358. Комісаров Сергій Ігорович. Лікування фібриляції передсердь, резистентної до медикаментозної терапії (клініко-експериментальне дослідження): дис... д-ра мед. наук: 14.01.04 / Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Комісаров С.І. Лікування фібриляції передсердь, резистентної до медикаментозної терапії. Рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.04. – серцево-судинна хірургія. Інститут серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова АМН України, Київ, 2004.
На підставі клінічних, гемодинамічних і електрофізіологічних досліджень дана оцінка результатів хірургічного лікування фібриляції передсердь (ФП) у 926 хворих методами постійної електрокардіостимуляції (ЕС), катетерної аблації передсердньошлуночкової (ПШ) сполуки та фрагментації передсердь за схемою «лабіринт», а також аналіз результатів хірургічного лікування післяопераційної ФП. Вивчено результати застосування складних стимуляційних систем для профілактики ФП. Запропоновано комбінований метод хірургічного лікування ФП, що включає катетерну аблацію ПШ сполуки, імплантацію електрокардіостимулятора, лигування вушка лівого передсердя, у т.ч. за допомогою торакоскопічної техніки. Упроваджені операції, що фрагментують за схемою «лабіринт» для лікування ФП, що ускладнює органічну патологію серця і розроблені критерії добору хворих для фрагментуючих передсердя операцій. Створено експериментальну модель пароксизмальної форми ФП і вивчений вплив на неї різних видів фрагментації передсердь. Результати досліджень дозволили розробити алгоритми хірургічної тактики для лікування ФП, визначити показання і протипоказання для різних хірургічних методів лікування ФП. Розроблено оригінальну хірургічну класифікацію ФП, що передбачає вибір хірургічної тактики в залежності від форми ФП.
Полягає, що хірургічне лікування є безальтернативним високоефективним методом для симптомних пацієнтів, з резистентної до медикаментозної терапії ФП.
Хірургічне лікування є безальтернативним високоефективним методом для симптомних пацієнтів, із резистентної до медикаментозної терапії ФП. Воно включає імплантацію пристроїв, катетерні операції у сполученні з іншими мініінвазивними технологіями, фрагментацію передсердь на відкритому серці.
Постійна ЕС ефективна для профілактики пароксизмальної форми ФП, особливо у пацієнтів з ФП що вагус-залежна і синдромом брадикардії-тахікардії при перевазі брадикомпонента.
Режим однокамерної шлуночкової стимуляції гемодінамічно найменш вигідний і приводить до розвитку синдрому кардіостимулятора в 70,4 % хворих. Однокамерна передсердня й двокамерная стимуляція створює сприятливі гемодінамічні умови і надійно профілактує пароксизми ФП. Це дозволяє зменшити частоту ускладнень ФП, що загрожують життю: інсультів – у 4,5 рази, тромбоемболій – у 3,6 раза, приступів МЕС – у 18 разів.
Застосування складних стимуляційних систем з алгоритмом автоматичного переключення режимів стимуляції та/чи алгоритмами запобігання ФП, дозволяє досягти оптимального гемодінамічного ефекту. Це дає підставу думати, що в основі профілактичної дії постійної ЕС лежать механізми, зв'язані зі збереженням передсердньошлуночкової синхронізації, із стимуляцією з частотою вище власного ритму, і з усуненням порушень усередині- і міжпередсерднього проведення.
Катетерна аблація ПШ сполуки у поєднанні з імплантацією постійного ЕКС не усуває ФП, але дозволяє контролювати частоту шлуночкових скорочень. Метод найбільш ефективний при ФП із перевагою тахікомпонента.
Застосування мініінвазивних технологій – катетерної аблації ПШ сполуки, імплантації двокамерного ЕКС, торакоскопічного лигування вушка лівого передсердя, балонній ангіопластиці (чи стентування) вінцевих артерій, – дозволяє виконувати усе протягом однієї госпіталізації, і поліпшує стан хворого за рахунок усунення тахісистолії шлуночків у 94,2-69,1 % випадків, зменшення функціонального класу серцевої недостатності в 1,4 рази, зменшення числа ускладнень ФП у 2,3 раза.
Створена в експерименті модель пароксизмальної форми ФП дозволяє вивчати вплив різних хірургічних методик на індукуємость ФП. Установлено, що застосовувана нами оригінальна методика фрагментації передсердь за схемою «лабіринт» технічно може бути здійснена без ШК. Вона ефективно знижує індукуємость експериментальної ФП. Це дозволяє застосовувати її (і модифікації) для лікування ФП при операціях, що не потребують ШК.
Використовувані нами параметри радіочастотного струму для інтраопераційній ендо- і епікардіальної фрагментації передсердь викликають у міокарді трансмуральний некроз без обвуглювання. Це створює перешкоду поширенню імпульсу по міокарду передсердь і забезпечує зміну рефрактерності міокарда передсердь так, що викликати артифіціальну ФП значно складніше, ніж до операції, а спровокована ФП швидко мимовільно купується.
При органічній патології серця, ускладненої ФП, що потребує операції на відкритому серці, фрагментація передсердь за схемою «лабіринт» усуває ФП у 71,6 – 55,2 % хворих, проти 35,5-9,7 % при корекції пороку без фрагментації передсердь. Індукуємость ФП на операційному столі знижується в 1,5-20 разів і залежить від методу фрагментації. Установлено, що фрагментація передсердь радіочастотним струмом порівнянна по ефективності з класичною фрагментацією, але кількість ускладнень, зв'язаних з порушенням функції передсердь, при РЧФ більше в 2,8 раза.
Післяопераційна ФП виникає в 9,1-34,7 % хворих, після кардіохірургічних утручань. Вона має клінічні, гемодінамічні й електрофізіологічні предиктори. Профілактика й лікування післяопераційної ФП більш складна, ніж інших видів ФП. Алгоритм хірургічної тактики передбачає весь спектр операцій, застосовуваних для лікування ФП: постійна й тимчасова ЕС, катетерні операції, фрагментацію передсердь.
Запропонована нами класифікація ФП об’єднує у собі різноманіття форм аритмії й класифікацію хірургічних методів її лікування. Це полегшує вибір хірургічної тактики в залежності від клініко-патогенетичної форми ФП.
Створення алгоритмів хірургічної тактики при лікуванні ФП, позначення критеріїв добору хворих для фрагментації передсердь, класифікаційна можливість вибору методу операції в залежності від виду ФП формує концепцію хірургічного лікування фібриляції передсердь із можливістю її подальшого удосконалювання.
Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Гусак В.К.. Гемодинамические детерминанты фибрилляции предсердий после коррекции митрального порока. // В кн. Серцево-судинна хірургія. Щорічник науковіх праць Асоціаціі серцево-судинних хірургів України. Київ. 1999. – Випуск 7. – С.154-158.
Комиссаров С.И., Бассов О.И. Первый опыт сочетанных операций при фибрилляции предсердий. // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2000. – Випуск 8. – С. 94-97.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Эстрин С.И. Результаты операций при клапанных пороках сердца, осложненных фибрилляцией предсердий. // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2001. – Випуск 9. – С. 96-100.
Кузнецов А.С., Черний В.В., Бассов О.И., Харитончик Д.Л., Комиссаров С.И. Изменение порога предсердной чувствительности при двухкамерной электрокардиостимуляции. // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2002. – Випуск 10. – С. 164-167.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Бассов О.И., Харитончик Д.Л. Двенадцатилетний опыт хирургического лечения фибрилляции предсердий. // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2003. – Випуск 11. – С. 173-177.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Бассов О.И., В.М.Носенко. Профилактика послеоперационной фибрилляции предсердий амиодароном. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т. 8, № 4. – С. 21-24.
Кузнецов А.С., Черний В.В., Бассов О.И., Комиссаров С.И., Харитончик Д.Л., Гусев И.С. Катетерные манипуляции при тахиаритмиях: история, техника, результаты. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т. 8, № 5. – С. 5-10.
Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Бассов О.И., Кузнецова И.В., Филюк А.В. Профилактика гнойно-септических осложнений хирургического лечения тахиаритмий. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т. 8, № 6. – С. 5-9.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Бассов О.И. К вопросу о хирургической классификации фибрилляции предсердий. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т. 9, № 1. – С. 5-7.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С. Современная идеология хирургии клапанов сердца. (Лекция для врачей факультета постдипломного образования). // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т. 9, № 3. – С. 14-18.
Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Черний В.В., Бассов О.И., Харитончик Д.Л. Применение двухкамерной стимуляции у больных с фибрилляцией предсердий. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2001. - Т. 2, № 1. – С. 16-19.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Исакова Т.Н., Антипов А.Н., Куриленко Я.В. Фрагментация предсердий по схеме «лабиринт» без искусственного кровообращения в эксперименте и клинике. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2001. – Т. 2, № 2-3. – С. 119-123.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И. Хирургия фибрилляции предсердий: результаты и перспективы. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т. 3, № 3. – С. 353-359.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Черний В.В. Электрокардио-стимуляция после операций на сердце. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т. 3, № 1. – С. 15-19.
Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Чекалова Е.Г. Психосоматические корреляции у больных, оперированных по поводу фибрилляции предсердий. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т. 4, № 1. – С. 13-16.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Эстрин С.И., В.И.Резниченко, О.И.Столика. Критерии отбора больных с ревматическим пороком митрального клапана для хирургического лечения фибрилляции предсердий. // Укр.кардиол. журн. – 1999. – № 6. – С. 42-45.
Гусак В.К., Дядык А.И., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Черний В.В. Применение ципрофибрата для коррекции дислипидемий у больных ИБС с фибрилляцией предсердий. // Таврический медико-биологический вестник. – 1999. - № 3-4. – С. 21-23.
Гусак В.К., Шано В.П., Міміношвілі О.І., Носенко В.М., Комісаров С.І., Приходько Є.Г., Заяц Ю.В., Лебедєва А.Ю. Особливості інтенсивної терапіі аритмій після операції “лабіринт ІІІ” при фібриляції передсердь. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1 (д). – С. 339-340.
Комиссаров С.И. Патофизиологические аспекты хирургического лечения фибрилляции предсердий. // Журн. АМН України. – 2000. – Т. 6, № 2. – С. 279-288.
Кузнєцов О.С., Комісаров С.І., Бассов О.І., Кузнєцова І.В., Філюк А.В. Профілактика інфекційних ускладнень у хірургії тахіаритмій. // Львівський медичний часопис. - 2001. - Т.7, № 3. - С. 56-58.
Комиссаров С.И. Морфологический субстрат фибрилляции предсердий как мишень радикальной операции. // Український медичний альманах. – 1999. – Т.2, № 3. – С.185-187.
Комиссаров С.И.. Немедикаментозное лечение фибрилляции предсердий. // Междунар.мед.журн. – 1999. – Т. 5, № 3. – С. 20-22.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Бассов О.И., Д.Л.Харитончик. Хирургическое лечение больных с WPW-синдромом в сочетании с фибрилляцией предсердий. // Український медичний часопис. – 2001. – Т. 25, № 5. – С. 1- 4.
Патент 33740 А Спосіб визначення хворих для симультанної операції корекціі ревматичної вади серця і мерехтіння передсердь / Гусак В.К., Кузнєцов О.С., Комісаров С.І. – Заявлено 30.03.99; опубл. 15.02.01 // Бюл. № 1.
Патент 35045 А Спосіб зміни рефрактерності міокарду лівого передсердя при операціі “лабіринт” / Гусак В.К., Кузнєцов О.С., Комісаров С.І., Басов О.І. – Заявлено 03.08.99; опубл. 15.03.01 // Бюл. № 2.
Патент 40062 А Спосіб хірургічного лікування мерехтіння передсердь // Гусак В.К., Кузнєцов О.С., Басов О.І., Комісаров С.І. – Заявлено 28.09.99; опубл. 16.07.2001 // Бюл. № 6.
Патент 53039 А Спосіб інтраопераційного моделювання пароксизмальної форми фібриляції передсердь. // Комісаров С.І., Кузнєцов О.С., Антіпов А.М., Ісакова Т.М., Карасьов І.В. – Заявлено 13.02.02; опубл. 15.01.03 // Бюл. № 1.
Комісаров С.І., Кузнєцов О.С., Бассов О.І. Хірургічна класифікація фібриляції передсердь. // Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 7545. Дата реєстрації 12.05.03.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Загайнов Н.Ю., Комиссаров С.И.. Нарушения ритма сердца и проводимости после операций с искусственным кровообращением. //VI наукова конференція асоціації серцево-судинних хірургів України. Київ. 1998. С. 57- 59.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Черний В.В. Применение ципрофибрата для коррекции дислипидемий у больных с ишемической болезнью сердца с нарушениями ритма сердца. // Тез.доп. української науково-практичної конф. кардіологів і кардіохірургів. Киів, 26-28 травня 1999. С.117-118.
Гусак В.К., Миминошвили О.И., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Бассов О.И. Миниинвазивная хирургия фибрилляции предсердий у пожилых пациентов. // Порушення ритму серця: вікові аспекти. Збірка тез першої української науково-практичної конференції. – Київ. – 2000. – С. 17-18.
Гусак В.К., Миминошвили О.И., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Бассов О.И. Некоторые возможности хирургического лечения фибрилляции предсердий. // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. 18-21 вересня 2000. Київ. – С.147.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С. Показания к одномоментной хирургической коррекции митрального порока и фибрилляции предсердий. // Материали XIX з’їзду хірургів України. – Харків, 2000. – С.190-191.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Бассов О.И., Харитончик Д.Л. Сочетанные операции при фибрилляции предсердий. // Тез.докл. I Украинского симпозиума по клинической электрофизиологии сердца. Киев, 28 апреля 2000 г. – Киев. – С. 3.
Миминошвили О.И., Бассов О.И., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Черний В.В., Страшко И.Б., Столика О.И. Хирургическая профилактика эмболических осложнений у больных с синдромом брадикардии-тахикардии. // ІІ Украинский симпозиом по клинической электрофизиологии сердца. Киев. – 2001. – С. 7.
Бассов О.И., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Эстрин С.И., Черний В.В., Страшко И.Б. Хирургическая профилактика эмболических осложнений у больных с аритмиями. // Оказание медицинской помощи больным с неотложными состояниями. Материалы научн.-практич. конф. – Ялта, 2001. – С. 12-17.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Эстрин С.И., Онищак О.Д., Чертков А.А. Результаты радикального хирургического лечения фибрилляции предсердий у больных с клапанными пороками сердца. // Актуальні проблеми відновлювальної хірургії. Тез. доп. всеукраїнської конференції. Запоріжжя. – 2001. – С. 158-159.
Кузнецов А.С., Бассов О.И., Комиссаров С.И., Харитончик Д.Л., Черний В.В. Функция автоматического переключения режимов кардиостимуляции у больных с фибрилляцией предсердий. // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. – Т. 4, № 3. – С. 112.
Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И., Загайнов Н.Ю.. Хирургическое лечение аритмогенных осложнений после коррекции врожденных пороков сердца. // Тез. докл. II Международного конгресса Северных стран и регионов. Петрозаводск. 1998. С. 68-69.
Гусак В.К., Комиссаров С.И., Кузнецов А.С., Эстрин С.И. Сравнительные результаты операций при клапанных пороках, осложненных фибрилляцией предсердий. // Бюлл. НЦССХ им. Бакулева РАМН. Тез. докл. VII Всероссийского съезда сердечно-сосудистых хирургов. – 2001. - Т.2., № 6. - С. 22.
Киряев А.А., Третьяк В.В., Комиссаров С.И. Искусственное кровообращение без донорской крови в хирургии фибрилляции предсердий. // Третий Всероссийский съезд по экстракорпоральным технологиям. Тезисы докладов. – Суздаль, 2001. – С.28-29.
Кузнецов А.С., Черний В.В., Бассов О.И., Комиссаров С.И., Харитончик Д.Л. Использование диагностических возможностей двухкамерных электрокардиостимуляторов у больных с фибрилляцией предсердий. // Вестн.аритмологии. - 2002. - № 25, прилож. А. – С. 73.
Gusak V.K., Kuznetsov A.S., Komissarov S.I. Surgical ablation for chronic atrial fibrillation during mitral valve repair.// European Heart Journal. 1998. - V. 19. Abstract supplement. Abstract N 3472. - P. 611.- XXth Congress of the European Society of Cardiology. 22-26 August 1998, Vienna, Austria.
Gusak V.K., Vatutin N.T., Kuznetsov A.S., Bassov O.I., Kharitonchik D.L., Komissarov S.I., Nosenko V.M. Radiofrequency modification of atrioventricular junction for atrioventricular nodal reentrant tachycardia (AVNRT). // 1st Virtual Congress of Cardiology. October 1999 – April 2000. Available from .
Gusak V.K., Grin V.K., Kuznetsov A.S., Komissarov S.I. Prevention of arterial thromboembolism by left atrial appendectomy in patients with atrial fibrillation. // 1st Virtual Congress of Cardiology. October 1999 – April 2000. Available from .
Komissarov S.I., Kouznetsov A.S. Criterions of choice candidates for simultaneous correction of mitral valve disease and atrial fibrillation. // Pace. – 1999. – Vol.22, pt.II. – P. A139.
Kouznetsov A.S., Cherniy V.V., Komisarov S.I., Filuk A.V., Isakova T.N. Atrial sensing malfunctions of cardiac pacing in atrial arrhythmia patients. New opportunities for diagnostics and solution. // International Symposium on Progress in Clinical Pacing. (Abstract). – 2002. – Rome, Italy. – P. 78.
