Категорія простору відіграє домінуючу роль у процесі категорізації світу, що зумовлює її глобальність та особливий міждисциплінарний статус. „Поліфонія” простору як об’єкта дослідження цілої низки гуманітарних дисциплін пов’язана з існуванням простору філософського, міфологічного, семіотичного, символічного, лінгвального, когнітивного. Застосування міждисциплінарного підходу до досліджуваної категорії уможливило формулювання інтегративної дефініції простору – складного динамічного конструкта етносвідомості, який має онтологічний статус та належить до семантичних примітивів, отримуючи мовну об’єктивацію у вигляді функціонально-семантичної категорії локативності й відповідного фрагмента мовної картини світу. Ядро поняттєвого складника концепту ПРОСТІР формують просторові міфологеми, які визначають значну частину концептуальних ознак простору. Будучи складним динамічним конструктом етносвідомості, ПРОСТІР є ядерним концептом однойменної концептосфери. ПРОСТІР є культурним макроконцептом з огляду на його роль в структурі свідомості та враховуючи потенційну можливість профілювання знань інших концептосфер відносно нього. ПРОСТІР є базовим доменом, оскільки відносно нього профілюється достатньо значна кількість інших концептів - фрагментів людського знання. Ядро макроконцепту SPACE в сучасній англійській мові становлять концепти, які збігаються з ядром поняттєвого складника семантичного поля локативності та базовими просторовими міфологемами, а саме PLACE, LOCATION, SIDE, BEGINNING / END, TOP / BOTTOM, FRONT / REAR, LEFT / RIGHT, SIZE, CENTER, MIDDLE. Цей факт свідчить про надзвичайну діахронічну стійкість ядра концепту. Концептуалізація ПРОСТОРУ засобами сучасної англійської фразеології має якісно специфічний характер порівняно з іншими лексичними засобами, що зумовлено насамперед унікальною природою ідіоматичного мапування простору, а саме здатністю локативних фразеологізмів активізувати фреймові структури, одночасно виступаючи їхніми репрезентантами. В сучасній англійській мові концептуалізація простору засобами фразеології здійснюється не лише за допомогою просторових понять, а й за рахунок термінів інших областей знань: до складу локативних фразеологізмів з експліцитною просторовою семантикою, що вербалізують мапування простору, належать компоненти натуралістичного, зооморфного, соматичного, предметного та темпорального кодів. Ключовим локативним концептом, що набуває найоб’ємнішої ідіоматичної вербалізації в сучасній англомовній картині світу, є концепт DISTANCE. Ідіоматична вербалізація локативних концептів має транспарентні межі. В окремих випадках предметне значення локативних фразеологізмів актуалізує просторова символіка, «оживлюючи» стерті метафори, які слугують найпродуктивнішим джерелом утворення локативних фразеологізмів. Найбільшої комунікативної узуалізації набувають одиниці, що вербалізують обсяг простору. Цей факт свідчить, насамперед, про високу діахронічну стійкість цієї групи фразеологізмів. Продуктивним засобом концептуалізації непросторових понять є метафоризація локативних концептів, яка набуває мовної об’єктивації в складі фразеологізмів з імпліцитною просторовою семантикою. При цьому когнітивною основою, процесом та результатом метафоризації простору є орієнтаційна метафора, тобто метафора, доменом джерела якої виступає будь-який локативний концепт. Діапазон метафоричної взаємодії локативних концептів з термінами інших областей знань в межах фразеологічних засобів номінації англійської мови набагато ширший, ніж в межах інших лексичних засобів. Специфічний характер ідіоматичної вербалізації просторових концептів підтверджується достатньою кількістю продуктивних концептуальних метафор, що становлять головне джерело фразеотворення, та невідтворюваністю цілої низки метафор в семантиці лексичних засобів вербалізації концепту, які позбавлені ідіоматичності. Найбільш продуктивним доменом джерела виступає концепт WAY, що обґрунтовано найбільшою (порівняно з іншими концептами) кількістю його концептуальних референтів домену цілі (22 одиниці), а найменш продуктивним – концепт SHALLOWNESS (1 одиниця). Концептуальна топографія характеризується семантичним різноманіттям. Метафоричний перенос має різну фізичну основу, зокрема біологічні, геофізичні, соціальні фактори, традиції мореплавства, релігії, спортивної діяльності. Найбільш продуктивні домени цілі орієнтаційних метафор з огляду на їх чисельну перевагу в загальному обсязі виявлених концептуальних референтів становлять концепти MENTAL EFFICIENCY, PROGRESS / REGRESS, SUPERIORITY, POSITIVE / NEGATIVE EMOTIONS, DEGREE, SUCCESS, HABITS (зокрема, ALCOHOL CONSUMPTION). У процесі комунікативної узуалізації локативного фразеологізму провідну роль відіграє дискурсивний контекст, у якому концептуальний зміст фразеологічної одиниці може відповідати прямому значенню або зазнавати різних змін: нівелювання, конкретизації, модифікації концептуального змісту (за рахунок підміни прототипу), „профанування” символічності локативного фразеологізму, продукування деформованих оказіональних або авторських фразеологічних одиниць. Основним засобом концептуальних модифікацій локативних фразеологізмів у процесі їх дискурсивної узуалізації є подвійна актуалізація фразеологізму та фразеологічні трансформації. Визначальним шляхом поповнення лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту SPACE є структурна та семантична дискурсивна деривація локативних фразеологізмів, а також утворення авторських ідіом. У сучасному англомовному художньому дискурсі домінуючий критерій дискурсивної релевантності фразеологізмів становить динамічна функціональна стійкість цих одиниць, що виявляється в широкій комунікативній узуалізації та дериваційному потенціалі локативних фразеологізмів. Реалізація топікальної референції локативних фразеологізмів та експлікація їх концептуального змісту здійснюється за допомогою дискурсивних маркерів. Локативні параметри становлять невичерпне джерело осмислення різноманітних понять людського знання в сучасній англійській мові. Таке осмислення стає можливим завдяки метафоризації, унікальним результатом якої є фразеотворення. Результати дослідження дозволяють продовжити поглиблене вивчення когнітивних та структурно-семантичних параметрів вербалізації ПРОСТОРУ, зокрема периферійних локативних концептів та особливостей комунікативної узуалізації локативних лексико-фразеологічних номінацій. Застосування когнітивно-орієнтованого підходу до аналізу фразеологізмів відкриває нові перспективи дослідження одиниць вторинної номінації з огляду на можливості розширення лінгвістичних уявлень щодо закономірностей вербалізації певних когнітивних конструктів засобами ідіоматики. |
