Анотація до роботи:

Головня А.В. Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвокультурних особливостей у художній прозі Редьярда Кіплінга. З огляду на приналежність письменника до двох етнічних традицій – англійської та індійської – художня проза Редьярда Кіплінга розглядається крізь призму його бікультурної мовної особистості. В роботі виділені базові ізоморфні (ЛЮДИНА) та аломорфні (ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА) концепти мовної та концептуальної картин картини світу художньої прози письменника. Аналіз концептів та концептуальних метафор, типових для англійців (ЛЮДИНА – ЦЕ ВОЛОДАР/ГОСПОДАР СВІТУ, ЗБРОЯ – ЦЕ ДРУГ, ЖАГА БАГАТСТВА – ЦЕ ЗЛО, ОСВІТА – ЦЕ МОГУТНІЙ ДРУГ) та індусів (ЖИТТЯ – ЦЕ КОЛЕСО, ЯКЕ РУХАЄТЬСЯ У ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ, ЛЮДИНА – ЦЕ ДРІБНИЧКА У СВІТІ ПРИРОДИ, ПРИРОДА – ЦЕ МОГУТНЯ ЖИВА ІСТОТА, БІДА – ЦЕ БЕЗЖАЛІСНИЙ БАТІГ та ДРУЖБА – ЦЕ РУКА ДОПОМОГИ) довів антропоцентричність англійської та природоцентричність індійської етнокультурних традицій.

Культурні особливості обох націй, відображених у лінгвокультурному просторі Р.Кіплінга, передаються за допомогою одиниць фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів англійської мови.

З огляду на тип мовної особистості письменника, у лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображаються світогляд, менталітет, спосіб життя, побутовий та соціальний устрій, притаманний культурам Заходу та Сходу. За допомогою різнорівневих мовних засобів у межах концептосфери ЛЮДИНА вербалізуються як ізоморфні, так і аломорфні риси у представленні англійців та індусів, а концептосфери ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА вирізняються лише аломорфними рисами.

У царині англійської лінгвокультури концептосфера ЛЮДИНА поєднує позитивні та нейтральні складники, а для індійської культури, відображеної у художніх прозових творах Р.Кіплінга, ЛЮДИНА не є значущою.

Більшість ціннісних концептів, виокремлених у художній прозі Р.Кіплінга (КОХАННЯ, ПОВАГА, ПРАВДА, ОСВІТА, ДРУЖБА), мають ізоморфний характер і притаманні як англійцям, так і індусам. Концептосфери індійського та англійського лінгвокультурних просторів відбивають особливості соціального, духовного, побутового розвитку обох культур.

Концептосфера ПРИРОДНІ ЯВИЩА репрезентована основними концептами ВОДА та ВОГОНЬ. У межах кожної з національних традицій засобами сучасної англійської мови вербалізується концепт ФАУНА, який відрізняється рівнем важливості у обох лінгвокультурах: на противагу індійській культурі, у рамках англійської він не є суттєвим.

Відмінність географічного розташування Англії та Індії зумовила значущість концептів ПРОСТІР та ЧАС в обох культурах. Проте, якщо для англійців ЧАС – це поняття, яке визначається конкретними подіями, рухом годинникової стрілки, то для індуса ЧАС пов’язується з природними явищами.

Ключові концепти обох культур передаються за допомогою метафор. Завдяки їхньому використанню автор передає узагальнені образи національно-культурних англійських та індійських традицій.

Лексикалізація синтаксичних груп відображає прагнення письменника передати якомога більше інформації та донести до читача перлини східної мудрості. У межах однієї такої одиниці Р.Кіплінг концентрує обсяг інформації, що традиційно виражається цілим реченням.

Вживання лексичних одиниць, які є культурно забарвленими маркерами, відтворює особливості життя етнічних осередків, зображених у художніх прозових творах Р.Кіплінга. Цьому сприяє використання значної кількості неасимільованих запозичень та фразеологічних одиниць.

