Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Зоологія


Пучков Олександр Васильович. Личинки жуків-стрибунів (Coleoptera, Cicindelidae) світової фауни і загальний огляд підтриби Cicindelina Палеарктики: дисертація д-ра біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2003. , табл.



Анотація до роботи:

Пучков О. В. Личинки жуків-стрибунів (Coleoptera, Cicindelidae) світової фауни та загальний огляд підтриби Cicindelina Палеарктики. (Рукопис). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 08 – зоологія. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Київ, 2003 .

На основі всебічного вивчення морфології личинок жуків-стрибунів світової фауни (проаналізовано біля 100 ознак), доповненого даними по морфології імаго, екології та зоогеографії групи, обґрунтовано їх незалежне положення як родини підряду Adephaga (Coleoptera). Вперше описано личинки 42 видів з 10 родів і 6 підродів світової фауни та переописано більше ніж 20 родів і підродів, завдяки чому чого охоплено всі триби, підтриби і основні роди родини. На цій основі проведено порівняльний таксономічний аналіз Cicindelidae і створено таблиці для визначення личинок стрибунів світової фауни і підтриби Cicindelina Палеарктики. Представлено дані по біономії та екології (особливості розвитку, будова нірок, живлення, біотопічний розподіл, вороги) личинок Cicindelidae. На основі аналізу філогенетичних відносин з використанням морфологічних утворень личинок, доведена наявність трьох монофілетичних одиниць: 1) Collyrinae + Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 2) Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 3) Cicindelini. Підтриби Prothymina і Cicindelina виявилися дуже близькими таксонами в межах триби Cicindelini, а Theratina – більш відособленим. При цьому триба Cicindelini вперше розглянута як родинна група стосовно підродини Collyrinae. Комплекс мегацефалоїдних жуків-стрибунів виявився парафілетичною групою. Розроблено модель філогенетичних відносин родів і груп видів підтриби Cicindelina Палеарктики. На основі цих аналізів проведено ревізію системи Cicindelidae. Виділено 2 нових підтриби (Picnochilini, Amblycheilini), змінено статус 1 триби (Omini) і відновлено 1 трибу (Oxycheilini). В підтрибі Cicindelina Палеарктики обґрунтовано виділення нового роду Spitamenia і двох нових груп видів роду Cephalota. Описано один новий вид і три підвиди з підтриби Cicindelina. Проведено аналіз таксономічної структури і географічного поширення підтриби Cicindelina Палеарктики. Створено її новітній каталог, що включає 22 роди та 360 видів і підвидів (з повними даними їх географічного поширення та першоджерелами описів) та близько 1000 назв синонімів, морф і аберацій. Біля семидесяти назв, що використовували раніше як синоніми, виведено з вживання, як невідповідні правилам Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури.

У дисертації наведено дані з всебічного вивчення личинок жуків-стрибунів світової фауни. На основі цих досліджень вирішено ряд питань (по головним положенням вперше) з морфології, філогенії, систематики, таксономії та екології цієї групи твердокрилих. Результати роботи мають теоретичне і практичне значення для розробки подальших ентомологічних напрямків по вивченню комах.

1. Жуки-стрибуни є самостійною родиною – Cicindelidae підряду Adephaga (Соlеорtеrа). Це вперше підтверджується всебічним аналізом морфологічних ознак личинок і комплексом характеристик дорослих жуків, особливостями екології групи і даними їхнього географічного поширення.

2. Відповідно до класифікації, побудованої по імаго, світова фауна жуків-стрибунів на теперешній час включає 2 підродини, 5 триб, 10 підтриб, близько 130 родів і 2400 видів. Найбільша підтриба Cicindelina представлена в Палеарктиці 22 родами і 210 видами, що складає біля третини всіх відомих родів підтриби світової фауни. По біорізноманіттю фауна Cicindelina Палеарктики поступається тільки фаунам Ефіопській та Індо-Малайській областей, однак найбільш подібна з ними на родовому рівні.

3. Вперше описано личинки 42 видів (з яких більше половини – на рівні всіх віків) жуків-стрибунів з 10 родів і 6 підродів світової фауни, а також переописано – більш як 20 родів і підродів. На основі цих досліджень виявилися відомими личинки всіх триб, підтриб і основних родів родини (біля третини світової фауни), що послугувало основою для філогенетичного і таксономічного аналізів цицинделід світової фауни. Вивченність личинок жуків-стрибунів Палеарктики досягла одного з найвищих рівнів у порівнянні з іншими зоогеографічними областями.

