1. Аналіз еволюції уявлень про об’єкт та предмет медичної географії та її досягнень на сучасному етапі дав нам можливість виділити новий науковий напрям – медико-екологічна географія, яка сягає своїм корінням в медичну географію. Це є важливим напрямком географічної науки, оскільки процеси розвитку й поширення захворюваності населення (нозологій), формування їх територіальних систем безперечно пов’язані з геоекологічними умовами середовища, з його природно-антропогенними чинниками, тому об’єктом медико-екологічних досліджень (з позиції медгеографії) безперечно є геоекоситема ,,навколишнє середовище – здоров’я наслення”. 2. Методологія і методика досліджень території ґрунтується на аналізі складових системи „здоров’я населення – природне середовище”. Основними методогічними підходами були: ландшафтно-екологічний (геоекологічний), геохімічний, медико-географічний та ін. Об’єктивною основою оцінки медико-екологічних умов територіальних одиниць (геосистем) слід вважати базову ландшафтну карту та її часткові варіанти (ландшафтно-геохімічний, ландшафтно-функціональний тощо), використання якої дозволило нам кожну нозологічну форму розглянути на фоні ландшафтних комплексів з урахуванням чинників природного середовища, що її зумовлюють (ступінь техногенного забруднення і самоочищення, вміст макро- і мікроелементів, лужно-кислотні та окисно-відновні умови тощо). Для визначення зв’язку між показниками геоекологічних факторів та поширеністю хвороб проведено кореляційний аналіз масиву даних. На основі інтегральних показників геоекологічної напруги отримано комплексний показник медико-екологічного стану досліджуваних геосистем. 3. Природні компоненти (геолого-геоморфологічні, гідро-кліматичні, біогенні) і ландшафтні комплекси в Чернівецькій області вцілому сприятливі для життя людини. Більш оптимальними умовами для здоров’я населення виділяються лісолучні і гірськолісові типи ландшафтів, у порівнянні з лісостеповими Прут-Дністровського межиріччя. Антропогенні чинники відіграють особливу роль у формуванні напруженої медико-екологічної ситуації в багатьох районах області. Хоча область відноситься до регіонів з помірним забрудненням, проте, не дивлячись на загальний спад виробництва, активно продовжують впливати промислові, транспортні, будівельні, комунальні та інші об’єкти. Найбільшим забруднювачем довкілля залишаються транспортні засоби, що дають приблизно 74% усіх шкідливих надходжень. І на даному етапі виділяються техногенні геохімічні аномалії, у яких вміст важких металів перевищує фоновий. 4. За досліджуваний період (1989 – 2004рр.) частота захворюваності та смертності (з різних причин) населення Чернівецької області в тій чи іншій мірі мала тенденцією до зростання. Кількість випадків загальної смертності зросла на 35%, рівень онкологічної патології – на 7%, бронхіальної астми у дітей (0-14 років) – на 35%, вроджені вади у дітей – на 75%, захворювання населення системи кровообігу на 75%. Ці показники на фоні області зростають у напрямку із південного-заходу на північний-схід. Найвища захворюваність відмічена в Прут-Дністровському межиріччі (зокрема Кельменецькому і Сокирянському районах), де переважають лучностепові (кальцієві) ландшафтні комплекси. 5. У м. Чернівці рівень загальної смертності населення з 1989 по 2004 рік зріс для більшості вікових категорій (окрім 0-29 років). Так, у віковій категорії 30-59 років цей показник збільшився на 38%, а у населення 60 і більше років – на 15%. Найбільше зростання показників смертності для цих груп спостерігається в ландшафтно-функціональній зоні „Південно-промислова” (на 49% та 50% відповідно). Розподіл загальної смертності населення вікової категорії 30 - 59 років по ЛФЗ м. Чернівці має невизначений характер (не виявлена певна закономірність територіальної поширеності), тоді як для категорії 60 і більше років сформований ареал з відносно високим рівнем смертності, який включає селітебні ЛФЗ „Роша” і „Центрально-міська”. Як видно, найбільш чутливими до негативного впливу довкілля в м. Чернівці є особи старшого віку (60 і більше років). 6. Кореляційно-регресивний аналіз екологічних чинників та показників стану здоров’я населення підтвердив той факт, що найбільш залежні рівні захворюваності від викидів шкідливих речовин (канцерогенів) в атмосферне повітря мають органи людини, які зазнають прямого впливу. Значне погіршення якості питної води має мутагенний ефект (зростає кількість випадків вроджених вад). Збільшення лісистості території знижує ризик захворюваності серцево-судинної системи та органів дихання. 7. Аналіз показників напруженості медико-екологічної ситуації в Чернівецькій області показав, що найменш сприятливі умови проживання склались в м. Чернівці (62 бали – „істотно напружена”). „Слабо напружена” ситуація характерна для Кельменецького лучностепового району (50 балів) і відносно сприятлива („задовільна”) для Сторожинецького лісолучного району (32 бали). Отже, оцінку рівня екологічної небезпеки (напруженості) слід здійснювати на основі комплексного аналізу екологічної та медико-демографічної залежності факторів. Медико-екологічний аналіз території свідчить, що рівень здоров’я населення може служити інтегральним показником („індикатором”) якості навколишнього середовища. | 