Анотація до роботи:

Лисак Н.Є. Лікувально-профілактичні заходи при інвазійних хворобах молоді райдужної форелі в умовах західного регіону України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація присвячена аналізу лікувально-профілактичних заходів при інвазійних хворобах молоді райдужної форелі в умовах західного регіону України за інтенсивної технології вирощування риби у підрощувальних басейнах з врахуванням розташування рибних господарств і пори року. Проведені дослідження дають можливість глибше вивчити гідрохімічний і мікробіологічний режими води підрощувальної системи господарств, а також паразитофауну молоді форелі у всі пори року. У молоді райдужної форелі дослідних господарств виявлено найпростіших – Costia necatrix, Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичних сисунів – Diplostomum spathaceum і трематоду – Gyrodactylus salaries.

Вперше на території західного регіону України у молоді форелі діагностовано як самого збудника гексамітозу (Hexamita truttae), так і змішаної інвазії із збудником іхтіофтіріозу (Ichtyophtirius multifilis).

Встановлено і теоретично обґрунтовано, що паразитофауна молоді форелі суттєво не відрізняється у високогірному та низинному господарствах. Розкрито нові аспекти перебігу змішаної інвазії найпростішими (іхтіофтіріоз-гексамітоз), молоді форелі за інтенсивної технології вирощування, встановлено період її найвищої інтенсивності, який припадає на весняні і літні місяці та доведено залежність виникнення захворювань одне від одного.

Науково обґрунтовано доцільність використання стередіалу W-5, авіметроніду та брометроніду нового при розробці профілактично-лікувальних заходів боротьби з іхтіофтіріозом та гексамітозом молоді форелі.

1. У дисертації представлено результати наукових досліджень проведених на молоді райдужної форелі за її ураження іхтіофтіріусами та гексамітусами при інтенсивній технології вирощування у підрощувальних басейнах. Експериментально доведено лікувальну ефективність стередіалу W-5 при іхтіофтіріозі та нітроімідазолів, зокрема авіметроніду і брометроніду нового, при гексамітозі. Встановлено залежність лікувальної ефективності від гідробіологічних показників та інтенсивності ураження риби паразитами.

2. Вперше розкрито нові аспекти у вивченні гідрохімічних показників підрощувальної системи у форелівництві. Встановлено їх залежність від джерела водопостачання та пори року. Висота розміщення господарств над рівнем моря суттєво не впливає на гідрохімічні і мікробіологічні показники води.

3. При інтенсивній технології ведення форелівництва у молоді райдужної форелі дослідних господарств виявили найпростіших – Costia necatrix, Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Hexamita truttae, Trichodina nigra; моногенетичних сисунів – Diplostomum spathaceum і трематоду – Gyrodactylus salaries. Вперше у форелевих господарствах західного регіону України, виявлено збудник гексамітозу і сумісної інвазії гексамітоз-іхтіофтіріоз у молоді форелі.

4. Екстенсивність та інтенсивність ураження риби найпростішими – Costia necatrix, Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичними сисунами – Diplostomum spathaceum і трематодами – Gyrodactylus salaries була дещо нижчою у високогірному господарстві ,,Рибний потік” порівняно з низинним господарством ,,Солонськ”.

5. Морфологія Ichtyophtirius multifilis і Hexamita truttae відповідала опису у визначнику Бауера О.Н. (1981), що підтверджує правильність постановки діагнозу на іхтіофтіріоз та гексамітоз.

6. Токсикологічними дослідженнями на рибах гуппі встановлено оптимальну дозу стередіалу W-5 для лікування риби при іхтіофтіріозі. Вона становить 10 мг/м³ води. При гексамітозі оптимальна доза авіметроніду – 0,3 г/1 кг риби; брометроніду нового – 0,5 г/1 кг риби.

7. При іхтіофтіріозі молоді форелі використання стередіалу W-5 порівняно з формаліном було ефективнішим: взимку – 30,7%, весною – на 25,6%, влітку – на 18,0% і восени – на 24,3%. Лікувальна ефективність стередіалу W-5, у господарстві ,,Рибний потік” була нижчою, порівняно з господарством ,,Солонськ”.

8. Збереження молоді форелі протягом досліду, при хіміотерапії авіментронідом та брометронідом новий, зростало у господарстві ,,Солонськ” у всі пори року від 30,0% до 96,0%. У господарстві ,,Рибний потік” збереження молоді форелі становило відповідно від 35,0% до 85,0%. Препаратами вибору для лікування і профілактики гексамітозу молоді форелі можуть бути авіметронід і брометронід новий, який належить до групи нітроімідазолу.

9. За одночасного ураження молоді форелі збудниками іхтіофтіріозу та гексамітозу схема лікування включала паралельну її обробку стередіалом W-5 та згодовування з кормом авіметроніду або брометроніду нового. Це сприяло звільненню риби від збудників і попереджувало їх паразитування.

10. Загальні збитки за проведені заходи становлять 3514,0 грн., загальні витрати – 4309,49 грн., попереджені збитки – 41050,51 грн., економічний ефект – 36741,02 грн. і економічний ефект на одну гривню затрат становив по обох господарствах при лікуванні риби, ураженої збудниками іхтіофтіріозу, гексамітозу і змішаної інвазії, 8,52 грн.

Публікації автора:

1. Лисак Н.Є. Епізоотичний стан форелевих господарств зони Карпат // Науковий вісник ЛНАВМ .– Львів, 2005. – Т.7 (№23) Ч.1. – С. 104-109.

2. Лисак Н.Є. Терапевтична ефективність метранідазолу при гексамітозі форелі // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2005. – Т.7 №4 (27) Ч.2. – С. 49-53.

3. Лисак Н.Є. Динаміка сезонних змін при гексамітозі та іхтіофтіріозі форелі у високогірному та низинному форелевих господарствах західного регіону України // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2006. – Т.8 №2 (29) Ч.1. – С. 115-119.

4. Лисак Н.Є. Іхтіофтіріоз форелі // Науковий вісник НАУ.– Київ, 2006. – № 98. – С. 99-101.

5. Лисак Н.Є. Патогенна паразитофауна форелі форелевих господарств ,,Рибний потік” та ,,Солонськ” // Науковий збірник ХДЗВА. – Харків, 2006. – В.13 (38) Ч.3. – С. 407-411.

6. Деклараційний патент на корисну модель № 13274, Україна, МПК 7 А01К61/00/ А61К31/655/ Лисак Н.Є. Застосування антибактерійного препарату авіметронід як засобу для лікування й профілактики гексамітозу форелі. Заявл. 20.10.05. Опубл. 15.03.06. Бюл. № 3.

7. Деклараційний патент на корисну модель № 13274, Україна, МПК 7 А01К61/00/ А61К31/185/ А61К33/40/ Лисак Н.Є., Божик В.Й. Застосування препарату для дезінфекції устаткування та інвентарю рибопереробних підприємств стередіал W5 як засобу для лікування та профілактики іхтіофтіріозу форелі. Заявл. 15.12.05. Опубл. 15.05.06. Бюл. № 5. (Дисертант брала участь у проведенні досліду, узагальненні результатів досліджень, оформленні патенту).