У дисертації наведене теоретичне узагальнення і клінічне обґрунтування вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні методів консервативного лікування хворих на хронічний верхівковий періодонтит із використанням нових матеріалів для обтурації кореневих каналів. 1. Порівняльна характеристика фізико-механічних властивостей силантів показала, що матеріали на основі епоксидного амінополімеру «Віедент» та «АН-26» гарантують високу надійність обтурації кореневих каналів за рахунок пластичності та сили адгезивного зєднання з твердими тканинами зуба, що у 6 разів перевищує власну міцність матеріалів. Цинк-оксидевгенольні цементи «Тіедент» та «Ендометазон» мають достатні ізоляційні характеристики, які обумовлені вологостійкістю і здатністю зберігати свій обєм протягом тривалого часу. Матеріали на основі гідрооксиду кальцію «Фосфадент-біо» та «Біопульп» мають великі показники розчинності та дезінтеграції й можуть бути використані тільки як тимчасові герметики. 2. Мікробіологічними дослідженнями встановлена найбільш висока антимікробна активність «Ендометазону» щодо більшості збудників, які знаходяться у кореневих каналах зубів, уражених хронічним верхівковим періодонтитом (зони затримки росту мікроорганізмів складали 20,4-36,4 мм). «Тіедент» поряд із широким спектром антимікробної дії має помірно виражені бактерицидні властивості (зони затримки росту 15,2-17,4 мм). «Віедент» та «АН-26» ефективні лише щодо стрепто- стафілококової флори (зони затримки росту 31,0 і 20,2 мм відповідно), а «Фосфадент-біо» та «Біопульп» поряд з помірними фунгіцидними властивостями мають слабі антисептичні характеристики (зони затримки росту 10,2-12,6 мм). 3. Реакція кісткової тканини на імплантацію «Віеденту» і «АН-26» характеризувалась утворенням сполучнотканинної капсули, а прилегла кістка на 180 добу експерименту ще зберігала ознаки неповноцінної регенерації. Виявлялися деформації гістіонів, Гаверсових каналів разом із їхньою нерівномірною мінералізацією. Навколо «Тіеденту» й «Ендометазону» також формувалася сполучнотканинна капсула, а кісткова тканина навколо матеріалів була сформована в усіх деталях. «Фосфадент-біо» і «Біопульп» уже на 30 добу експерименту розсмоктувались у процесі регенерації і заміщувалися повноцінною кісткою. 4. Поєднання біологічних властивостей «Фосфаденту-біо» та «Біопульпу» з добрими ізоляційними характеристиками «АН-26» та «Віеденту» забезпечували позитивний результат у віддалені терміни спостережень у 90,9% випадків. За використання «Тіеденту» та «Ендометазону» дані показники становили 76,4 та 83,3% відповідно. Менш позитивні результати реєструвалися за використання «Віеденту» і «АН-26». 5. Аналіз клінічної ефективності матеріалів показав, що у найближчі терміни лікування реакція на матеріали на основі епоксидного амінополімеру «Віедент» та «АН-26» у вигляді постпломбувального болю незначної інтенсивності зустрічалась у 35% випадків, що у 2 та 6 разів частіше, ніж за використання цинк-оксидевгенольних цементів «Тіеденту» та «Ендометазону» та кальційумісних матеріалів «Фосфаденту-біо» та «Біопульпу» відповідно. Найбільш часто реакція на пломбування кореневих каналів реєструвалася за гранулюючої форми періодонтиту 22,7%. За гранулематозної форми цей показник становив 10,3%, за фіброзної 6,7%. 6. Аналіз найближчих та віддалених результатів лікування хворих з різними формами хронічного верхівкового періодонтиту показав, що нові, доступні матеріали для обтурації кореневих каналів фірми «ВладМіва» за своїми клінічними, фізичними, мікробіологічними характеристиками практично не відрізняються від своїх закордонних аналогів, що є підставою для їх широкого використання у практичній стоматології. | 