Пипенко Ольга Юріївна. Ліричний світ як теоретико-літературна категорія. : Дис... канд. наук: 10.01.06 - 2007.
Анотація до роботи:
Пипенко О.Ю. Ліричний світ як теоретико-літературна категорія. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Донецький національний університет, Донецьк, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню наукової необхідності теоретико-літературної категорії ліричний світ. Теоретична розробка цієї категорії зумовила також звертання до більш загальних проблем, пов’язаних з категорією художній світ.
В процесі розгляду історії становлення поняття художній світ та узагальнення провідних сучасних концепцій художньої дійсності аналізуються такі аспекти проблематики, як онтологічний статус художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, з текстом та художнім твором, а також висувається підхід до системного розгляду параметрів художнього світу.
Ліричний світ постає як ціннісне середовище, що утворюється внаслідок ціннісної активності ліричного суб’єкта та автора-творця, в складній взаємодії їхніх інтенцій. Особливий статус ліричного суб’єкта зумовлює своєрідність ліричної події і тотальну символічність художньої дійсності в ліриці. Специфічними рисами відзначається також предметний рівень ліричного світу. Ліричний світ може відтворюватись як у масштабі окремого твору, так і в ліричній циклічній формі.
Художній світ, що розглядається як естетичне буття, має принципово двошарову природу: він співвідноситься як з художньою формою, так і зі змістом естетичного об’єкта.
У відношенні до позахудожньої дійсності художній світ поєднує відображальну діяльність з інтерпретуючою, що здійснюється у мистецтві завдяки творчому відтворенню дійсності. Основним об’єктом відтворення виступає цілісність світу і людини, яка постає у формі конкретно-історичного та індивідуального буття.
Текст, який є матеріальною структурною формою твору, та множинний художній світ, що здійснюється як естетична подія, зустрічаються та взаємно перетворюються в художньому творі. Твір постає як процес постійного відтворення художнього світу з тексту та перетворення тексту на форму закріплення, фіксації художнього світу.
Кількість та відносна структурна значущість параметрів художнього світу визначаються завданнями реалізації художнього змісту. Як елементи коду, реалії художньої дійсності зі-протиставляються, висуваючи на перший план певні диференційні ознаки. Установлення знаково-символічної еквівалентності характеристик художнього світу дозволяє їм в процесі розгортання тексту заміняти одна одну, «сигналізуючи» про значення спільного для них словесно-семантичного комплексу.
Родова природа твору суттєво обумовлює архітектоніку його естетичного завершення і є одним з головних чинників своєрідності художнього світу. Системне вивчення художнього світу вимагає дослідження його родових різновидів в аспекті їх внутрішньої специфіки.
Однією з типологічних рис лірики є особливий статус ліричного суб’єкта. Його ціннісна активність конституює ліричний світ, що твориться як особливе ціннісне середовище. З точки зору породження ліричного світу, предметний його рівень є факультативним.
Джерелом динаміки ліричного світу є подія. Вона постає перш за все як подія становлення ліричної свідомості, а фабульна подія стає «подією другого ступеня», формою події свідомості.
Подія становлення свідомості в ліричному світі відбувається у двох ціннісних контекстах: ліричного суб’єкта і автора-творця. Автор у ліриці зберігає позицію внутрішнього, ціннісного позазнаходження, здійснюючи можливість завершального погляду на подію. Ліричний суб’єкт творить світ як випромінювання своєї ціннісної активності, автор-творець – як художню форму, естетично завершуючи ліричного суб’єкта та його активність.
У ліричному світі буквальне предметне значення образу ускладнюється умовно-символічним компонентом, котрий формується на базі взаємодії декількох семантичних пластів: усталеної символічної семантики, що зародилась в епоху міфологічної свідомості, традиційних поетичних значень образів та індивідуально-авторської образної системи. Неподільність предметної та словесної зображувальності в ліричному світі та семантична ускладненість ліричного слова обумовлюють принципову багатозначність предмета в художньому світі лірики.
Для ліричного світу характерне явище «опредмечування» абстрактних понять, коли вони наділяються властивостями об’єктів і явищ предметної дійсності. При цьому поняття не отримують статусу художніх предметів як таких, але їх «речова» оформленість стає одним із параметрів художньої дійсності.
В ліричному світі втілюються принципи організації змістів свідомості, його виражальні функції превалюють над зображальними. В цьому сенсі ліричний світ за своєю сутністю символічний, що пояснює такі визначальні його властивості, як стислість, ціннісна насиченість та потенційна невичерпність значень.
Характер цілісності ліричного світу відрізняється більшим ступенем «розімкнутості», ніж світ епосу чи драми. В індивідуально-авторську епоху провідним системним контекстом стає єдність авторської творчості. Але ця єдність не тотожна цілісності ліричного світу, оскільки не забезпечує естетичної події відтворення художньої дійсності. Таке відтворення в масштабі, що перевищує розмірність окремого вірша, досягається в ліричній циклічній формі.
Публікації автора:
Пыпенко О.Ю. «Среди пустынных смыслов мы построим дом»: лирический мир Н. Заболоцкого. // Литературоведческий сборник. –Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып. 2. – С. 129-145.
Пыпенко О.Ю. «Все, чем смерть жива…»: проблема смерти в лирическом мире А. Тарковского и Н. Заболоцкого // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып. 4. – С. 134-143.
Пыпенко О.Ю. Понятие лирического мира в системе координат поэтического произведения и авторского творчества // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2001. – Вып. 5-6. – С. 62-72.
Пыпенко О.Ю. О композиции цикла Н. Заболоцкого «Городские столбцы» // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып. 14. – С.146-153.
Пыпенко О.Ю. На границе двух миров. Образ лебедя в художественном мире Ф.И. Тютчева и Н.А. Заболоцкого. // Литературоведческий сборник. –Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып. 15-16. – С.260-269.