4. Таксономічно цінними морфологічними ознаками личинок Cicindelidae при характеристиці груп надродових рангів є форма швів і кілей головної капсули, будова її придатків та структура утворень п'ятого сегмента черевця. Особливості хетотаксії різних структур тіла личинок, форма пігопода і першого грудного тергіту мають менше значення для характеристики навіть підтриб, однак можуть успішно застосовуватись для діагностики родів і видів. Всебічний аналіз характеру онтогенетичних якісно-кількісних змін морфології личинок жуків-стрибунів дозволяє успішно використовувати комплекс цих даних у філогенії та систематиці родини.

5. Біономия, основні екологічні особливості (характер життєвих циклів, полювання, харчування, структура нірок, вороги) і етологія личинок представників різних таксонів Сісіndеlіdае виявилися багато в чому подібними. По характеру місць перебування, більшість з яких є інтразональними, личинки жуків-стрибунів світової фауни розподіляються на 2 групи і 8 підгруп. Уперше вивчена сезонна активність личинок і динаміка чисельності імаго ряду видiв підтриби Cicindelina Палеарктики, з яких остання характеризується 1–2 піками протягом року.

6. Сучасна систематика жуків-стрибунів, побудована по імаго, вимагає уточнення на основі порівняльного морфологічного аналізу їхніх личинок, але з залученням характеристик дорослих жуків. Обґрунтовано необхідність перегляду таксономічної структури жуків-стрибунів мегацефалоїдної групи. Отримані дані дозволили вперше розробити таблиці для визначення личинок усіх триб, підтриб і більше ніж 40 родів світової фауни, а також 10 родів і майже 60 видів підтриби Cicindelina Палеарктики.

7. Обґрунтована монофілетичність Cicindelidae як родини. Аналіз філогенетичних відносин доводить наявність наступних монофілетичних груп у межах родини: 1. Collyrinae + Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 2. Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 3. Cicindelini. У межах триби Cicindelini, підтриби Prothymina і Cicindelina виявилися близькородинними, а Theratina – більш відособленою. Триба Cicindelini вперше розглянута як родинна група, стосовно підродини Collyrinae. Показано, що триби Ctenostomatini і Collyrini є віддалено монофілетичними, але спорідненість Pogonostoma і Ctenostoma + Collyrini не виключена. Жуки мегацефалоїдної групи разом із трибою Manticorini є парафілетчною одиницею, класифікація якої повинна бути переглянута, особливо стосовно групи родів «Oxycheila». Отримані результати підтверджені при вивченні структур ДНК імаго Cicindelidae іншими авторами, незалежно від власних досліджень.

8. Розроблена модель філогенетичних відносин підтриби Cicindelina Палеарктики дозволяє вирішити деякі протиріччя у відношенні спорідненості ряду систематично спірних таксонів підтриби. Значні розбіжності у філогенетичній структурі на основі ознак личинок відзначені для групи видів «сlypeata» з роду Cicindela і підроду Eugrapha з роду Cylindera, а у меншому ступені – для окремих груп видів у межах родів Cephalota і Cicindela.

9. За результами філогенетичного і морфологічного аналізів личинок жуків-стрибунів світової фауни, із залученням даних по імаго, екології і географічного поширення Cicindelidae, обґрунтовано поділ родини на 2 підродини, 7 триб і 11 підтриб. Виділено 2 нових підтриби (Picnochilina, Amblycheilina), змінено таксономічний статус однієї триби (Omini) і відновлено 1 трибу (Oxycheilini). У межах підтриби Cicindelina Палеарктики обґрунтовано виділення нового роду Spitamenia і двох нових груп видів роду Cephalota, уточнено границі трьох груп видів роду Cicindela. Описано один новий вид і три нових підвиди в підтрибі Cicindelina.

10. Створено новітній каталог жуків-стрибунів Палеарктики, що містить в межах підтриби Cicindelina – 22 роди та 360 видів і підвидів (з повними даними їхнього географічного поширення), що майже на 50 таксонів більше, ніж у попередніх зведеннях по цьому регіоні. Наведено близько 1000 назв синонімів, морф і аберацій з розмежуванням цих понять. Біля семидесяти назв, що використовувались раніше у рангу синонімів, виведено з уживання, як невідповідних правилам Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури.