Список використаних джерел У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з’ясуванні впливу малих і середніх зовнішньоторговельних підприємств на формування оптимальної структури зовнішньоторговельного балансу України, створення конкурентоспроможної економіки відкритого типу та утвердження середнього класу в країні. У результаті дослідження зроблено такі висновки та пропозиції: 1. Встановлено якісні та кількісні критерії малих і середніх підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції, що дало змогу автору запропонувати і обґрунтувати поняття “мале й середнє зовнішньоторговельне підприємництво” (МСЗТП). Під ним автор розуміє ризиковану діяльність на зовнішніх ринках із поглибленою внутрішньогалузевою спеціалізацією, яку здійснює висококваліфікований персонал малих і середніх підприємств та підприємці-індивідуали. 2. До суб’єктів МСЗТП, вважає автор, доцільно зачислити: фізичних осіб, зареєстрованих у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, експортна (імпортна) квота яких перевищує 5 %; юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності: малі підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (календарний) рік не перевищує 50 осіб (з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів), обсяг валового доходу яких до 7 млн. євро, сумарний річний баланс не більше 5 млн. євро; експортна (імпортна) квота яких перевищує 5%; середні підприємства, які мають до 250 робітників (з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів), річний валовий дохід не більше 40 млн. євро, а сумарний річний баланс до 27 млн. євро, експортна (імпортна) квота яких не менше 5 %. 3. До чинників, які найбільше впливають на розвиток МСЗТП, автор зачисляє: конкурентні переваги країни та рівень її інтегрованості у світогосподарські зв’язки; наявність добре розвиненої інфраструктури та економіко-правове середовище існування суб’єктів малого й середнього підприємництва. МСЗТП здатне суттєво впливати на подальшу структурну перебудову національної економіки шляхом реалізації таких макроекономічних функцій: розвиток конкуренції в зовнішній сфері; оптимізація товарної структури зовнішньої торгівлі; збільшення сукупного обсягу експорту і звуження масштабів імпорту; залучення прикордонних регіонів у міжнародні інтеграційні процеси; стабілізація внутрішньо ринкових коливань; стимулювання ефективної діяльності малих і середніх підприємств усередині країни. 4. Розглядаючи еволюцію МСЗТП у контексті економічного поступу людства, здійснено періодизацію розвитку та особливостей його функціонування у різні часові періоди. Цей еволюційний процес МСЗТП можна поділити на декілька етапів: зародження (від розпаду родоплемінної общини до виникнення купецтва), золотий вік (від виникнення й розквіту купецтва до початку процесу монополізації ринку (поч. ХХ ст.)), занепад (панування монополістичних об’єднань та великих форм господарювання (20-70-ті рр. ХХ ст.)) та відродження (із середини 70-х років). У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що саме в умовах розвинених ринкових відносин, в інноваційних економіках з високим рівнем інтегрованості МСЗТП має найкращі можливості для розвитку. 5. Макроекономічний інструментарій регулювання МСЗТП може бути ефективним лише при поєднанні традиційних (тарифних та нетарифних) методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності із специфічними формами, методами та інструментами підтримки МСЗТП. До них автор зачисляє: заходи держави, спрямовані на формування й розроблення науково-обґрунтованої законодавчої бази стимулювання МСЗТП; фінансово-кредитний механізм підтримки МСЗТП; інструментарій регулювання розвитку інфраструктури МСЗТП; адміністративні регулятори науково-методичного й кадрового забезпечення МСЗТП. 6. В Україні частка малого й середнього бізнесу у зовнішній торгівлі поки що незначна. Це пов’язано з відсутністю виваженої й послідовної інституційної політики, повільними темпами здійснення ринкових реформ, відсутністю дієвої стратегічної програми розвитку зовнішньоторговельного підприємництва. Проте, існує значний експортний потенціал малого й середнього бізнесу в таких сферах діяльності, як виробнича, інноваційна й венчурна, інженерно-консультативна, фінансовий консалтинг, міжнародний туризм, народні промисли. Цей потенціал може бути реалізованим за визначених автором сприятливих умов і таким чином внести вагомі корективи у структуру зовнішньоторговельного балансу України. 7. Аналіз економіко-правових засад регулювання МСЗТП в Україні засвідчив, що законодавча база перебуває на стадії формування, виявити її обсяг і структуру досить складно. Окрім того, в Україні відсутня єдина системна державна політика підтримання МСЗТП. Для успішного ведення зовнішньоторговельних операцій малими й середніми підприємствами необхідно здійснити консолідацію зусиль державних, суспільних і приватно-підприємницьких організацій на загальнонаціональному політичному рівні і на рівні практичних заходів центральних і місцевих управлінських структур. Делегування державою певних повноважень при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності приватному сектору сприяла б ширшому охопленню потенційних експортерів поміж малими й середніми підприємствами, підвищенню якості й оперативності їхнього обслуговування. 8. МСЗТП особливо гостру потребу відчуває у фінансово-кредитній, інформаційній та організаційно-технічній підтримці. В Україні у найближчій перспективі необхідно створити спеціалізовані інституції з фінансування та страхування зовнішньоторговельної діяльності малих і середніх підприємств, оптимізувати роботу торгово-промислових палат та торгово-економічних місій, розвивати мережу транспортних комунікацій, організувати державну систему зовнішньоторговельної інформації для потреб малих і середніх підприємств, вдосконалити роботу бухгалтерських, консалтингових та інформаційних центрів. 9. Вивчення зарубіжного досвіду показало, що у країнах з розвиненою ринковою економікою значна увага приділяється налагодженню дієвих механізмів регулювання МСЗТП, створенню відповідної фінансової та інформаційної підтримки, розробленню прогресивних методів просування товарів малих і середніх підприємств на зовнішні ринки. На підставі світового досвіду та врахуванні національних особливостей української економіки рекомендуємо запровадити розроблену організаційну структуру регулювання МСЗТП, вдосконалити фінансово-кредитний механізм шляхом створення відповідних експортних кредитних агентств, популяризувати процеси об’єднання малих і середніх зовнішньоторговельних підприємств з метою оптимізації побудови сучасних маркетингових схем. |