Через багатовимірність та одночасну синкретичність своїх дистинктивних параметрів термін виходить за межі характеристик одиниці мови й набуває унікального “суперлінгвістичного”, категоріального статусу. Такий підхід до визначення природи терміна може бути ключем до розуміння прихованих механізмів мовної актуалізації техногенного буття. Термінологічна природа лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, дозволяє розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми у двосторонньому аспекті: з точки зору основних словотвірних (тобто зумовлених лінгвально) і зовнішньо-детермінованих (тобто категорійних) парадигматичних показників. На сучасному етапі розбудови комп’ютерної терміносистеми англійської мови зафіксовано виникнення та функціонування певних продуктивних словотвірних патернів. При цьому поповнення словотвірної парадигми зазначеної терміносистеми відбувається на засадах, цілком “автохтонних” для комп’ютерної лінгвосфери. Виділяється двоступенева модель “семантично-функціонального переродження” загальновживаних лексичних одиниць англійської мови. На ініціальній стадії лексична одиниця зазнає семантичної трансорієнтації, яка відбувається із залученням до її семантики техногенного компонента значення. На кінцевій стадії зазначеного процесу термінологічно перероджена одиниця набуває функціонального статусу словотворчого елемента й надалі залучається до системних відношень у межах комп’ютерної терміносистеми як компонент структури. Дослідження словотвірних процесів у домені комп’ютерної термінолексики англійської мови свідчить про існування явища “гетерогенної дуплікації” словотворчих елементів. Суть цього словотвірного патерна полягає в залученні до паралельного функціонування в межах комп’ютерної терміносистеми автентичних (загальноанглійських) та запозичених (іншомовних) формантів ідентичного значення. У галузі афіксальної деривації виявлено також специфічну модель “технозумовленої мутації” семантичного наповнення словотворчого елемента, яку можна представити у вигляді “покрокової” екстраполяції техноорієнтованого компонента значення, що призводить до майже повного переродження вихідного значення певного афікса. Наведені вище словотвірні моделі (“семантично-функціональне переродження”, “гетерогенна дуплікація”, “технозумовлена мутація”) у межах комп’ютерної терміносистеми англійської мови майже не існують автономно. Навпаки, у процесі термінотворення на їх основі здебільшого утворюється синкретична єдність, комплексний, полівимірний характер якої сприяє актуалізації специфічного типу парадигматичної системності комп’ютерної терміносистеми. У процесі поступу техногенної дійсності зафіксовано також тенденцію до докорінного концептуального переосмислення в сучасній англійській мові самого поняття “словотворчий елемент”. Йдеться про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, який можна вважати “хибною морфемою”. Провідною дистинктивною ознакою такої морфеми є її невмотивованість. Виникнення та поширення нових словотвірних феноменів певною мірою відбиває своєрідний “транзієнтний” стан, у якому на поточний момент перебуває англійська мова. Специфіка такого стану речей полягає в тому, що бурхливі темпи розвитку техногенного буття вимагають від лінгвосфери “реінвентарізації” та “редистрибуції” наявних мовних засобів. У цьому випадку йдеться про “збіг” зовнішніх та внутрішніх лінгвальних інтенцій, що, у свою чергу, становить собою репрезентацію особливого, дуалістичного характеру системності термінолексики сфери новітніх комп’ютерних технологій. Запровадження новітніх комп’ютерних технологій вимагає від англійської мови нових засобів категоризації комп’ютеризованого буття шляхом його термінологізації. “Віртуальне” буття безпосередньо корелює з базовими категоріями буття реального. Відтак, об’єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності “реального” та “віртуального” параметрів, причому останній становить собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації буття. Комплексне позиціонування техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується за двома різноспрямованими напрямками. З одного боку, така дислокація уможливлюється шляхом інкорпорації конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого – шляхом своєрідної адаптації специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. Причому, в ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій. Елаборація та розгалуження сфер “віртуальної реальності” призводять до виникнення якісно нових модусів людського існування, відбувається постійний розвиток “техногенної антропосфери”. Можна систематизувати існуючі та потенційні комп’ютерні неологізми англійської мови за різноплановими аспектами антропного “віртуального” буття: екзистенційна ідентифікація індивіда, соціальна стратифікація за різними параметрами, економічні відносини тощо. Подібне групування комп’ютерної термінолексики зумовлене тим, що парадигматична системність термінології визначається не лише словотвірними (внутрішніми) зв’язками між її елементами, а і значною мірою системним характером техносфери буття, до якої вона належить. Знання як категорія перцепції базових онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом може сприйматися як додаткова координата термінологічного позиціонування людини в межах комп’ютерної дійсності. Більше того, параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) в антропному висвітленні є актуальним чинником розгалуження та певною мірою стратифікації комп’ютерної антропосфери. Новітня техносфера становить невичерпне джерело збагачення терміносистеми сучасної англійської мови. Таке збагачення відбувається як шляхом залучення традиційних способів деривації, так і шляхом створення цілком нових, автентичних для цієї сфери словотвірних та семантичних патернів, у тому числі за рахунок “техноспрямованої” переорієнтації загальновживаних мовних одиниць. Однак на сучасному етапі формування комп’ютерної терміносистеми англійської мови неможливо чітко розмежувати “внутрішні” та “зовнішні” системоутворюючі фактори, оскільки згадана терміносистема належить до типу відкритих та відносно молодих, а отже, перебуває у стані постійного розвитку та динаміки. Результати дослідження відкривають перспективи для подальшого вивчення лінгвофілософських параметрів техносфери, шляхів її елаборації та розвитку. Зокрема, заслуговує на увагу подальше дослідження сфери комп’ютерних технологій та віртуальної дійсності як специфічного мовного та буттєвого феномена у світлі становлення нової техногенної цивілізації. | 