Мороз Світлана Миколаївна. Ліпополісахариди бактерій Erwinia carotovora (Jones 1901) Bergey et al.1923-збудників м'якої гнилі рослин: Дис... канд. біол. наук : 03.00.07 / НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. - К., 2002. - 143арк. - Бібліогр.: арк. 125-143.
Анотація до роботи:
Мороз С.М. Ліпополісахариди бактерій Еrwinia carotovora (Jones 1901) Bergey et al. 1923 – збудників м’якої гнилі рослин. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2002.
Встановлено, що штами E. carotovora гетерогенні за складом клітинних моносахаридів. Відсутня залежність між моносахаридним складом клітин E. carotovora і вірулентністю, протопектиназною активністю, рослиною-хазяїном, географічним походженням збудника, тривалістю зберігання культури в колекції.
Подібність жирнокислотного складу ЛПС типових штамів Е. carotovora підвидів carotovora, atroseptica, betavasculorum й odorifera вказує на їх спорідненість між собою. Єдиною оксикислотою у них є 3-окситетрадеканова кислота. Серед насичених жирних кислот ЛПС переважають додеканова і гексадеканова кислоти (не менше 80%). Високий вміст додеканової кислоти (більше 50%) серед насичених жирних кислот ЛПС Е. carotovora та відсутність її в ЛПС E. chrysanthemi являється важливою систематичною ознакою і вказує на те, що вони не відносяться до одного роду. Незначний вміст тетрадеканової кислоти в ЛПС Е. carotovora суттєво відрізняє його від E. amylovora й інших ентеробактерій. Дані моносахаридного й жирнокислотного складу ЛПС підтверджують правомірність виділення Е. carotovora в окремий рід Pectobacterium.
Ліпополісахарид Е. carotovora являється акцептором макромолекулярних бактеріоцинів. Адсорбційна активність його залежить від методу виділення і визначається моносахаридним складом S-ЛПС.
Вид E. carotovora гетерогенний за патогенністю. Більшість штамів (91%) здатні викликати захворювання рослин. Вірулентні штами, на відміну від авірулентних, мають високу протопектиназну активність, яка не залежать від терміну зберігання їх у колекції.
За складом клітинних моносахаридів E. carotovora subsp. carotovora більш гетерогенний (виявлено 13 груп), ніж E. carotovora subsp. atroseptica (2 групи). До складу клітин усіх 137 штамів E. carotovora входять глюкоза, галактоза і рибоза. Групи відрізняються за наявністю: арабінози - у 86% штамів, рамнози - 69%, манози - 52%, фукози - 40%, ксилози - 21%, неідентифікованих моносахаридів з Rf більшим, ніж у рамнози, - у 12%.
Відсутня залежність між моносахаридним складом клітин E. carotovora і вірулентністю, протопектиназною активністю, рослиною-хазяїном, географічним походженням збудника, тривалістю зберігання культури в колекції.
На мономерний склад та біологічну активність ліпополісахариду впливає метод його виділення. Для хемосистематики E. carotovora найбільш придатним є ЛПС, виділений водно-фенольним методом.
Відсутність уронових кислот у складі ЛПС E. carotovora і наявність їх у складі ЛПС E. amylovora являється диференційною ознакою між ними.
Подібність жирнокислотного складу ЛПС типових штамів Е. carotovora підвидів carotovora, atroseptica, betavasculorum й odorifera вказує на їх спорідненість між собою. Єдиною оксикислотою у них є 3-окситетрадеканова кислота. Серед насичених жирних кислот ЛПС переважають додеканова і гексадеканова кислоти (не менше 80%).
Високий вміст додеканової кислоти (більше 50%) серед насичених жирних кислот ЛПС Е. carotovora та відсутність її в ЛПС E. chrysanthemi являється важливою систематичною ознакою і вказує на те, що вони не відносяться до одного роду. Низький вміст (біля 10%) тетрадеканової кислоти в ЛПС Е. carotovora суттєво відрізняє його від E. amylovora й інших ентеробактерій. Дані моносахаридного й жирнокислотного складу ЛПС підтверджують правомірність виділення Е. carotovora в окремий рід Pectobacterium.
Ліпополісахарид Е. carotovora являється акцептором макромолекулярних бактеріоцинів. Адсорбційна активність його залежить від методу виділення і визначається моносахаридним складом S-ЛПС.
Публікації автора:
Товкач Ф.І., Мороз С.М., Гвоздяк Р.І. Природа адсорбційних рецепторів для макромолекулярних каротовороцинів // Доповіді НАНУ.- 2001.- № 7.- С. 159-164.
Мороз С.М., Гвоздяк Р.І., Жеребило О.Є. Ліпополісахариди збудника чорної ніжки картоплі Erwinia carotovora subsp. atroseptica 36A та його мутантів // Науковий вісник УжНУ. Серія: Біологія.- 2001.- № 9.- С. 160-162.
