1. Ознакою національної мови є її багатовимірність, що виявляється у співіснуванні в ній мовного стандарту та субстандарту (арго, жаргонів, сленгу). Між указаними лінгвальними феноменами існує діалектичний зв’язок, який сприяє розвитку національної мови та збагачує уявлення про неї. 2. Аналіз підсистем субстандарту з погляду їх онтологічної специфіки довів необхідність відмежування соціолектів, тобто мовних підсистем певних соціальних груп (арго, жаргонів), від мовної підсистеми, яка характеризується наскрізною соціодемографічною дистрибуцією (сленгу). Ступінь герметичності арго та жаргонів зумовлена специфікою діяльності соціальної групи, що продукує відповідний соціолект. Мотивами для герметизації можуть бути езотеричність, професіоналізм, рекреативність, депрециативність тощо. На відміну від арго та жаргонів, сленг – відкрита підсистема субстандарту. Мотивом для виникнення та функціонування сленгу є свідоме чи несвідоме осміяння зовнішнього світу задля дистанціювання від наявних у ньому вад, що дозволяє відносити досліджуваний лінгвальний субваріант до сміхової культури, а його “філософією” визнавати здоровий глузд, який дає можливість адекватно оцінювати явища навколишньої дійсності. 3. Підсистеми субстандарту – невід’ємна частина національної мови, яка виконує світомоделювальну функцію, що реалізується в національній мовній картині світу. Онтологічна сутність підсистем субстандарту детермінує той факт, що особливості картування світу соціолектами визначаються специфікою відповідних соціальних груп, а стосовно сленгу – особливою світоглядною позицією мовців, зумовленою перебуванням у межах сміхової, неофіційної культури. Сленгова НМКС відображає “неофіційний” тип світогляду всього етносу і становить своєрідний різновид національної мовної картини світу. 4. Еталоном зіставлення сленгових лексичних систем порівнюваних мов виступає модель, сконструйована за семантико-ідеографічним принципом, яка дозволяє здійснювати адекватний опис лексико-семантичних систем порівнюваних мов з урахуванням системних зв’язків та ієрархічних відношень. У результаті компонентного аналізу сленгових одиниць української та англійської мов було виокремлено кілька лексико-семантичних полів (сукупностей лексичних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (категорійною семою), що віддзеркалюють поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ). Лексико-семантичне поле є складною системою, до якої за ієрархічним принципом входять мікрополя та лексико-семантичні групи. 5. Сленгові іменники, іменникові композити та субстантивні словосполучення української та англійської мов було віднесено до трьох лексико-семантичних полів: “Назви живого: людини, тварини”, кількісне наповнення якого складає відповідно 51,84% та 58,35% від загального обсягу проаналізованих лексичних одиниць; “Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини”, у межах якого було виявлено 36,63% та 29,27% від загальної кількості опрацьованих СЛО; “Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій”, представлене 11,53% та 12,38% СЛО. Виділені ЛСП мають складну, ієрархічно організовану структуру, конституентами якої є дрібніші лексико-семантичні угруповання: мікрополя та лексико-семантичні групи. Якісні та кількісні відмінності, виявлені під час аналізу відповідних ЛСП та лексико-семантичних угруповань, що входять до їх складу, пояснювались з урахуванням, з одного боку, соціопсихологічної сутності сленгу як універсального лінгвокультурного феномену, з іншого – етнічної специфіки сленгу як фрагмента відповідної національної мови. 6. Спільним для українського та англійського сленгу є те, що найбільш лексикалізованими виявляються ті чи інші відхилення від норми; цінними для сленгового світобачення вважаються переважно такі характеристики, що безпосередньо впливають на виживання та продовження роду, що, по суті, властиве рівню первісного світовідчуття людини. 6.1. За окремими мікрополями і ЛСГ кількісні та якісні характеристики в досліджуваних мовах виявляють диспропорцію, зумовлену національною специфікою сленгу як субваріанту відповідної національної мови. Аналіз лексико-семантичних угруповань “Назви особи за властивостями натури, рисами характеру, а також за вчинками, поведінкою, зумовленими такими властивостями, рисами”, “Назви особи по відношенню до раси, національності, а також території, місця проживання, місцезнаходження” (ЛСП “Назви живого: людини, тварини”), “Назви адміністративно-територіальних одиниць (країн, держав, міст)” (ЛСП “Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини”) та інших доводить, що британське суспільство вирізняється більшою агресивністю, індивідуалізмом, етноцентризмом, порівняно з українським. Натомість українцям властива значно більша емоційність, що доводить, наприклад, наповнення ЛСГ “Назви особи за певними особливостями мовлення, взагалі за манерами, зовнішніми особливостями поведінки, ставленням до їжі” (ЛСП “Назви живого: людини, тварини”), ЛСГ “Назви рис характеру, складу особистості, душевних властивостей, їх вияву у вчинках, поведінці” (ЛСП “Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій”). 6.2. Зіставний аналіз українського та англійського сленгу, здійснений на основі його семантико-ідеографічної репрезентації дозволив виявити лакуни, тобто лексико-семантичні угруповання, наявні в одній сленговій лексичній системі та відсутні в іншій. Такими ЛСГ є, наприклад, “Назви особи за релігійним сприйняттям дійсності” та “Назви особи у сфері релігії та культів”, відсутність яких в українському сленгу зумовлена тривалим періодом обмеження релігійної самоідентифікації в Україні. Відсутність в українському сленгу ЛСГ “Назви грошей, що використовуються з певною метою або призначені для певних цілей” свідчить про розбіжності в ступені розвитку торговельно-грошових відносин в Україні та Британії. Зі зміною вищезазначених екстралінгвальних чинників цілком вірогідним видається “заповнення” цих лакун в українському сленгу. 6.3. Кількісний та якісний (із застосуванням лінгвокультурологічного підходу) аналіз лексико-семантичних угруповань українського й англійського сленгу дозволили визначити специфічні риси сленгової картини світу в аналізованих лінгвоспільнотах. Особливості світобачення носіїв сленгу в обох досліджуваних соціумах зумовлені чинниками, характерними для первісного світосприйняття: перевагою конкретного над абстрактним, антропоцентричністю, що відбито, зокрема, у вербалізації тих сфер буття людини, що сприяють її виживанню як біологічного виду тощо. Відмінності, виявлені в окремих мікрополях та ЛСГ українського й англійського сленгу, зумовлені специфікою соціокультурних, історичних та економічних чинників, які впливають на досліджувані лінгвосоціуми. |
