Анотація до роботи:

Бугай А.О. Ліпідний склад плазмолеми абсорбційних ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

В дисертації досліджено закономірності змін ліпідного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби.

Розроблено та науково обґрунтовано схему отримання ізольованих абсорбційних ентероцитів плодів великої рогатої худоби.

Встановлено динаміку змін показників ліпідного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів, внаслідок чого їх можна вважати маркерними стосовно ступеня розвитку функції спеціалізованого кишкового епітелію. До маркерних особливостей відносяться: підвищення вмісту загальних фосфоліпідів, на тлі зниження вмісту холестеролу, зниження вмісту фосфатидилсерину на фоні підвищення вмісту фосфатидилетаноламіну, підвищення вмісту фосфатидилінозитолу, зниження вмісту сфінгомієлину, зменшення співвідношення між кислими та основними фосфоліпідами, появу арахідонової кислоти в апікальних мембранах, зниження вмісту дієнових жирних кислот, зменшення вмісту середньоланцюгових жирних кислот.

В результаті проведеної роботи досліджено ліпідний склад плазмолеми абсорбційних ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби. Одержані результати розкривають закономірності пренатального розвитку травного каналу у великої рогатої худоби.

1. Розроблено метод отримання високоочищеної фракції абсорбційних ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби, який дозволяє зменшити деструкцію цих клітин, у порівнянні з базовою методикою, в 7–10 разів.

2. Динаміка кількісних характеристик ліпідного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів порожньої кишки 3-х, 5-ти та 7-ми місячних плодів великої рогатої худоби характеризується зменшенням величини ліпід/білкового коефіцієнту (в АМ – у 1,2 раза, у БМ – у 2,8 раза), зниженням рівня холестеролу (в АМ та БМ у 2,9 раза), зниженням відношення холестерол/фосфоліпіди (в АМ – у 4,7 раза, у БМ – у 21 рази) та зростанням загального вмісту фосфоліпідів (в АМ – у 1,6 раза, у БМ – у 7,3 раза). Одержані дані свідчать про зниження в’язкості фракцій плазматичної мембрани ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби в процесі їх пренатального розвитку.

3. Динаміка вмісту фосфоліпідів у плазмолемі ентероцитів порожньої кишки 3-х, 5-ти та 7-ми місячних плодів великої рогатої худоби характеризується зменшенням рівня фосфатидилсерину (в АМ та БМ – у 2,5 раза), сфінгомієліну (в АМ – у 2,7 раза, у БМ – у 1,4 раза), суми холіновмісних фосфоліпідів (в АМ – у 1,1 раза, у БМ – у 1,2 раза), кислих фосфоліпідів (в АМ – у 1,6 раза, у БМ – у 1,4 раза), співвідношення між основними та кислими фосфоліпідами (в АМ – у 2,3 раза, у БМ – у 2,2 раза).

4. Найбільш виражені зміни фосфоліпідної композиції встановлені в АМ та БМ абсорбційних клітин у період з 5-го по 7-й місяці розвитку плодів, що вказує на завершення формування структури та основних функціональних властивостей плазмолеми ентероцитів наприкінці 2-го – початку 3-го триместру внутрішньоутробного розвитку.

5. Особливості жирнокислотного складу плазмолеми ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби полягають у наявності капринової, лауринової, гондіонової та елаїдинової кислот, які не виявляються у великої рогатої худоби в постнатальному періоді онтогенезу.

6. Встановлено зниження вмісту дієнових вищих жирних кислот в обох фракціях плазматичної мембрани (в АМ та БМ – у 11 разів), і підвищення у 10 - 20 разів рівня гептадеканової та гептадеценової кислот у пренатальний період розвитку великої рогатої худоби в порівнянні з новонародженими телятами та дорослою великою рогатою худобою.

