Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Анестезіологія та інтенсивна терапія


298. Ісаєв Віктор Павлович. Лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих методом хімічного нейролізису: дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2004. : табл.



Анотація до роботи:

Ісаєв В.П. Лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих методом хімічного нейролізису - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню й удосконаленню методів хімічного нейролізису в онкологічних хворих із ХБС. Для рішення поставлених задач вивчені результати лікування 122 онкологічних хворих із ХБС в залежності від тривалості і локалізації больового синдрому.

Добрий результат характеризується відсутністю скарг на біль за шкалою ШВО, зменшенням інтенсивності болю за шкалою ВАШ на 80-100 мм, поліп-шенням ЯЖ за шкалою ШФА на 1-2 бали або за шкалою ШК на 10-20%. При цьому відновлюється базальний рівень КА і їхніх попередників, стабільні показники серцево-судинної системи і дихання, зниження tc-tr до рівня фізіологічної норми. Задовільний результат характеризується притупленням гострого болю, збереженням неприємних больових відчуттів за шкалою ШВО; зниженням інтенсивності болю за шкалою ВАШ на 40-70 мм. Хворі відзначають стабільні, без ознак погіршення показники ЯЖ за шкалою ШК і шкалою ШФА. При цьому збільшується синтез і екскреція КА на фоні незначного зниження їхніх попередників, показники серцево-судинної системи і дихання без істотних змін, tc-tr підвищується на 2-3С. Незадовільний результат характеризується відсутністю або слабким знеболюванням за шкалою ШВО, зменшенням інтенсивності болю менш 30 мм за шкалою ВАШ, погіршенням ЯЖ за шкалою ШФА на 1-2 бали і шкалою ШК на 10-20%. Відзначається подальше зниження екскреції КА і їхніх попередників, наростання серцево-судинної і дихальної недостатності, підвищення tc-tr на 4-5С.

1. В дисертації наведено клініко-фізіологічне обґрунтовування та удосконалення методів знеболювання онкологічних хворих в залежності від тривалості і локалізації больового синдрому, а також представлено нове вирішення такої наукової задачі, як дослідження рівня екскреції КА та їх попередників у різних вікових групах.

2. На підставі лабораторних досліджень можна констатувати значне напруження функції САС, що характерно для ХБС тривалістю 3-6 міс. При цьому екскреція КА підвищується на 159-209%, ДОФА знижується до 76-85% від норми, А/НА=0,44-0,57. Після знеболювання ще зберігається можливість компенсаторної дії САС, відновлення базального рівня катехоламінів та їх попередників, співвідношення гуморальної і медіаторної ланок.

ХБС понад 7-12 місяців супроводжується виснаженням функції САС, що проявляється зниженням екскреції КА і ДОФА до 17-71% вiд норми, А/НА=0,17-0,31. Після знеболювання, внаслідок зриву компенсаторної функції САС, продовжується подальше зниження екскреції КА і їх попередників до 11-50% від норми, А/НА=0,13-0,23.

2. На підставі клінічних досліджень після знеболювання за шкалою ШВО, шкалою ВАШ, шкалою ШФА, шкалою ШК відзначається достовірне покращення загального стану і ФА у онкологічних хворих основної групи, що майже в 2,5 рази перевищує показники контрольної групи. У той же час, погіршення загального стану і ФА достовірно перевищувало аналогічні показники основної групи.

3. При застосуванні методів хімічного нейролізису відзначається незначне порушення показників серцево-судинної системи і дихання, що носить тимчасовий характер і є клінічним проявом симпатичної блокади на рівні шийного, грудного, поперекового відділів хребта, плечового сплетiння.

4. Застосування хімічного нейролізису дозволяє збільшити кількість добрих результатів лікування на 56,5% у порівнянні з парентеральною опіоїд-аналгезією - 33,3%. Задовільний результат отриманий у 30,6% хворих основної групи проти 36,7% - у хворих контрольної групи. Незадовільний результат лікування, навпаки, превалює у 30% хворих контрольної групи проти 12,9% - у хворих основної групи.

5. Вибір методу хімічного нейролізису залежить від загального стану онкологічного хворого та локалізації больового синдрому. Епідуральний нейролізис застосовується при локалізації болю в ділянці шийного і грудного відділу хребта; субарахноїдальний нейролізис – в ділянці таза та нижніх кінцівок; нейролізис плечового сплетiння - в дiлянцi верхніх кінцівок; подовжена епідуральна опіоїд-аналгезія - в ділянці шийного, грудного, поперекового відділів хребта у хворих, що були у вкрай тяжкому стані.

6. Застосування методу хімічного нейролізису дозволяє отримати ремісію больового синдрому від 2 тижнів до 7 місяців, що значно перевищує аналогічні показники при парентеральній опіоїд-аналгезії – 4-8 годин. Висока ефективність застосованих методів лікування полягає у зниженні добової дози наркотичних анальгетиків - 0,1-0,2 мл/добу, що у 30-50 разів менше при парентеральнiй опіоїд-аналгезії – 2-6 мл/добу.

Публікації автора:

1. Исаев В.П. Оценка качества анальгезии хронического болевого синдрома // Травма – 2003. – Том 4, №6. – С. 690-694.

Здобувач особисто провiв оцiнку якостi знеболювання у 83 онкологiчних хворих з хронiчним больовим синдромом.

2. Исаев В.П., Черний В.И., Шпаченко Н.Н. Лабораторные методы оценки обезболивания онкологических больных с хроническим болевым синдромом // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – №2 (дод). – С. 24-25.

Особистий внесок полягає в тому, що здобувач виконав аналіз 53 історій хвороб онкологічних хворих, дав оцінку рівня екскреції катехоламінів із сечею в залежності від тривалості ХБС.

3. Черній В.І., Ісаєв В.П. Лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих методом хімічного нейролізису: Метод. рекомендації. – Донецьк, 2003.-19 с.

Особистий внесок полягає в тому, що здобувач ретельно описав нові методи знеболювання, які дозволяють поліпшити якість життя, підвищити ефективність знеболювання, зменшити економічні затрати.

4. Черній В.І., Ісаєв В.П. Лікування хронічного больового синдрому у онкологічних хворих методом епідурального і субарахноїдального хімічного нейролізису: Інформ. лист. – К., 2003 – 4 с.

Здобувач запропонував нові способи лікування хронічного больового синдрому у онкологічних хворих.

5. Бабоша В.О., Ісаєв В.П. Профілактика тромбоемболічних ускладнень низькомолекулярним гепарином (клексаном) після ортопедичних операцій у хворих з підвищеним ризиком // Травма. – 2001. – №4. – С. 424-427.

Здобувачем застосовано за схемою клексан у 197 хворих. Особисто провів аналіз результатів лікування з різною патологією опорно-рухового апарату.

6. Черний В.И., Исаев В.П. Лечение фантомно-болевого синдрома методами эпидуральной и субарахноидальной нейролитической блокады // Травма. – 2002. – №4. – С. 410-414.

Здобувач самостійно обстежив і провів знеболювання 16 хворим з ФБС методом хімічного нейролізису епідурального і субарахноїдального простору.

7. Думанский Ю.В., Черний В.И., Исаев В.П., Шкарбун Д.А. Лечение хронического болевого синдрома методами эпидуральной и субарахноидальной нейролитической блокады у больных с распространенными формами рака // XIII з’їзд ортопедів-травматологів України. Збiрник наукових праць з’їзду. – 2001. С. 271-272.

Здобувач особисто виконав експериментальне дослідження у 23 хворих.

8. Черній В.І., Ісаєв В.П. Лікування хронічного больового синдрому шляхом епідуральної та субарахноїдальної нейролітичної блокади // Український журнал експериментальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2003. – №1. - С. 80-82.

Здобувач самостійно виконав знеболювання 61 онкологічному хворому, провів аналіз результатів лікування, в залежності від застосованого методу знеболювання.

9. Черний В.И., Исаев В.П., Шпаченко Н.Н. Клинические методы оценки обезболивания у онкологических больных с хроническим болевым синдромом // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. – 2003. - №4. – С. 13-20.

Здобувач особисто обстежив 61 онкологічного хворого з хронічним больовим синдромом, дав оцінку інтенсивності болю у обстежуваних хворих за шкалою ШВО, шкалою ВАШ, шкалою ШК, шкалою ШФА.