Анотація до роботи:

Старовойтенко І. М. Листування Євгена Чикаленка як історичне джерело. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю: 07. 00. 06 Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 2004.

У дисертації вперше комплексно досліджується листування відомого громадсько-політичного діяча к. ХІХ поч. ХХ ст., видавця українських газет „Громадської думки” (1906) й „Ради” (19061914), мецената, мемуариста Євгена Чикаленка (18611929). Воно складає більше двох тисяч листів, виявлених у державних архівах, рукописних фондах наукових бібліотек України та частково опублікованих. Переважний масив джерел у дослідженні репрезентований вперше. Джерела систематизовані за кількома критеріями, відзначені їхні археографічні особливості, особливості епістолярного стилю кореспондентів. Шляхом джерелознавчого аналізу проведена тематична диференціація у змісті листів: за проблемно-хронологічним принципом виділені у них домінуючі теми та сюжети, серед яких: події громадсько-культурного та політичного життя к. ХІХ ст. поч. 1920-х рр., їх інтерпретація сучасниками; видавничі проблеми, пов’язані із виданням „Громадської думки” й „Ради”, ставлення до них Є. Чикаленка та його кореспондентів; проблеми інших періодичних та книжкових видань, публіцистична та журналістська діяльність кореспондентів; праця Є. Чикаленка над мемуарами та їх виданням в еміграції; літературно-критичні сюжети у листуванні з письменниками; просопографічна інформація у листах. Усі ці сюжети проаналізовані у відповідних розділах, у розділі ІІІ та додатках відображені показники репрезентативності провідних тем у тривалому й кількісно великому листуванні. Інформація про місця збереження виявлених листів, їх кількість, періоди листування, а також про місця публікацій листів відображена у додатках. Біографічні дані про адресатів та кореспондентів Є. Чикаленка також систематизовані у біографічному додатку. Листування Є. Чикаленка визначено як багатошарове й цінне джерело для всебічного дослідження важливих історичних сюжетів.

Ключові поняття: епістолярій, кореспондент, адресат, провідна тема і сюжет, листування, лист, громадська діяльність, видавничі проблеми, просопографія, репрезентативність теми.

Публікації автора:

1) Опублікована епістолярна спадщина Євгена Чикаленка: історіографічний огляд // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство / Міжвідомчий збірник наукових праць. К., 2003. Вип. 6. С. 250262.

2) Листування Євгена Чикаленка у фондах Інституту рукопису НБУВ // Архіви України. – К., 2003. № 46. С. 165172.

3) Епістолярна та мемуарна спадщина Є. Х. Чикаленка на сторінках „Українського історика” // Бібліотечний вісник. – К., 2004. № 1. – С. 4549.

4) Листи Д. Мордовця до Є. Чикаленка (18961898 рр.) // Рукописна та книжкова спадщина України. – К., 2003. – Випуск 8. С. 255272.

5) Епістолярний діалог Євгена Чикаленка з Андрієм Ніковським // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. – К., 2003. – Вип. 7. – С. 316336.

6) Листи Євгена Чикаленка з еміграції до Сергія Єфремова (19231928 рр.) / Упоряд., вступ та коментарі І. М. Старовойтенко. Київ, 2003. 108 с.

7) Три листи Євгена Чикаленка до приятелів-галичан // Пам’ять століть. – К., 2004. – № 2. – С. 143153.

8) Проблеми української ментальності в епістолярній спадщині Євгена Чикаленка // Україна і світ: етнічні, науково-інтелектуальні та освітні виміри. – К.: „Українська Видавнича Спілка”, 2004. – С. 8894.