Спосіб, темп і ритм життя на Заході та Сході відтворюється Р.Кіплінгом різними синтаксичними конструкціями. Типовими для відображення життя англійців є прості речення, необтяжені громіздкими конструкціями, що надають додаткову інформацію. Характерною рисою мови представників англійського культурного простору є економія. Притаманними опису життя англійців є номінативні, еліптичні речення, що відзначаються стислим викладом думок.

Водночас життя зображується за допомогою складних синтаксичних конструкцій з різними типами зв’язку, що сприяє відтворенню специфіки їхньої культури. Значна кількість вставних конструкцій різного типу надають додаткову інформацію, що сприяє кращому відтворенню атмосфери Індії. Типовими для відображення індійської культурної традиції є інфінітивні речення, які використовуються, головним чином, з повчальною метою, а разом з тим передають ідеї східної мудрості. Значна кількість спонукальних речень позначає той факт, що людина – недосконала, не варта нічого без природного фактору істота, її вчинками та діями необхідно керувати.

Напруження та неспокій, радість і переживання передаються за допомогою різних засобів звукової експресії. Особлива увага приділяється звуконаслідувальним словам, оскільки природа вважається основою життя на землі, то будь-які її прояви неодмінно відтворюються в творчості автора. Звуконаслідувальна лексика сприяє відтворенню природоцентричного характеру індійської культури.

Художній прозовий твір Р.Кіплінга є лінгвокультурним утворенням, яке віддзеркалює особливості етнічного оточення та індивідуального простору мовної особистості письменника, поєднуючи мовні одиниці кожного рівня для відтворення рис англійської та індійської національних традицій.

Отримані результати становлять основу для подальшого дослідження проблематики, порушеної у дисертаційній роботі. Перспективним є вивчення мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображаються побут і традиції, притаманні іншим культурам. Доцільним також буде виявлення міфологічного підґрунтя відповідних особливостей та їхньої вербалізації.

Публікації автора:

1. Головня А.В. Лінгвокультурологічні особливості картини світу “Книги джунглів” Р.Кіплінга // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2004. – Вип. 7. – Т. IV. – Ч. 2. – С. 264–270.

2. Головня А.В. Відображення мовної та концептуальної картини світу крізь призму мовної особистості // Мовні та концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2005. – Вип. 16. – Кн. 1. – С. 83–85.

3. Головня А.В. Міфологічний компонент ККС та МКС // Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка. – Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 2005. – Вип. 23. – С. 137–138.

4. Головня А.В. Особливості лінгвокультурного простору художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь: Межвузовский центр “Крым”. – 2006. – № 82. – Т. 1. – С. 85–87.

5. Головня А.В. Концептуальна метафора у відображенні індійської та англійської етнокультур // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ. – 2007. – № 28. – С. 17–20.

6. Головня А.В. Особливості синтаксичної організації художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь: Межвузовский центр “Крым”. – 2007. – № 110. – Т. 1. – С. 128–130.

7. Головня А.В. Этнокультурный компонент ККМ и ЯКМ // Стилистика и теория языковой коммуникации: Междунар. конф. – М.: Московский гос. лингв. ун-т, 2005. – С. 136–137.

8. Головня А.В. Особливості синтаксичної організації художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Науч. журнал. – Симферополь: Межвузовский центр “Крым”. – 2007. – № 110. – Т. 1. – С. 128–130.

9. Головня А.В. Особенности звуковой экспрессии в художественной прозе Редьярда Киплинга // III Международные Бодуэновские чтения. – Казань: Казанск. гос. ун-т, 2006. – Т. 1. – С. 62–64.

10. Golovnia A. Peculiarities of the Phraseological System of the Prose of Rudyard Kipling // 26^th International Conference of the Poetics and Linguistics Association. – Joensuu, Finland, 2006. – P. 42.