Анотація до роботи:

Крючкова І.В. Макроструктурні чинники трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою. – Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2005.

У дисертації досліджено вплив структурних чинників на економічний розвиток, виявлено, що структурування економіки на різних рівня підпорядковується універсальному Закону структурування - Закону золотого перерізу, дія якого оптимізує використання ресурсів у відповідних системах. Розкрита природа економічних циклів, яку визначають різнорівневі структурні „матриці”, що гармонізують взаємодію ансамблю факторів (учасників) розвитку і породжують, або обмежують енергію дії (граничну ефективність) кожного з них на різних етапах циклу. Обґрунтовано критерії оптимізації макроструктур, які запропоновано у якості структурних орієнтирів політики уряду. Завдяки винаходу фрактальної залежності в структуруванні підприємств України запропонована метод визначення обсягу випуску підприємствами в цілому за наявності інформації щодо частки (фрактальна група підприємств) і навпаки, а також методика визначення тіньового сегменту економіки. Досліджено та систематизовано етапи, чинники та наслідки трансформаційних структурних зрушень в економіці України, обґрунтовано критерії завершеності трансформації в Україні. Визначені позитивні та негативні результати розширення прямого іноземного інвестування в трансформаційних економіках. Досліджено фундаментальні чинники укріплення національної валюти, а також змодельовано реверс паритетного та обмінного курсу гривні в довгостроковій перспективі. Запропоновано метод визначення діапазону обґрунтованого зміцнення національної валюти. Розроблено комплекс моделей для прогнозування ВВП та його розгорнутих структурних характеристик. Обґрунтовано рекомендації щодо макроструктурної політики уряду, включаючи пропозиції до програми детінізації економіки та концепцію Програми підвищення конкурентоспроможності економіки України.

У дисертації обґрунтовано критерії гармонізації структурних чинників розвитку економіки України та основні засади державної структурної політики. Розкриття закономірностей структурування економіки на різних її рівнях, зв’язку структурних чинників із циклічністю економічного розвитку, а також визначення структурних особливостей економічної трансформації в Україні дозволило удосконалити методологію прогнозування макропоказників та обґрунтувати на цій основі передумови підвищення конкурентоспроможності розвитку економіки України.

Отримані в проведеному дисертаційному досліджені нові науково обґрунтовані результати дали можливість розв’язати важливу наукову проблему для розвитку економічної науки. Головні наукові результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати наступні висновки.

1. Структурні процеси в економіці підпорядковуються дії універсального закону – Закону золотого перерізу (ЗЗП), що гармонізує розгортання усього спектру структуроформуючих факторів у межах своєрідних структурних “матриць” та оптимізує економічний розвиток. Кожна з різнорівневих матриць структурує окремих учасників цілого: розподіл країн за рівнем ВВП на одну особу населення; розподіл валових наявних доходів між інституційними секторами економіки окремої країни, розподіл підприємств за обсягами виробництва, розподіл населення за рівнем доходів, а також циклічний характер нарощення ВВП тощо. Це означає, що в природу економічних систем закладено нерівність, що посилює їх адаптивність до шоків та оптимізує розвиток;

2. Серед чинників, що порушують, або гармонізують, різнорівневі структурні “матриці” можна виділити інституційні та інноваційні. Якщо взаємовідносини між населенням, державою та корпораціями знаходяться у жорстких межах адміністративного диктату, це порушує здатність економіки до самоорганізації та структурування відповідно до ЗЗП, тому рано чи пізно виникає конфлікт, вирішення якого відбувається через трансформацію зі створенням нових умов гармонізації інтересів між основними інституціями. Інституційний розвиток супроводжується створенням інституційних противаг, які обмежують можливість деформувати систему з боку якогось одного учасника ринку, що гармонізує структурні матриці і тим забезпечує розблокування та оптимізацію розвитку. Нові відкриття та винаходи, в свою чергу і в залежності від вагомості, порушують існуючу структуру на мікро- та макрорівнях, тому економічний розвиток супроводжується чередуванням етапів деформацій та відновлення структур усіх рівнів, але вже на іншому якісному рівні та в новому масштабі, відповідно до великого чи малого циклу. Проміжний період (після відновлення структури, але до початку наступної деформації) є етапом “нейтрального розвитку” в межах відносно гармонізованих структур, що продовжується, доки існує простір для розвитку окремих факторів та новими імпульсами ще не започатковано наступний цикл. Звідси – система, де внутрішня інноваційна чи інституційна складові заблоковані, неминуче приречена на злам та трансформацію. Гармонізована за ЗЗП система відтворює сама себе, оскільки завжди містить у собі зародок змін та відновлення і легше адаптується до постійних змін.

