1. У центрі уваги сучасної лінгвістики є мовна особистість з різноманітними цінностями. Саме рекламний текст має можливість ідентифікувати ці цінності. Оскільки людина живе і взаємодіє у певному соціумі, в рамках певної культури, то на організацію реклами і рекламного слогана впливають етнокультурні фактори. Функціонування і сприйняття рекламного слогана як частини реклами і складової частини культури немислиме без урахування соціокультурного контексту, що дозволяє розкрити особливості менталітету російськомовного населення, обумовлені історією його розвитку, умовами існування й іншими факторами. 2. Кінець XX століття сформував і реконструював ментальний світ людини, яка обов'язково є членом певної соціальної групи, членом національно-лінгво-культурного співтовариства, а значить, поведінка (також комунікативна) і діяльність (також мовна) мають національно-культурний відтінок. Національна мовна ментальність може виявлятися не тільки в особливому лексичному корпусі мови, але й репрезентуватися і в активізованих сьогодні рекламних слоганах. 3. Рекламний слоган - комунікативне повідомлення, що має прагматичну настанову передати правдиву інформацію про предмет реклами найбільшій кількості людей з метою спонукання їх до активної дії - скористатися і придбати рекламований товар/послугу. Слоган орієнтований насамперед на максимальне досягнення прагматичного ефекту. Специфікою слогана є єдність ефекту ідеального й матеріального, тому що сприйняття, а отже, і розуміння рекламованої інформації, за задумом копірайтера, повинне викликати необхідну поведінкову реакцію адресата. Слоган - автономний різновид рекламного тексту, - маючи всі прагматичні і стилістичні особливості, складається з одного речення, яке перебуває у взаємозалежності з брендом, що сприяє максимальному стисненню і концентрації рекламної інформації. 4. Синтаксичні особливості слогана трактувалися як самостійне речення, і, як правило, він є конкретизацією бренда. Ця конкретизація формує у споживача рекламованого продукту певні асоціації, пов'язані з товаром. Бренд при цьому звичайно заповнює семантичну, а в окремих випадках і структурну неповноту цієї одиниці. Слоган як субстантивна конструкція, тобто із синтаксично головним компонентом у формі називного відмінка, завжди належить до бренда як іменна частина складеного іменного присудка. Виявлено тенденцію переважної ролі субстантивних конструкцій у разі, якщо копірайтерам необхідно створити у слогані асоціації щодо бренда. На відміну від значного зростання продуктивності номінативних конструкцій у регістрі реклами спостерігаємо і певне зростання конструкцій, що мають різні способи вираження спонукання. У процесі аналізу зафіксовано наявність спонукальних мотивів на прикладі інфінітивних слоганів. Цьому сприяє вибір дієслів, семантика яких навіть у спонукальних контекстах не має великої експліцитності. Крім номінативних і предикативних конструкцій, відзначено високу частотність уживання слоганів, що є в структурному відношенні двоскладними реченнями. У цьому разі структура рекламного висловлення виявляється менш стислою, ніж у двох розглянутих групах слоганів. 5. У наведеній класифікації семантичних особливостей слоганів є типовий перелік асоціацій, що властиві бренду. Слоган має три типи зв'язків: належність ядерного компонента до певної тематичної групи, необхідність постпозиційної та препозиційної конкретизації значення ядерного компонента і потенційну можливість ядерного компонента створювати асоціативні значення щодо бренда. З огляду на специфіку реклами як виду комунікації в цілому, рекламний слоган підтверджує характерні ознаки рекламного тексту - специфічність тематики, особливості структури, прагматичність, оцінність, економія мовних засобів тощо. 6. Аналіз рекламного слогана не вичерпується цим дисертаційним дослідженням. Як перспективний напрямок у вивченні слогана може бути виділено таке: функціонування мовних особливостей у російськомовному й україномовному слоганах (порівняльний аспект). | 