Михайляк Галина Володимирівна. Макроекономічний аналіз сукупних видатків в Україні : дис. ... канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2006.
Анотація до роботи:
Михайляк Г.В. Макроекономічний аналіз сукупних видатків в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія – Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2006.
Дисертаційну роботу присвячено макроекономічному аналізу формування сукупних видатків в умовах ринкової трансформації економіки України. Значну увагу приділено теоретико-методологічним засадам аналізу сукупних видатків. У дослідженні виявлено основні макроекономічні чинники, що впливають на обсяг сукупних видатків та індукують економічне зростання в перехідних економіках. Проаналізовано особливості сукупних видатків в командно-адміністративній економіці, що дало змогу виявити глибинні слабини її господарського механізму. Особливу увагу акцентовано на нових компонентах механізму визначення сукупних видатків у вітчизняній економіці та виявлено особливості їх формування за різних типів ринкової трансформації економіки. Проведено аналіз динаміки усіх складників сукупних видатків в перехідній економіці України та з’ясовано причини їх зменшення на початкових етапах трансформаційного періоду. Проаналізовано впливи макроекономічної політики на складники сукупних видатків та їх динаміку загалом. Запропоновано та обґрунтовано основні напрями збільшення сукупних видатків у вітчизняній економіці як основи усталення темпів економічного зростання.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання макроекономічного аналізу сукупних видатків, що спрямоване на прискорення зростання вітчизняної економіки. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки.
Сукупні видатки є одним із найважливіших складників товарної економіки, які формуються в окрему категорію із становленням централізованих держав. В економічній літературі багато десятиліть ведеться полеміка довкола питання про чинники, які впливають на сукупні видатки. Усі підходи до цього питання можна звести до двох – класичний і кейнсіанський. Прихильники класичного підходу вважають, що тільки гроші визначають величину сукупних видатків. Щодо представників кейнсіанського підходу, то вони виходять з того, що сукупні видатки дорівнюють сумі споживчих видатків, інвестиційних видатків, державних закупівель та чистого експорту.
Основними макроекономічними чинниками, які визначають обсяг споживчих видатків у трансформаційних економіках, є використовувані доходи, можливість переміщення доходів між поточними і майбутніми періодами життя індивіда, сформовані очікування, рівень оподаткування та структура податків, споживча заборгованість, система соціального забезпечення, реальні процентні ставки та демографічні чинники. Обсяг інвестиційних видатків передовсім залежить від рівня реальних процентних і податкових ставок та технічного прогресу. На обсяг державних видатків найвагоміше впливає тип економічноїсистеми, фаза ділового циклу, місце країни у світовій економіці та міжнародній політиці, рівень бюрократизації державного апарату. У перехідних економіках обсяг чистого експорту залежить від динаміки валютного курсу, рівня реальних процентних ставок, темпів зростання продуктивності праці, ступеня міжнародної мобільності капіталу, світового виробництва енергоносіїв та цін на них, а також результатів господарської діяльності в торговельних партнерів країни.
У командній економіці частка споживчих видатків у сукупних видатках була помітно нижчою, ніж у країнах з ринковою економікою, причиною чого було директивно-примусове обмеження середньої схильності населення до споживання. Споживчі видатки у командній системі майже не впливали на основні результати господарської діяльності, передовсім на реальні макроекономічні змінні. Основні пріоритети в розподілі інвестиційних видатків між галузями та секторами економіки надавалися виробництву капітальних благ та озброєнь, утриманню армії і поліції та розвитку імпортозаміщувальних галузей.
В економіці України відбуваються глибокі зміни в механізмі формування сукупних видатків, зокрема дедалі більшого значення набувають ринкові інструменти. Місце ринкових інструментів у механізмі формування сукупних видатків передовсім залежить від типу ринкової трансформації економіки. За шокової терапії одразу зростає роль цінового механізму визначення споживчих та інвестиційних видатків. В умовах еволюційного типу ринкової трансформації вплив цінового механізму на сукупні видатки є обмеженим і суперечливим, бо держава ще тривалий час визначає основні параметри сукупних видатків, зокрема встановлює ціни на частину ресурсів, виводить з під дії закону попиту та пропозиції ціноутворення на певні товарні групи, а нерідко цілі галузі економіки.
Найважливішим компонентом сукупних видатків в Україні є кінцеві споживчі видатки домогосподарств, які у 90-х роках у реальному виразі різко зменшились. Основними причинами цього зменшення, на наш погляд, було падіння реальних доходів населення, зростання рівня безробіття та його значна тривалість, а також виникнення заборгованості із виплат заробітної плати та різного виду соціальних допомог. Украй несприятливо на обсязі споживчих видатків позначалась фактична втрата вкладниками фінансових активів, зокрема заощаджень у банківській системі. Важливою причиною падіння споживчих видатків було також неможливість переміщення майбутнього доходу для розширення поточного споживання.