3. Методологія аналізу та прогнозування чинників економічного розвитку має враховувати той факт, що в посттрансформаційний період оновлена композиція різнорівневих структурних матриць розширює канали розгортання дії окремих факторів нерівномірно – відповідно до їх ролі на початковому етапі нового циклу розвитку. Найбільш зрілий фактор має обмежений простір для розгортання і відповідний вплив на економічний розвиток. І навпаки у менш зрілого фактора є більший простір (канал) розширення його дії та сильніший потенціал його впливу на динаміку системи в цілому. Чим більш вичерпаним є потенціал розгортання окремих чинників розвитку, тим більш важливим є поява нового – інноваційного фракталу розвитку і започаткування нового циклічного витка.

4. Ринкова система в інституційно розвинених країнах найбільш сприятлива для структуроутворення економічної архітектоніки як на макро-, так і на мікрорівні, що дозволяє економіці, не дивлячись на постійні шоки (включаючи інноваційні), швидко відновлювати гармонізовані структурні матриці та рівновагу, а отже - ефективне її функціонування. І навпаки - централізована система управління із сильним державним втручанням у структурні процеси із створенням значних відхилень від параметрів гармонійних матриць блокували потенціал розвитку і знижували його ефективність, що посилювало внутрішній системний конфлікт і мало, чи пізно мало призвести до трансформації.

5. Початок трансформації в Україні проходив і проходить в умовах слабкості інституційного середовища. Недорозвинені інституції не були здатні активно впливати на економічну політику, яка мала численні вади (дефіцит бюджету, гіперінфляція, посилення податкового тиску, неефективне витрачання бюджетних коштів, протекціонізм тощо), що призвело до структурних деформацій в розподілені валового наявного доходу між інституційними секторами економіки, і мало наслідком – формування протекціоністської дезінвестиційної моделі занепаду із сильними відхиленнями фактичних макроструктур від гармонізованих, що призвело до ресурсних втрат та економічного падіння.

6. Модельними розрахунками підтверджено теоретичні висновки щодо впливу макроструктурної гармонізації (дисгарморнізації) на економічну динаміку і доведено наявність значного впливу на динаміку ВВП абсолютних відхилень фактичних рівнів (до ВВП) валових наявних доходів домогосподарств, нефінансових корпорацій та сектору загального державного управління від теоретично обґрунтованих. Для періоду трансформації в Україні, коли нерозвинені фінансові ринки блокують процес капіталізації заощаджень домогосподарств, а кошти підприємств є найбільш вагомими джерелом інвестицій в основний капітал рівень наявного доходу нефінансових корпорацій має бути більшим за золоту норму (9%) і становити не менше 14%. Моделювання прогнозного ВВП на 2005р. підтвердило переважно внутрішній структурний характер падіння темпів ВВП у 2005р. Так, за однакових для усіх варіантів параметрах зовнішніх чинників, закладених у модель, три варіанти структурних відхилень показують суттєві зміни в темпах приросту, а саме: при збереженні у 2005р. структурних відхилень на рівні 2004р. темп приросту ВВП міг становити - у 2005р. – більше 11%; в умовах фактично оцінених відхилень – біля 3%, за умови нульових відхилень – 14%. Відповідно - імітаційні розрахунки щодо зменшення відхилень у 2006р. показують на реальну можливість відновлення більш високих темпів приросту ВВП. Модель з високою вірогідністю підтвердила теоретичні висновки щодо важливості гармонізації макропропорцій відповідно до ЗЗП, але із урахуванням особливостей даного етапу циклічного розвитку.

