Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню фармакопрофілактичної і лікувальної ефективності та механізму дії тіотриазоліну – нового вітчизняного препарату з політропними фармакологічними властивостями, на різних моделях ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони.
В експериментах на щурах доведено, що тіотриазолін зменшує прояви ульцерогенності індометацину та ортофену, співставляючись з фамотидином та омепразолом за величиною зазначеного ефекту. Гастропротекторна дія тіотриазоліну досить чітко проявилась і на моделі етанол-преднізолонового ушкодження слизової оболонки шлунка, де за величиною коефіцієнта противиразкової активності препарат перевершував фамотидин.
Лікування експериментальних «ацетатних» виразок тіотриазоліном подібно до фамотидину призводило до вірогідного зменшення площі виразок. При цьому за даними морфологічного дослідження структури слизової оболонки шлунка встановлено, що під впливом тіотриазоліну рубцювання «ацетатної» виразки шлунка, на відміну від фамотидину, відбувається більш якісно і завершується шляхом повної реституції слизової оболонки без ознак запальної реакції в кінці лікування. Поєднане застосування тіотриазоліну з фамотидином сприяє нівелюванню негативного впливу останнього на регенерацію слизової оболонки шлунка. Механізм гастропротекторної дії тіотриазоліну обумовлений антиоксидантними та мембранопротекторними властивостями препарата, що проявляється нормалізацією в ушкодженій слизовій оболонці вмісту білка, ліпідів (в т.ч. фосфоліпідів) та показників оксидантно-антиоксидантної системи.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності фармакотерапії і фармакопрофілактики ерозивно-виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка шляхом використання тіотриазоліну, як лікарського засобу з політропними фармакологічними властивостями.
1. Одноразове введення білим щурам тіотриазоліну як внутрішньом’язово (50 – 200 мг/кг), так і внутрішньошлунково (100-200 мг/кг), за 1 год до моделювання індометацинових та ортофенових гастропатій дозозалежно гальмує ульцерогенну дію вказаних антифлогістиків В оптимальній гастропротекторній дозі 50 мг/кг (внутрішньом’язово) показник інгібування ульцерогенності індометацину та ортофену становить відповідно 65% та 72,8%. Оптимальна гастропротекторна доза тіотриазоліну при внутрішньошлунковому введенні складає 100 мг/кг: показник інгібування ульцерогенності індометацину та ортофену становить відповідно 64% та 71,9%. За величиною зазначеного ефекту тіотриазолін в оптимальних дозах співставляється з фамотидином (40 мг/кг, внутрішньошлунково) та омепразолом (40 мг/кг, внутрішньошлунково).
2. Профілактичне одноразове введення щурам тіотриазоліну (50 мг/кг, внутрішньом’язо-
во) пригнічує ульцерогенну дію етанол-преднізолонової суміші, що проявляється вірогідним зменшенням загальної площі виразкових дефектів на 82,7% відносно контролю та відсутністю деструкцій на слизовій оболонці шлунка у 28,6% тварин. За цими показниками тіотриазолін не поступається фамотидину (40 мг/кг, внутрішньошлунково), а за величиною коефіцієнта противиразкової активності у 1,4 рази перевершує референс- препарат.
3. Лікування щурів з хронічною «ацетатною» виразкою шлунка тіотриазоліном (50 мг/кг внутрішньомязово) протягом 21-го дня покращує загоювання дефекту слизової оболонки: наприкінці експерименту площа виразок вірогідно зменшилась на 82,6% відносно нелікованих тварин. При цьому тіотриазолін, на відміну від фамотидину, сприяє повному відновленню мікроструктури ушкодженої слизової оболонки (реституції) без ознак запальної реакції в кінці курсу лікування.
Лікування експериментальної «ацетатної» виразки шлунка у щурів шляхом поєднаного
застосування тіотриазоліну (50 мг/кг внутрішньомязово) з фамотидином (40 мг/кг внутрішньо- шлунково) супроводжується посиленням терапевтичного ефекту антисекреторного препарату, що проявляється більш інтенсивним, ніж при монотерапії, зменшенням площі виразок та підвищенням якості загоєння виразкового дефекту.
5. Лікувальна дія тіотриазоліну в умовах хронічної експериментальної виразки шлунка реалізується завдяки мембранопротекторним та антиоксидантним властивостям препарату, що проявляється на 21 добу експерименту нормалізацією в слизовій оболонці вмісту білка, ліпідів (в т.ч. фосфоліпідів), відновленого глутатіону та активності супероксиддисмутази до рівня інтактних тварин, вірогідним зменшенням вмісту дієнових конюгатів (на 25,5 %), малонового диальдегіду (на 39,8 %) та гама-глутамілтранспептидази (на 30,3 %) відносно нелікованих тварин. В оптимальній гастропротекторній дозі 50 мг/кг тіотриазолін не впливає на шлункову секрецію: на його фоні обєм шлункового соку, рівні рН та вільної соляної кислоти практично не відрізнялися від показників інтактних щурів.
Публікації автора:
Шевчук О.К., Степанюк Г.І. Ефективність тіотриазоліну порівняно з деякими
лікарськими препаратами при експериментальній індометациновій гастропатії // Ліки. – 2002. - № 3-4. – С. 72-75 (здобувачем особисто проведено експериментальне дослідження, обробка отриманих результатів та їх оцінка, підготовлено матеріал до друку).
Степанюк Г.І., Шевчук О.К. Захисна дія тіотриазоліну при експериментальній виразці
шлунка у щурів // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. – Запоріжжя, 2002. – Вип. 8. – С. 116-119 (здобувачем проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі, виконано експериментальні дослідження, статистична обробка та узагальнення результатів дослідження, підготовка матеріалів до друку).
Шевчук О.К., Степанюк Г.І., Пушкар М.С. Вплив тіотриазоліну на перебіг
експериментальної хронічної виразки шлунка // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, №2. – С. 357-361 (здобувачем особисто проведено експериментальне дослідження, підготовлено матеріал до друку).
Шевчук О.К. Експериментальне дослідження впливу тіотриазоліну на шлункову секрецію
//Клінічна фармація. – 2005. – Т.9, №1. – С. 48-50.
Деклараційний патент на винахід № 61518 А, Україна, МПК 7 А61К31/00. Спосіб
профілактики гастропатій, викликаних стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами / Г.І. Степанюк, О.К. Шевчук, А.Г. Степанюк; Заявл. 20.02.2003; Опубл. 17.11.2003, Бюл. №11 (здобувачем виконано експериментальні дослідження, оформлено та подано матеріал до друку).
Деклараційний патент на винахід № 54930 А, Україна, МПК 7 G09B23/28. Спосіб
моделювання хронічної ацетатної виразки шлунка у щурів / О.К. Шевчук, Г.І.Степанюк; Заявл. 23.05.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. №3 (здобувачем проведено пошук та проаналізовано літературні джерела по даній темі, особисто проведено експеримент, аналіз та подання матеріалів до друку).
Деклараційний патент на корисну модель № 3386, Україна, МПК 7 А61B17/00,
А61К31/00. Спосіб знеболення у щурів при оперативних втручаннях / Г.І. Степанюк, О.К. Шевчук; Заявл. 09.02.2004; Опубл. 15.11.2004, Бюл. №11 (здобувачем особисто проведено експериментальне дослідження, аналіз та оформлення матеріалів до друку).
Шевчук О.К., Степанюк Г.І. Вплив тіотриазоліну на виникнення експериментальних
індометацинових виразок шлунка // Фармакологія 2001 – крок у майбутнє: Тези доповідей ІІ Національного з’їзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 283.
Шевчук О.К., Степанюк Г.І. Вплив тіотриазоліну в порівнянні з фамотидином на
ульцерогенну дію ортофену // Вісник Вінницького державного медуніверситету. – 2002. - №1. – С. 237-238.
тиотриазолина // Сборник материалов научно-практической конференции «Медицина будущого». – Краснодар-Сочи, 2002 г. – С. 57-58.
Шевчук О.К. Гастропротекторна дія тіотриазоліну при експериментальних ушкодженнях
слизової оболонки шлунка // Актуальні питання фармакології: Матер. науково-практ. конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології. – Вінниця, 2004. – С.163-164.
Степанюк Г.І., Шевчук О.К. Застосування «кетаміну» в поєднанні з анестетиками
місцевої дії для знеболення при оперативних втручаннях при проведенні експериментальних досліджень / Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. - Київ. - №208 – 2004. – Друк. арк. 0,13. Обл.-вид. арк. 0,08. Тир. 100 прим.
