Анотація до роботи:

Скворцова Т.Г. Логіко-філософський аналіз еристичного дискурсу. — Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук за спеціальністю 09.00.06 –логіка. Інститут філософії імені Г.С.Сковороди Національної Академії Наук України. Київ, 2004.

Дисертація присвячена логіко-філософським проблемам, пов’язаним з дослідженням еристичного дискурсу.

У дисертації визначаються концептуальний аппарат та принципи логічнї побудови моделі еристичного дискурсу. Обгрунтовується принципово девіантний характеру еристичного дискурсу і відповідно до цього обмежений характер дослідження його методами логычної семантики. Дисертація є теоретичним дослідженням логіко-філософських засад логічної прагматики як основного методу розробки можливостей логічної реконструкції суперечки людини з комп’ютером у контексті досліджень штучного інтелекту.

Аналізуються можливості синтезу засобів сучасної формальної та неформальної логіки для логічної реконструкції еристичного дискурсу.

Теоретичні результати дисертації можуть знайти своє застосування у дослідженнях такого напряму, як штучний інтелект при моделюванні не тільки еристичного дискурсу, але і таких складних видів суперечок з компьютером як моральні, політичні, філософські та інші суперечки.

У результаті проведеного дисертаційного дослідження дисертант прийшов до таких висновків:

1. У дисертації проаналізовані напрямки дослідження поняття дискурсу в гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу в рамках сучасної формальної та неформальної логіки. Проаналізовані напрями дослідження поняття “дискурс” в гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу в рамках сучасної формальної та неформальної логіки.На підставі аналізу поняття „дискурс” у гуманітарному знанні виявлено, що особливий інтерес для логічної реконструкції еристичного дискурсу мають: лінгвістичний підхід (дискурс розуміється як текст); семіотичний підхід ( виявляє знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (виявляє інтерсуб”єктивний характер дискурсу).

2. На підставі проведеного аналізу виявлені суттєві характеристики логічного витлумачення поняття «дискурс». Дискурс в дисертації аналізується як вербалізований протокол інтерсуб’єктивної взаємодії, який містить міркування її учасників в семіотичному контексті.

3. У дисертації обгрунтовано, що еристичний дискурс є різновидом девіантного дискурсу, що обумовлює недостатність засобів логічної семантики для його дослідження. У зв’язку з цим дисертант звернувся до методів логічної прагматики і застосував їх до реконструкції еристичного дискурсу. Для цього в роботі було введене поняття еристичного акту, що дозволило враховувати не тільки ситуацію продукування певної аргументації пропонентом, а і ситуацію її сприйняття опонентом.

4. Структура еристичного акту в дисертації розглядається, як з точки зору логіко-феноменологічного підходу (дозволяє врахувати не тільки ситуацію продукування певної аргументації, так і ситуацію її сприйняття), так і з точки зору логіко-когнітивного підходу (дозволяє проаналізувати норми, правила еристичних суперечок).

5. Логічна структура еристичного акту містить такі компоненти: учасники еристичної суперечки (пропонент/опонент); аргументація пропонента/ опонента; акт продукування аргументації пропонентом/акт сприйняття аргументації опонентом; контекст продукування аргументації пропонентом/ контекст сприйняття аргументації опонентом (час, місце, особливі умови); мета продукування аргументації пропонентом/мета сприйняття аргументації опонентом; можливий суб’єктивний світ пропонента/можливий суб’єктивний світ опонента; можливий фізичний світ пропонента/можливий фізичний світ опонента, результат впливу на пропонента/опонента.

6. Розроблені принципи побудови логічної моделі еристичного дискурсу на підставі логічної прагматики Р.Монтегю. При цьому основне поняття концепції Монтегю – „точка співвіднесення” уточнюється щодо структури еристичного акту.

7. Теоретичні результати дисертації можуть знайти своє застосування у дослідженнях такого напряму, як штучний інтелект при моделюванні не тільки еристичного дискурсу, але і таких складних видів суперечок з компьютером як моральні, політичні, філософські та інші суперечки.

Однією з перспектив подальшого розвитку даної теми може бути розробка концепцій спілкування у галузі інформаційних технологій, спрямованих на дослідження штучного інтелекту. Такі розробки повинні грунтуватись на побудові ігрових моделей еристичних суперечок на засадах логічної прагматики, враховуючи нормативні та інші види девіацій.

Перспективною видається розробка цілісної теорії девіантного дискурсу, застовуючи синтез методів формальної та неформальної логіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ В ПРОВІДНИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ:

1. Скворцова Т.Г. Роль мовних норм у девіантному дискурсі // Вісник Київського університету. Філософія. Політологія. — 2001. — № 33.-С.55-58.

2. Скворцова Т.Г. Основні традиції у розумінні поняття „дискурс”//Вісник Київського університету. Філософія. Політологія.-2001. — №35.-С.45-49.

3. Скворцова Т.Г. До проблеми визначення дискурсу у логіці//Мультиверсум. Філософський альманах. — Вип.31.-К.:Український центр духовної культури, 2002.-184-190.

4. Скворцова Т.Г. Особливості нормативних девіацій у нормальному дискурсі//Вісник Київського університету. Філософія. Політологія.-2002. — № 42-45.-С.172-173.

5. Скворцова Т.Г. К опредедлению понятия дискурса//Материалы VI Общероссийской конференции „Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке”,— 2000.-С.372-373.

6. Скворцова Т.Г. Критерий искренности как нормативная девиация // Материалы VII Общероссийской конференции „Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке”,— 2002.-С.372-373.