Головні практичні результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати наступні висновки.

7. Подальша динаміка економічного розвитку України значною мірою залежить як від швидкості асиміляції ринкових перетворень, так і від формування внутрішнього інноваційного ядра із двох джерел: притоку нових технологій із ПІІ та активізацією впровадженням власних розробок. В Україні вже майже вичерпано потенціал відновлювального зростання, попереду входження у новий цикл розвитку. Для цього є значні резерви в межах нової структурної “матриці” як інституційних, так і інноваційних факторів зростання. Звідси - необхідно максимально задіяти інституційний чинник розвитку шляхом створення привабливого інвестиційного середовища, підвищення конкурентоспроможного рейтингу країни, що стимулюватиме залучення ПІІ та формування інвестиційної хвилі впродовж найближчих 7–8 років, а також – розвиватися через інноваційні та еко-інноваційні кластери, що поєднуватимуть науку і бізнес.

8. Макроструктурними параметрами, що мають підлягати державному контролю та створювати передумовами формування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, є: у наступні 6-7 років циклічного підйому підтримка у секторі підприємств рівня валового наявного доходу – не нижче 14% від ВНД. За такої умови підприємства підтримають свою кредитоспроможність та отримують достатньо власних ресурсів для активізації інвестиційної діяльності. В подальшому, в залежності від динаміки розширення каналу надходження до країни ПІІ, та підвищення рівня капіталізації заощаджень домогосподарств цей рівень може бути знижено до 9%. Підтримка наявних доходів державного сектору на рівні 23%, забезпечить здійснення індивідуальних та колективних послуг та капітальних вкладень на рівні 5-6% від ВВП, витрат на R&D на рівні 1% ВВП. Водночас підтримка валових наявних доходів домогосподарств спочатку на рівні 60% із подальшим доведенням до 62% буде достатньою для здійснення споживчих витрат і поступового підвищення рівня заощаджень населення. Зазначене, а також підвищення рівня капіталізації національних заощаджень та залучення ПІІ мають вплинути на підвищення рівня нагромадження основного капіталу до 24-25% ВВП.

9. Трансформацію не можна вважати завершеною поки існує великий тіньовий сегмент економіки та слабко захищені права міноритарних власників, оскільки широко використовуються кластерні схеми не для виробництва конкурентоспроможних продуктів, а для викачування та відмивання доходів.

10. Залежність між різними чинниками та економічною динамікою носить нелінійний характер, тому макроекономічні факторні моделі, мають включати відхилення структурних параметрів від гармонізованих різнорівневих структурних матриць та враховувати особливість їх впливу на різних етапах циклу.

11. Фундаментальні фактори підвищення ефективності виробництва спрацьовують на поступове заміщення цінової конкурентоспроможності на нецінову із ефектом укріплення національної валюти та відповідно реверсу між її паритетним та обмінним курсом. Саме ступінь скорочення розриву між рівнем паритетного душевого ВВП в Україні та ЄС стає підгрунттям для наближення внутрішніх цін України до цін в ЄС.

12. Використання отриманих наукових, методичних та практичних результатів при підготовці програм економічного і соціального розвитку, програми підвищення конкурентоспроможності економіки України, та інших нормативно-законодавчих актів, вищими органами виконавчої та законодавчої влади дасть можливість більш ґрунтовно проводити стратегічне планування, регулювання макроструктурних пропорцій та прогнозування розвитку економіки України.

Публікації автора:

1. Крючкова І.В Структурні чинники розвитку економіки України. – К.: Наукова думка, 2004.– 319 с.

2. Крючкова І.В., Євдокимова І.М., Михайличенко К.М. Виробництво і використання валового внутрішнього продукту // Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: У 5 т. / Наук.-досл.екон.ін-т Мінекономіки України. – К.:”Віпол”, 1996. – Т.1: Огляд економіки України за 1990-1994 роки /За ред.В.Ф.Бесєдіна, Л.К. Кульпінської. – 480 с. (особистий внесок – дослідження структурних процесів на етапах обороту ВВП. С.12-26).

3. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: У 5 т. / Наук.-досл.екон.ін-т Мінекономіки України. – К.: „Віпол”, 1996. – Т.3: Макроекономічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки /За ред.В.Ф.Бесєдіна, Н.Ю.Гончар. – 440 с. (особистий внесок – розділи 4.1 та 4.4; у співавторстві з Бесєдіним В.Ф., Гончар Н.Ю. розділ 1.2., особистий внесок –дослідження динаміки макроекономічних пропорцій; у співавторстві з Варениченко Л.Л. розділ 6.2, особистий внесок – аналіз регулюючої функції держави через податкову систему).

4. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування /За ред. І.В.Крючкової. – Ін-т екон. прогнозув. НАН України. – К.: Форт, 2000. – 334 с. (особистий внесок – розділи 2.1, 4.1, 6.1, підрозділ 6.3.1; у співавторстві з Богданом І.В., Бурлай Т.В., Гончар Н.Ю., Зінкевич Л.М., Мартинюк А.Г. розділ 6.2. особистий внесок – дослідження чинників впливу на економічну кон’юнктуру та аналіз структурних змін; у співавторстві з Богданом І.В. підрозділ 6.3.2, особистий внесок – методологія економічного аналізу та дослідження чинників змін структури використання ВВП).

5. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання /За ред. акад. НАН України В.М.Гейця. – Харків: Форт, 2000. – 421 с. (особистий внесок – у співавторстві з Богданом І.В., Гончар Н.Ю. розділ 1.4., особистий внесок – дослідження структурних процесів в період економічного зростання).

6. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац.ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозув. НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с. (особистий внесок – підрозділи 2.1 та 2.2 (у співавторському колективі).

7. Экономическая преступность / Под ред. В.В. Лунеева, В.И. Борисова. – М.: Юристъ, 2002. – 269с. (особистий внесок – розділ „Оборот теневого валового внутреннего продукта в Украине в разрезе институциональных секторов экономики”. С.91-110).

8. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку /За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – Ін-т екон.прогноз. НАН України – К.: Фенікс, 2003. – 1006с. (особистий внесок - розділ 9.4. С. 914-921.).

9. Національні заощадження та економічне зростання /За ред. Кваснюка Б.Є. – К.: МП “Леся”, 2000. – 301с. (особистий внесок – розділ „Прогноз основних макроекономічних показників і пропорцій України на 2000-2019 роки”. С. 254-301).

10. Крючкова І.В. Державне регулювання макроекономічних відтворювальних пропорцій // Концепція економічної безпеки України. – Ін-т екон. прогнозув. НАН України. – К.: ЛОГОС, 1999. – С.38-42.

11. Крючкова І.В. Валовий внутрішній продукт за категоріями доходу за умов нового Податкового кодексу та вплив на економічне зростання // Формування бюджету України та бюджетно-податкова політика у 1999-2001 рр. – К.: Ін-т екон. прогнозув. НАН України, – 2000. – С. 69-80.

12. Крючкова І.В. Прогноз основних макроекономічних показників України до 2000 року. – К.: Ін-т екон. прогнозув. НАН України. 1999. – 66 с.

13. Крючкова І.В. Прогноз економічного і соціального розвитку України на 1998-2001 роки // Економіст. – 1998. – № 5. – С. 46-52 .

14. Крючкова І.В. Гармонізація секторних пропорцій в структурі ВВП за доходами: проблеми, тенденції, перспективи // Економіка і прогнозування. – 2001. – № 3. – С.9-25.

15. Крючкова І.В. Структурні чинники економічного зростання в Україні // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 2. – С.5-8.

16. Крючкова І.В. Економіка України у 2002 році: тенденції та очікувані підсумки // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 3. – С.9-25.

17. Крючкова І.В. Закономірності диференціації підприємств України // Банківська справа. – 2002.– № 6. – С.19-30.

18. Крючкова І.В. Макроекономічні структурні зрушення в Україні: чинники і наслідки // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 2. – С.66-82.

19. Крючкова І.В., Шинкоренко Т.П., Кузнєцова Л.І., Богдан І.В. Макроекономічна ситуація в Україні // Економіка і прогнозування – 2004. – № 1. – С.39-70 (особистий внесок – дослідження змін у структурі внутрішнього попиту).

20. Крючкова І.В. Деформація в відтворювальних макроекономічних пропорціях України // Вісник Національного банку України. – 1999. – № 7. – С. 12-15.

21. Крючкова І.В. Перспективи економіки України в 2000 р. // Вісник Національного банку України. – 1999. – № 12. – С. 8-10.

22. Крючкова І.В. Економіка України в 2000 році // Економіка і прогнозування. – 2000. – № 2. – С.17-38.

23. Крючкова І.В. Підсумки 1999 р. та прогноз розвитку економіки України у 2000р. // Економіка і прогнозування. – 2000. – № 1. – С.28-42.

24. Крючкова І.В. Макроекономічні наслідки зміцнення гривні // Вісник Національного банку України. – 2001. – № 9. – С.7.

25. Крючкова І., Мельничук М. Реальний ефективний обмінний курс гривні: тенденції та перспективи // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 7. – С.33-35 (особистий внесок – дослідження чинників впливу на РЕОК гривні та перспектив його зміни).

26. Крючкова І.В. Фактори економічного зростання 2001 року в Україні та подальші перспективи розвитку // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 24-29.

27. Крючкова І.В. Цінова конкурентоспроможність економіки України. Зближення внутрішніх і зовнішніх цін: тенденції та перспективи // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 9. – С. 6-9.

28. Крючкова І.В. Структурні зрушення у зовнішній торгівлі України: тенденції та перспективи // Вісник Національного банку України. – 2004. – № 2. – С. 3-6.

29. Крючкова І.В., Шинкоренко Т.П., Кузнєцова Л.І., Бевз В.П. Структурні індикатори економіки в Україні (Січень-липень 2004 р.) // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – С. 92-114 (особистий внесок – дослідження змін у динаміці складових внутрішнього попиту).

30. Крючкова І.В. Фундаментальні чинники зміцнення реального ефективного обмінного курсу гривні // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 1. – С.16-21.

31. Крючкова І.В. Макроекономічні наслідки зміцнення гривні // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 5. – С.14-18.

32. Крючкова І.В., Приходько Т.І., Зінкович Л.М. Тенденції та пропорції зміни валового внутрішнього продукту // Економіст. – 1999.– № 8. – С.12-21 (особистий внесок – дослідження реальних змін наявних доходів у секторах економіки та структури ВВП у кінцевому споживанні).

33. Крючкова І.В. Формування макроструктурних пропорцій під впливом інституційного розвитку країни // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – Спеціальний випуск “Проблеми інтеграції України в Європейський Союз”. Частина 1. – С.63-66.

34. Крючкова І.В. Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні (матеріали Круглого столу) // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 7. – С. 6.

35. Економіка України у 2000-2003 роках: становлення інвестиційної моделі економічного зростання // Матеріали засідання Круглого столу, 4 лютого 2004 р. – К.: НІСД, 2004. – С. 29-34 (особистий внесок – аналіз чинників, що вплинули на розігрів та структурні зрушення внутрішнього ринку України).

36. Крючкова І.В. Валютно-курсова політика: вплив на структурні зрушення та економічне зростання // Матеріали науково-практичної конференції “Монетарна політика в умовах економічного зростання”. – К.: НБУ, – 2004. – С.47-54.

37. Крючкова И.В. Структурирование экономики и принцип золотого сечения // Материалы третьего международного форума “Металл – 2004: производство, торговля и потребление”. - эл.нос.

38. Крючкова И.В. Использование математических методов в макроэкономическом моделировании // Вестник СевГТУ. Вып. 21. Экономика и финансы: Сб.науч.тр. / Севастоп. гос. техн. ун-т. – Севастополь, 1999. – С.111-115.

39. Крючкова І.В. Макроструктурні передумови стабільного економічного розвитку України // Матеріали наук. конференції “Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку”. – К.: НТУУ. – 2001. – С.227-231.

40. Крючкова І.В. Сучасні проблеми відтворення ВВП та досягнення макроструктурної рівноваги в економіці України // Матеріали Міжнарод. наук.-практичної конф. “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу”, – К.: Київський нац. торгов.-екон. унів-т, 23-25 жовтня 2002 р. – Частина 1, с. 55-61.

41. Крючкова І.В. Ключові проблеми економічного розвитку України в 1999-2000 роках // Сучасні проблеми економічного розвитку України / Матеріали Круглого столу (Київ, 7 липня 1999 р.). / Нац. ін-т укр.-рос. відносин РНБО України. – К.: ДП “Укрархбудінформ”. – 1999. – С.61-62.

42. Крючкова І.В. Вплив тіньової економіки на макроекономічні відтворювальні пропорції в обороті ВВП // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: Матеріали Круглого столу (1 листопада 2000 р.) Відп. ред. С.І.Пирожков, Б.В. Губський, А.І. Сухоруков. – К.: Нац. ін-т укр.-рос. відносин РНБО України, 2001. – С.74-76.

43. Крючкова І.В. Інституційні сектори економіки та міжсекторний розподіл доходів // Ринкові трансформації постсоціалістичної економіки і макроструктурні зрушення в Україні / Укр. центр екон. і політ. досліджень ім.Олександра Разумкова. – Національна безпека і оборона. – 2003. – № 4. –С.15-19.

44. Крючкова І.В. Розвиток малого та середнього підприємництва // Ринкові трансформації постсоціалістичної економіки і макроструктурні зрушення в Україні /Укр. центр екон. і політ. досліджень ім.Олександра Разумкова. – Національна безпека і оборона. – 2003. – № 4. –С.10-14.

45-79 – інші публікації, в тому числі:

45. Макроструктурна політика та ринкова трансформація: досвід Польщі та України / За ред. Яцека Кліха, Ірини Крючкової та Володимира Сіденко. – К.: „Заповіт”, 2004. – 358 с. (особистий внесок – розділи „Розвиток середніх і малих підприємств”, „Інституційні сектори економіки та між секторний розподіл доходів”; у співавторстві с Яцеком Кліхом та Володимиром Сіденком „Висновки та рекомендації”, особистий внесок – оцінка впливу недоліків економічної політики на структурні деформації в економіці України”).

46. Крючкова І.В. Макроекономічна ситуація та перспективи виходу України з трансформаційної кризи // Економічний часопис-ХХІ.-2002.-№ 1.- С.35-38.

47. Крючкова І.В. Макроструктурні фактори розвитку тіньового сегмента в обороті ВВП // Економічний часопис.-2002.-№ 4.

48. Крючкова І.В. Трудівники “оаз” і трудівники “пустелі”. Малий і середній бізнес в Україні: погляд через призму цифр // Дзеркало тиждня.-2002.-№40. – С.1,7.

49. Крючкова И.В. Экономика и принцип золотого сечения // Зеркало недели.-2002. – № 48. – С.8.

50. Крючкова І.В. Закономірності диференціації підприємств України // Банківська справа – 2002. – № 6. – С. 19- 30.

51. Крючкова І.В.Сіденко В.Р. Макроекономічні зрушення в українській економіці у контексті інтеграційних процесів // Дзеркало тижня. – 2003. – № 24. - С. 8.

52. Крючкова И.В. Перманентная ценовая гонка на фоне разворачивающегося инвестиционного кризиса // Зеркало недели. – 2005.– № 27-28. – С. 10

53-79 Інші наукові публікації.