Здійснене в дисертації дослідження має на меті визначення феномену ліквідності, доведення основного принципу його руху та аналіз циркуляції ліквідності в системі державних та недержавних фінансових інститутів перехідної економіки. Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки і пропозиції: 1. Феномен ліквідності має сумісно-розділену природу, що реалізується як суперечлива єдність здатності, інструмента і інституту, а також як суперечлива єдність ліквідності як здатності до обміну та ліквідності як здатності зберігати вартість. 2. Особливого значення в теорії перехідної економіки набуває обґрунтування інституційної природи феномена ліквідності та його інституційних функцій, оскільки умови системної кризи в процесі трансформаційного переходу засвідчили недосконалість і згубність розуміння ліквідності лише як технічного інструменту, що опосередковує обмін. У цій роботі показано роль ліквідності в забезпеченні стабільності та мобільності господарських систем. 3. Аналіз сумісності й роздільності, які розвиваються в ліквідності, дозволяє виділити важливі логіко-історичні етапи цього процесу, в результаті якого ліквідність набувала форм засобу обігу і засобу накопичення, грошей і капіталу, трансакції і активу. Процес розвитку сумісності й роздільності в ліквідності визначає основний принцип безперервної циркуляції ліквідності в економічному середовищі як чинник цілісності та поступового розвитку системи. 4. Дослідження руху ліквідності в системі державних фінансових інститутів перехідної економіки показало важливе значення додержання принципу безперервної циркуляції ліквідності в умовах трансформації. Це зумовлено, з одного боку, необхідністю збалансування різновекторних інтересів державних і недержавних інститутів, які об’єднані системою державного бюджету. А з другого боку, протиріччя між безперервністю та дискретністю бюджетних процедур, що характерне для будь-якої економічної системи, в умовах переходу загострюється і долається шляхом формування збалансованого державного бюджету та його функціонування як ефективної розподільчої структури, а також шляхом формування необхідних передумов реалізації принципу безперервної циркуляції ліквідності на рівні всієї економічної системи. 5. Аналіз діяльності Національного банку України виявляє істотні перешкоди для безперервної циркуляції ліквідності в частині, що забезпечується політикою центрального банку, які обумовлені факторами незавершеного перехідного стану і впливають на відносну незалежність центрального банку в здійснюваній політиці. У роботі обґрунтовано висновок про необхідність розуміння незалежності центрального банку як відносної категорії, що розвивається адекватно сучасним умовам економічної системи, а відтак потребує постійних інституційних та правових новацій, що покликані забезпечувати виконання основних цілей центрального банку для реалізації ефективної грошово-кредитної політики. 6. У сучасній фінансовій системі принцип перманентної циркуляції ліквідності реалізується в рамках світового господарства, де рух ліквідності стає глобальним. Глобальний рух ліквідності характеризується переважанням проявів ліквідності як активу над її трансакційними характеристиками, що є причиною негативних коливань світової економічної системи. Необхідною передумовою глобального руху ліквідності є створення інституційних основ, стереотипів поводження з ліквідністю, які формують загальносвітову рівновагу. Найважливішим серед них є принцип перманентної циркуляції ліквідності у системі фінансових інститутів, який забезпечує рівноправність трансакційних і активних проявів ліквідності в безперервному інвестиційному процесі у реальному секторі. Встановлення тривалої рівноваги можливе при забезпеченні панування інноваційно-інвестиційної парадигми як у межах світової економіки, так і в кожному окремому господарстві, та її реалізації в системі фінансових інститутів, що будують механізми і керують процесом інвестування. 7. Непередбачені економіко-правові умови створили відчутний дисбаланс усередині українського фінансового сектора та між фінансовим і реальним секторами, які поряд із сегментуванням кредитного процесу заважають безперервній циркуляції ліквідності. Можливим шляхом подолання вказаних тенденцій є розвиток законодавчого та економічного забезпечення можливості диверсифікації інвестиційних ризиків у середовищі злагоджено функціонуючих фінансових посередників, які оперують різноманітними фінансовими інструментами. З огляду на взаємозалежність і обумовленість усіх фінансових інститутів (як державних, так і недержавних) у процесі руху ліквідності, необхідні зв’язок та ефективна взаємодія, яких можна досягнути тільки за умов додержання основного принципу безперервного руху ліквідності в економічній системі. |