Основні теоретичні положення дослідження та сформульовані практичні рекомендації, розроблені та апробовані в процесі роботи, полягають у наступному: 1. Здійснено дослідження конкурентної ситуації в одній із базових галузей – харчовій промисловості, встановлено різке посилення конкуренції на українському ринку споживчих товарів, яка відбувається в умовах недостатнього її регулювання з боку держави та неспроможності значної частини українських підприємств вести ефективні конкурентні стосунки. 2. Розкрито сутність конкурентних позицій в оцінці конкурентоспроможності підприємства, що дало можливість запропонувати визначення конкурентних позицій і конкурентних переваг з точки зору маркетингової діяльності: підприємство конкурентоспроможне, якщо воно має конкурентні переваги і здатне захистити свою конкурентну позицію на ринку. 3. Встановлено, що в маркетинговому аспекті діяльність підприємства відповідає визначенню конкурентної позиції через сприйняття споживачів. Таке визначення базується на концепції лідерства, яка передбачає орієнтацію підприємства на задоволення унікальних потреб споживачів і створення таким чином більшої споживчої цінності. 4. Виявлено, що в процесі формування конкурентних позицій виникають певні протиріччя з розвитком конкурентних переваг підприємства. Протиріччя виникають у випадку, коли розвиток споживчих мотивацій і, відповідно, конкурентних позицій підприємства, не співпадають із напрямом розвитку конкурентних переваг підприємства. Вирішити таке протиріччя можливо за рахунок маркетингового впливу на споживачів, з метою зміни їх уподобань і формування попиту на нову продукцію підприємства. 5. Методи маркетингового аналізу ранжовано за трьома рівнями, залежно від складності математичних моделей та методів, що застосовуються; сформульовано правило застосування методів маркетингового аналізу, яке полягає в комплексному поетапному застосуванні методів усіх рівнів для вирішення першочергових проблем; доведено, що для українського ринку методи, які рекомендуються до застосування, не повинні містити складного математичного апарату та потребувати значного технічного супроводження. Це викликане низьким рівнем фінансування маркетингової діяльності та неможливістю для більшості підприємств запросити на роботу високопрофесійних аналітиків та оснастити маркетинговий підрозділ новітньою технікою. 6. Узагальнено та адаптовано до українського ринку багатофакторні моделі для оцінки ситуації та розробки стратегії. Багатофакторні моделі не потребують значної кількості статистичної інформації і, завдяки вільному вибору показників, які характеризують привабливість галузі та конкурентну позицію підприємства, можуть бути пристосовані до особливостей будь-якої галузі. 7. Запропонована конкурентна стратегія підприємства, яка має такі складові: стратегію, спрямовану на розвиток конкурентних переваг і стратегію конкурентної поведінки, спрямовану на вдосконалення конкурентних позицій. Мета реалізації таких стратегій – зняття протиріччя між конкурентними перевагами та конкурентними позиціями. 8. Доведено, що зазначена методика дає змогу позиціонувати підприємство на ринку з точки зору сприйняття споживачів. Такий підхід дозволяє протистояти основним чинникам конкуренції та отримати довгострокову перевагу над конкурентами. Моделі і стратегії, запропоновані в дисертації, визначають напрями збільшення конкурентних переваг підприємства з метою підвищення ефективності його діяльності та збільшення споживчої цінності продукції. |