Анотація до роботи:

Довгеля О.М. Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2007.

Визначений та уточнений видовий склад коваликів в агроценозах цукрових буряків та озимої пшениці. Виявлено 9 видів, що належать до 5 родів. Серед них домінували: ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.) (37,0-71,1%) і ковалик західний (Agriotes ustulatus Schall.) (18,2-32,6%).

Здійснено моніторинг за переміщеннями дротяників та висвітлено закономірності їх вертикальної міграції у ґрунті впродовж весняно-осіннього періоду на посівах цукрових буряків. Уточнено розподіл фітофагів за горизонтами ґрунту під час зимової діапаузи.

У польових умовах встановлено кореляційну залежність (r=0,86) між пошкодженням личинками коваликів сходів цукрових буряків та ураженням їх збудниками коренеїду.

Визначено ефективність та тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння та краплинного внесення у ґрунт проти личинок коваликів. Уточнено заходи захисту сходів культури від них за сучасних умов.

Суміші Круізеру з інсектицидами контактної дії за обробки насіння в умовах ранньої та теплої весни забезпечували надійний захист рослин цукрових буряків від пошкодження личинками коваликів при незначному перевищенні рівня ЕПШ (2,5-3,0 екз./м²), що сприяло підвищенню врожайності коренеплодів та збору цукру на 9,6-9,9%, порівняно з Фураданом, 35% т.пс.

В умовах затяжної холодної весни та при більш високій кількості дротяників (10 екз./м²) токсикація сходів цукрових буряків способом передпосівної обробки насіння інсектицидом Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) та крапельного внесення в ґрунт Флагману, 10% к.е. (2 л/га), знижувала їх чисельність до рівня ЕПШ.

В результаті проведених досліджень в зоні Центрального Лісостепу України уточнено видовий склад личинок коваликів агробіоценозу бурякового поля, особливості їх міграції у ґрунті, вивчено ефективність хімічного захисту цукрових буряків від цих шкідників.

1. Домінуючими видами у ланці сівозміни багаторічні трави – озима пшениця – цукрові буряки були: ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), частка якого на посівах цукрових буряків та озимій пшениці становила 37,0-71,1% і 61,7% відповідно, і ковалик західний (Agriotes ustulatus Schall.) (18,2-32,6%). Чисельність цих шкідників перед сівбою культури складала 3,6-14 екз./м², перевищуючи ЕПШ (2,5-3 екз./м²) у 1,6-5,6 разів.

2. Розподіл личинок коваликів за горизонтами ґрунту у зимовий період був таким: у шарі ґрунту 6-25 см зосереджувалося в середньому 24-41% їх чисельності, а в 26-60 см – 59-76%.

3. Восени різниця між температурами ґрунту на глибині 40 і 20см становила +0,5-2,5С, що викликало переміщення личинок коваликів до глибших прошарків. Загалом, для проходження зимової діапаузи, початок міграції личинок відбувався при зниженні температури ґрунту на позначці 20 см до +8,3…+7,8С, на 40 см – до +9,8…+9,4С.

4. Вертикальна міграція дротяників до верхніх горизонтів у весняний період розпочиналася після встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см +6,5С, на глибині 40 см – +4,7С, що припадало на другу-третю декаду квітня. Масове переміщення цих шкідників до поверхневих шарів ґрунту відбувалося, зазвичай, наприкінці квітня – початку травня при підвищенні середньої температури на глибині 20 см до + 10,7С, на 40 см – до +9,0С, що співпадало або на кілька днів випереджувало сівбу цукрових буряків.

5. У другій-третій декадах травня (2003 і 2005 рр.) частина чисельності личинок коваликів (в середньому 19,3%), яка залягала у прошарках 41-60 см ґрунту, за середніх його температур на глибині 40 см +12,1…+18,0С, перебувала у стані затяжної діапаузи. Саме ця частка личинок уникала дії інсектицидів, що застосовувалися для захисту цукрових буряків від шкідників сходів.

6. Впродовж літнього періоду короткотривалі переміщення личинок до верхніх шарів ґрунту зумовлені різким збільшенням вологості після випадання великої кількості опадів (40-70 мм за декаду) у вигляді злив, та наступного зниження температури ґрунту до +20,0…+21,0С. За таких умов міжрядні розпушування посівів цукрових буряків на глибину до 10-12 см в цей період призводили до загибелі 14-43% чисельності дротяників.

7. Дослідження впливу чергування культур у сівозміні на чисельність дротяників свідчать, що вона збільшувалася в зерно-просапній та кормовій ланках, сягаючи 22 та 36,8 екз./м² відповідно. Насичення сівозміни просапними культурами (кукурудза, цукрові буряки) створювало несприятливі умови для розвитку личинок коваликів і знижувало їх чисельність до 1-1,5 екз./м².

8. Серед інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків найвищу ефективність за зниженням пошкодження сходів дротяниками забезпечували піретроїдний інсектицид Форс, 20% к.с. (2,8 мл/п.о.) – 44%, а також суміші Круізеру, 35% т.к.с. з Форсом (15 мл/п.о.+2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) – 37,5 і 44%. Зі зменшенням кількості пошкоджених личинками коваликів рослин культури на 14,6-22,5%, знижувалося ураження сходів коренеїдом на 7-14%.

9. За контрольованих умов ефективність дії Семафору, 20% т.к.с. (3 мл/п.о.) проти дротяників складала майже 94%, а тривалість його токсичності сягала 35 днів. Дещо нижчу ефективність дії, але більшу тривалість токсичності (40 днів) забезпечувало протруювання насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру з Семафором (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) за рахунок поєднання токсикації рослин культури системним інсектицидом і ґрунту – контактним.

10. Встановлено, що у польових умовах інсектицид Круізер, 35% т.к.с. за передпосівної обробки насіння цукрових буряків знижував чисельність дротяників на 63,1%, його суміші з Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) – на 70,5 і 77,0% відповідно. На цих варіантах збереження врожайності коренеплодів та збору цукру становило 12,5-13,5 %, порівняно з контролем.

11. У польових умовах токсикація сходів цукрових буряків способом передпосівної обробки насіння інсектицидом Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) та крапельного внесення в ґрунт Флагману, 10% к.е. (2 л/га), знижувала чисельність личинок коваликів до рівня ЕПШ (2,5-3,0 екз./м²). Захищені частки врожаю та збору цукру з досліджуваного варіанта були суттєвими і складали відповідно 3,5-8 т/га та 0,5-1,1 т/га до контролю.

12. У виробничих умовах обробка насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру, 35% т.к.с. із Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) забезпечувала надійний захист рослин культури від пошкодження дротяниками, і виявилась більш економічно вигідною, порівняно із застосуванням Фурадану, 35% т.пс. (45 мл/п.о.), що дало змогу одержати додатково 383,4 грн./га прибутку. При цьому рентабельність становила 14,7%.

Публікації автора:

1. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Ковалики на цукрових буряках. – К.: Колобіг, 2007. – 32 с. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення досліджень, узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків).

2. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Вертикальна міграція дротяників і ефективність заходів захисту сходів цукрових буряків залежно від її характеру // Карантин і захист рослин. – К., 2004. – №7. – С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, аналіз одержаних результатів).

3. Довгеля О.М. Особливості вертикальної міграції дротяників на посівах цукрових буряків і ефективність дрібнокраплинного внесення інсектицидів // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К., 2004. – Вип. 50. – С. 122-128.

4. Федоренко В.П., Педос В.П., Довгеля О.М. Ураження коренеїдом сходів цукрових буряків залежно від пошкодження їх дротяниками // Карантин і захист рослин. – К., 2005. – №1. – С. 24-25. (Особистий внесок здобувача 40%. Виконання досліджень, оцінка експериментальних даних).

5. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Ефективність сумішей інсектицидів та тривалість їх токсичної дії проти дротяників // Карантин і захист рослин. – К., 2005. – №4. – С. 19-21. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення дослідів, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

6. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Видовий склад личинок коваликів на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К., 2006. – Вип. 52. – С. 30-36. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення обліків, обробка одержаних даних, формулювання висновків).

7. Патент на корисну модель № 17776. Спосіб обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами / Саблук В.Т., Грищенко О.М., Лапа О.М., Грищенко В.М., Сторожик Л.І., Суслик Л.О., Довгеля О.М., Яковенко О.М., Дем’янюк М.М. Зареєстровано в Держ. реєстрі патентів України на корисні моделі 16 жовтня 2006 р. (Особистий внесок здобувача 15%. Виконання досліджень, одержання експериментальних даних).

8. Довгеля О.М. Ефективність дії деяких протруйників насіння цукрових буряків проти дротяників // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (14 вересня 2004 р.). – К.: Колобіг, 2005. – С. 16.

9. Довгеля О.М. Ефективність хімічного захисту сходів цукрових буряків від дротяників і коренеїда у зоні Центрального Лісостепу України // Екологічно обгрунтований захист рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (4-7 жовтня 2005 р.). – К.: Колобіг, 2005. – С. 91-94.

10. Довгеля О.М. Ефективність дії деяких протруйників насіння цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України // Загальна і прикладна ентомологія в Україні: Тези доповідей наукової ентомологічної конференції, присвяченої пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора Володимира Гдальєвича Доліна (15-19 серпня 2005 р., м. Львів). – Львів, 2005. – С. 67-68.

11. Довгеля О.М. Дія інсектицидів при обробці насіння цукрових буряків проти личинок коваликів // Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів:

Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів (25 жовтня 2006 р.). – К.: Колобіг, 2006. – С. 37-39.

12. Довгеля О.М. Личинки домінуючих видів коваликів у зоні Центрального Лісостепу України // Інтегрований захист рослин: Проблеми та перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (13-16 листопада 2006 р.). – К.: Колобіг, 2006. – С. 21-22.