Обвал інвестиційних видатків у вітчизняній економіці був зумовлений передовсім гіперінфляцією та запізнілою індексацією вартості основних фондів, зростанням масштабів тіньової економіки, слабкістю фінансового сектора та дефіциту бюджету, численними прорахунками уряду в регулюванні інвестиційного процесу та розривом господарських зв’язків. Частка державних видатків у сукупних видатках була доволі усталеною та близькою до середньоєвропейського рівня. Збільшення частки експорту як складника сукупних видатків упродовж останнього десятиліття значною мірою спричинялось знеціненням гривні, економічним піднесенням у наших торговельних партнерів та дедалі ширшим входженням України у світовий господарський простір.
Макроекономічна політика урядів України у першій половині 90-х років призвела до зростання номінальних сукупних видатків, але реальні сукупні видатки різко зменшились. Монетарна політика спричинилася до високих темпів зростання цін, знецінення фінансового капіталу, створення несприятливого економічного середовища загалом. Наприкінці 90-х років простежувалося посилення залежності між реальною пропозицією грошей та сукупними видатками, але вплив монетарних знарядь на сукупні видатки був несприятливим. Високі процентні ставки практично унеможливлювали розвиток споживчого кредиту та залучення коштів у фізичний сектор вітчизняної економіки. В останні роки реальні процентні ставки помітно знизилися, що стимулює збільшення сукупних видатків.
Вплив фіскальної політики на сукупні видатки у першій половині 90-х років був суперечливим. Недосконалість податкової системи, суперечності у нормативно-правових актах та їх часта зміна негативно впливали на своєчасну і чесну сплату податків юридичними особами, перешкоджали розвитку бізнесу, а відтак стримували обсяг сукупних видатків. З середини 90-х років уряд почав проводити стримувальну фіскальну політику, що сприятливо позначалось на рівні дефіцитності бюджету, а також сукупних видатках вітчизняної економіки загалом.
Основними напрямами збільшення споживчих видатків у вітчизняній економіці має стати усталене зростання реальної заробітної плати, вдосконалення системи соціальної підтримки найвразливіших груп населення, успішне проведення пенсійної реформи, підвищення рівня мінімальної заробітної плати, розширення споживчого кредиту та формування середнього класу в українському суспільстві. Для розширення обсягу інвестиційних видатків необхідно змінити пріоритети у напрямах і формах інвестування та тип інвестиційного процесу, оптимізувати структуру вітчизняної економіки, зокрема збільшити частку наукомістких галузей з екологічно чистими технологіями та підвищити інвестиційну привабливість регіонів. Збільшення обсягу чистого експорту можна досягти розширенням торговельних відносин з сусідніми країнами, активізацією транскордонного співробітництва, підвищенням конкурентоспроможності продукції вітчизняної економіки на засадах ефективної реалізації її порівняльних переваг.
Публікації автора:
у фахових наукових виданнях
Михайляк Г. Динаміка споживчих видатків в умовах ринкової трансформації економіки України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. економічна. – 2005. – Вип. 34 – С. 506-512.
Михайляк Г. Макроекономічні чинники споживчих видатків у ринковій економіці // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник ЛНУ ім. Івана Франка. – 2005. – Спецвип. 14. – С.206–209.
Михайляк Г. Споживчі та інвестиційні видатки в командно-адміністративній економіці // Вісник Львів. ун-ту. Сер. економічна. – 2004. – Вип. 33 – С. 350-355.
Михайляк Г., Попель Д. Економічні школи про ефективність політики стимулювання сукупних видатків // Вісник Львів. ун-ту. Сер. економічна. – 2003. – Вип. 32 – С. 464-468.
Михайляк Г. Особливості формування сукупних видатків у перехідній економіці України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник ЛНУ ім. Івана Франка. – 2003. – Спецвип. 12. – С. 130-135.
Кундицький О., Михайляк Г. Фінансова база видатків домогосподарств у перехідній економіці України // Наукові записки Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – вип. 12. – С. 31-33.
Кундицький О., Михайляк Г. Інвестиційні видатки підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. економічна. – 2002. – Вип. 31 – С. 281-286.
Михайляк Г. Про макроекономічний інструментарій дослідження сукупних видатків // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник ЛНУ ім. Івана Франка. – 2002. – Спецвип. 9. – С.148–151.
в інших виданнях
Михайляк Г. Чистий експорт як складник сукупних видатків в економіці України //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє”. – Львів: ЛНУ ім. Франка, 2005. – С. 231-232.
Михайляк Г. Чинники формування інвестиційних видатків в економіці України //Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи”. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – С. 236-237.
Михайляк Г. Про особливості формування сукупних видатків в умовах ринкової трансформації економіки України // Матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” – Львів, ЛНУ ім. І. Франка, 2004 - С. 220-221.
Михайляк Г. Особливості формування фінансової бази видатків домогосподарств у перехідній економіці України //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи”. – Львів, ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – С. 165-167.