Жеребило О.Є., Мороз С.М., Гвоздяк Р.І. Характеристика ліпополісахаридів бактерій залежно від методу виділення // Укр. біохім. журн.- 2000.- 72, № 6.- С. 51-55.
Гвоздяк Р.И., Мороз С.Н., Жеребило О.Е. Моносахаридный состав клеток Erwinia carotovora subsp.carotovora // Микробиол. журн.- 1987.- 49, № 4.- С. 3-7.
Zherebilo O.E., Gvozdyak R.I., Moroz S.N., Tarnavskaya N.M Lipopolysaccharides of typical pectobacteria of genus Erwinia // Plant Pathogenic Bacteria (8-th Int. Conf.).- INRA, ORSTOM, Paris (France).- 1994.- P. 241-246.
Gvozdyak R.I., Zherebilo O.E., Moroz S.N., Tarnavskaya N.M. Lipopolysaccharides of typical pectobacteria of genus Erwinia // Proc. 8-th Int. Conf. Plant. Path. Bact. - INRA Versailles (France).-1992.-P. Р2/A8.
Zherebilo O.E., Gvozdyak R.I., Moroz S.N. Fatty acid composition of lipid A from Erwinia carotovora lipopolysaccharides as taxonomic marker of these pathogenes // Proc. 2-nd Int.Conf. Endotoxin Society.- Vienna (Austria).- 1992.- P. 97.
Мороз С.Н., Жеребило О.Е. Моносахаридный состав клеточных и экзоцеллюлярных липополисахаридов возбудителей мягкой гнили растений // МГУ, Проблемы современной биологии.- М., 1986.- Деп.в ВИНИТИ 12.09.1986, № 6642-В86.- В Деп.Ч.1, С. 195-197.
Жеребило О.Е., Мороз С.Н., Характеристика углеводсодержащих биополимеров Erwinia carotovora subsp. carotovora и Erwinia carotovora subsp. atroseptica // Труды 2-й Всес. конф. “Фитонциды. Бактериальные болезни растений”.- Ч.2.- Киев-Львов.- 1990.- С. 36.
Жеребило О.Е., Вишталюк Н.М., Мороз С.Н., Тарнавская Н.М. Жирнокислотный состав клеточных липидов как доказательство гетерогенности представителей рода Erwinia // Труды 2-й Всес. конф. “Фитонциды. Бактериальные болезни растений”.- Ч.2.- Киев-Львов.- 1990.- С. 24.
Жеребило О.Е., Мороз С.Н. Внеклеточные биополимеры Erwinia carotovora subsp. carotovora // Труды VII съездa Укр. микроб. общества.- Ч.1.- Киев-Черновцы, 1989.- С. 54.
Zherebilo O.E, Moroz S.N. Lipopolysaccharides of Erwinia carotovora subsp.carotovora // Acta Microbiologica Hungarica.- 1988.- 35, N 2.- P. 164.
Zherebilo O.E, Moroz S.N. Lipopolysaccharides of Erwinia carotovora subsp.carotovora // Proc. 10-th Congress of the Hungarian society of microbiology.- Szeged (Hungary).- 1987.- P. 111.
Moroz S.N., Zherebilo O.E. Carbohydrate-containing biopolymers of Erwinia carotovora subsp.carotovora extracted by different procedures // Proc. 3-rd Bratislava Symposium on saccharides.- Вratislava (Czechoslovakia).- 1986.- P. 75.
Мороз С.Н. Моносахаридный состав Erwinia carotovora var. atroseptica // Труды VII съезда Всес. микробиол. общества.- Алма-Ата: «Наука» КазССР.- 1985.- С. 34.
Жеребило О.Е., Мороз С.Н., Вишталюк Н.М. Спектр жирных кислот липида А Erwinia carotovora var. carotovora // Труды Всес. науч. конф. “Фитонциды. Бактериальные болезни растений”.- Киев: Наук.думка.- 1985.- С. 9.
Мороз С.Н. Моносахаридный состав липополисахаридов Erwinia aroideae и Erwinia carotovora f. zeae // Труды Всес. науч. конф. “Фитонциды. Бактериальные болезни растений”.- Киев: Наук.думка.- 1985.- С. 19-20.
Жеребило О.Е., Мороз С.Н. Характеристика липополисахаридов и липополисахаридбелковых комплексов Erwinia carotovora // Труды II Всес. науч. конф. “Результаты и перспективы научных исследований микробных полисахаридов”.- Ленинград.- 1984.- С. 79-80.
Билей С.Н.* Моносахаридный состав Erwinia aroideae // Труды VI съезда Украинского микробиологического общества.- Киев: Наук.думка.- 1984.- С. 44.
Билей С.Н.* Качественный моносахаридный состав Erwinia carotovora // Труды III Республик. науч.-теорет. конф. молодых ученых-микробиологов “Биология, культивирование и использование микроорганизмов (бактерий, грибов, водорослей) в народном хозяйстве”. – Ташкент: «Фан» - 1983.- С. 87.
