Анотація до роботи:

Стрелко Г.В. Лікування безпліддя, що викликане синдромом полікістозних яєчників з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності та безпечності лікування безпліддя у жінок з СПКЯ при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій. Інсулінорезистентність вважають однією з причин виникнення гормональних та біохімічних розладів, притаманних СПКЯ.У жінок з СПКЯ, що проходили лікування за програмою запліднення in vitro, виявлено суттєве зниження якості яйцеклітин та ембріонів у порівнянні з нормогонадотропними пацієнтками. Крім того, у жінок з СПКЯ відмічається збільшена частота виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників. Це, в свою чергу, знижує частоту настання вагітності у жінок з СПКЯ в лікувальних програмах з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблені схеми стимулюючої терапії з включенням препарату „Сіофор” (метформін), що збільшує чутливість до інсуліну, приводять до покращення якості яйцеклітин та ембріонів, а також до зменшення частоти виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників. Частота імплантації ембріонів та частота настання вагітності зростають.

1. Проведене дослідження показало, що синдром полікістозних яєчників супроводжується достовірним зниженням якості яйцеклітин та, відповідно, якості ембріонів. Це, в свою чергу, значно знижує вірогідність настання вагітності в тому числі, програмах ЗІВ у таких пацієнток.

2. Клінічні прояви СПКЯ корелюють зі змінами в гормональному стані пацієнток. Виявлено, що найбільш репрезантативними лабораторними показниками для встановлення діагнозу СПКЯ є збільшене співвідношення ЛГ/ФСГ, збільшений плазматичний рівень ЛГ та підвищений ІМТ.

3. Пацієнтки з СПКЯ реагують на лікування метформіном шляхом зменшення рівня ЛГ, нормалізацією співвідношення ЛГ/ФСГ, нормалізацією овуляторної та менструальної функції.

4. В програмах ЗІВ у пацієнток з СПКЯ надзвичайно високий рівень Е2 може приводити до морфологічних та функціональних змін в ендометрії та знижувати частоту імплантації ембріонів.

5. Застосування метформіна у жінок з СПКЯ напередодні та підчас ЗІВ, зменшує кількість яйцеклітин, покращує їх якість, збільшує кількість ембріонів хорошої та відмінної якості, знижує рівень естрадіолу, що приводить до підвищення ефективності лікування у таких пацієнток.

6. Застосування метформіна у жінок з СПКЯ в попередніх циклах та підчас ЗІВ суттєво зменшує ризик виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників.

Практичні рекомендації

1. Пацієнтки з СПКЯ обов`язково потребують лікування, яке доцільно розпочинати з попередньої корекції гормонального стану та розладів обміну речовин: відновлення регулярного менструального циклу, зниження ваги, відновлення чутливості до інсуліну, зниження рівня ЛГ.

2. У пацієнток з СПКЯ, що страждають безпліддям, знайдено високий відсоток супутньої патології, в тому числі хромосомних варіантів, що свідчить про необхідність всебічного загальноклінічного, гінекологічного та цитогенетичного дослідження перед початком лікування.

3. З метою зниження рівня ЛГ, відновлення менструальної функції та підвищення чутливості до стимулюючої терапії, пацієнткам з СПКЯ доцільно призначати метформін в дозі 500 мг тричі на добу на протязі 2,5-3 місяців.

4. В разі необхідності застосування ЗІВ у пацієнток з СПКЯ, за 2,5-3 місяці перед початком стимуляції фолікулогенезу доцільно розпочати прийом метформіну в такій же дозі, та продовжувати під час стимуляції та на протязі лютеїнової фази до тесту на вагітність.

5. Процентне співвідношення ембріонів хорошої та відмінної якості може бути рекомендовано як прогностичний критерій успіху в програмах ЗІВ.

Публікації автора:

1. Стрелко Г.В. Вивчення ефективності лікувальних програм запліднення in vitro у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 6. – C. 98-100.

2. Стрелко Г.В. Диференційований підхід до лікування безпліддя у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 4. – C. 98-100.

3. Стрелко Г.В. Екстракорпоральні методи запліднення: перспективи розвитку, генетичний ризик // Медицинские вести. – 1998. – № 3. – С. 16-19.

4. Стрелко Г.В. Особливості впливу препаратів, що збільшують чутливість до інсуліну у пацієнток з СПКЯ на гормональні, ембріологічні та клінічні показники // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 2. – C. 76-80.

5. Стрелко Г., Саль Б. Анализ результативности программ TESE и MESA в зависимости от типа азооспермии // Проблемы репродукции. – 2001. – Том 7. – № 5. – С. 20-22 (дисертантом проведено аналіз даних, їх статистична обробка, оформлення статті).

6. Стрелко Г.В. Гентический риск ICSI // Сборник научных трудов симпозиума с международным участием «Бесплодие: вспомогательные репродуктивные технологии». – 1999. – Київ. – С. 68-70.

7. Дахно Ф.В., Сиренко В.Ю., Стрелко Г.В., Кононенко И.Я. Эффективность переноса эмбрионов на стадии бластоцисты у пациенток с синдромом поликистозных яичников // Сборник научных трудов. – 2002. – Екатеринбург. – С. 39-41 (дисертантом проведено набір матеріалу, підготовку до друку статті).

8. Strelko G., Kononenko I., Dakhno F., Sirenko V., Gasenko E., Kutsenko L. PCOS influence on implantation and pregnancy rate in IVF/ICSI cycles // Gynecological Endocrinology. – 2002. – Vol. – 16, Supl. number 1. – P. 52 (дисертантом проведено аналіз даних, їх статистична обробка).

9. Dakhno F., Sirenko V., Strelko G., Kononenko I., Gasenko E., Kutsenko L. Comparison of the outcomes of blastocyst stage transfers in patients with and without polycysric ovary syndrome in IVF/ICSI cycles // Human reproduction. – 2002. – Vol. 17, Abstract book 1. – P. 84 (0-242) (дисертантом проведено набір матеріалу, аналіз даних, їх статистична обробка, підготовка до друку статті).

10. Стрелко Г.В., Сіренко В.Ю., Дахно Ф.В., Кононенко І.Я. Застосування метформіну для профілактики синдрому гіперстмуляції яєчників у жінок з СПКЯ в програмах ЗІВ // Збірник наукових робіт конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми лікування безплідності». – 2003. – Київ. – С. 7 (дисертантом проведено аналіз даних, оформлення статті, та її підготовку до друку).