7. Маркерними показниками розвитку ліпідного бішару плазмолеми абсорбційних ентероцитів плодів великої рогатої худоби є підвищення в ній вмісту загальних фосфоліпідів (в АМ – в 1,6 раза, у БМ – у 7,3 раза), рівня фосфатидилінозитолу (в АМ та БМ – у 3,3 раза), фосфатидилетаноламіну (в АМ і в БМ у 1,5 раза), поява арахідонової кислоти в АМ, зниження вмісту холестеролу (в АМ та БМ у 2,9 раза), фосфатидилсерину (в АМ та БМ – в 2,5 раза), сфінгомієліну (в АМ – у 2,7 рази, у БМ – у 1,4 раза), зменшення величини співвідношення між кислими і основними фосфоліпідами (в АМ – у 2,3 раза, у БМ – у 2,2 раза) та коефіцієнту фосфатидилсерин/фосфотидилінозитол (в АМ – у 5,5 раза, а в БМ – у 7,3 раза), зниження вмісту дієнових жирних кислот (в АМ та БМ – у 11 разів) та середньоланцюгових жирних кислот (в АМ – у 1,2 раза, у БМ – у 1,3 раза).

8. Для забезпечення стабільного розвитку мембранних структур травного каналу в пренатальний період розвитку великої рогатої худоби рекомендується дотримуватись балансування ліпідного складу кормів раціону тільних корів, починаючи з другої половини тільності.

Публікації автора:

1. Бугай А.О. Особливості динаміки фосфоліпідної композиції плазматичної мембрани ентероцитів порожньої кишки великої рогатої худоби у плідний період онтогенезу // Науково-техніч. Бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ вет. препаратів та кормових добавок – Львів, 2005. – Вип. 6, № 3. – С. 54 – 58.

2. Бугай А.О., Цвіліховський М.І. Інтегральні показники ліпідного складу плазматичної мембрани ентероцитів порожньої кишки плодів великої рогатої худоби // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. – Д.: ДДАУ. – 2006. – № 1. – С. 79 – 83. (Дисертантом проведено експериментальну роботу, статистично опрацьовано результати, підготовлено до друку статтю).

3. Бугай А.О. Динаміка жирнокислотного складу плазматичної мембрани абсорбційних ентероцитів тонкої кишки плодів великої рогатої худоби // Науковий вісник НАУ. - 2007. – Вип. 108. – С. 227 – 232.

4. Бугай А.О., Цвіліховський М.І. Одержання ізольованих ентероцитів тонкої кишки плодів великої рогатої худоби під контролем біохімічних показників клітинних фракцій // Укр. біохім. журн. – 2007. – Т. 79, №2. – С. 130 – 135 (Дисертант провів експеримент, визначив показники клітинних фракцій, статистично опрацював результати, підготував до друку статтю).

5. Бугай А.О. Особливості фосфоліпідного складу плазматичної мембрани абсорбційних ентероцитів тонкої кишки плодів Bos domesticus // Матер. IX Українського біохім. з’їзду. Харків, 24 - 27 жовтня 2006 р. – Харків, 2006. – Т. 1. – С. 103.

6. Бугай А.О. Жирнокислотний склад плазматичної мембрани абсорбційних ентероцитів тонкої кишки великої рогатої худоби на третьому місяці пренатального періоду онтогенезу // Конференція професорсько-викладацького складу і аспірантів ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ: Тези доп. Київ, 5 - 6 квітня 2006 р. – К., 2006. – С.10.

7. Бугай А.О. Динаміка змін ліпідного складу апікальних і базолатеральних мембран ентероцитів тонкого кишечнику великої рогатої худоби у пренатальному онтогенезі // “Наука і освіта 2005” VIII Міжнар. наук.-практ. конф. Т.2. Біохімія та біофізика. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 15 - 17 лютого 2005 р. – С. 44 – 45.

8. Бугай А.О., Масюк Д.М. Динаміка фосфоліпідного складу плазматичної мембрани епітеліоцитів тонкої кишки великої рогатої худоби у плідний період онтогенезу // “Актуальні напрямки розв. вет. мед. на сучасному етапі науково-технічного прогресу” Матер. наук. конфер. професорсько-виклад. складу і студент., – Дніпропетровськ, 19 - 21 березня 2005. – С. 28 – 29.

9. Бугай А.О., Бугай П.О., Вяткін О.К., Сандомирський О.В. Особливості жирнокислотного складу плазмолеми абсорбційних ентероцитів тонкої кишки 3-х місячних плодів великої рогатої худоби // “Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених-аграріїв” Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, Дніпропетровськ, 11-14 травня 2006. – С. 187 – 188.

10. Бугай А.О. Жирнокислотний склад плазмолеми абсорбційних ентероцитів тонкої кишки плодів великої рогатої худоби // Молодь та поступ біології: Збір. тез ІІІ Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів. Львів, 23 - 27 квітня 2007 р. Львів, 2007. – С. 102 – 103.