Довгань Валерій Іванович. Лептоспіроз тварин в Одеській області (етіологічна структура, особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву): дисертація канд. вет. наук: 16.00.08 / Одеський держ. аграрний ун-т. - О., 2003.
Анотація до роботи:
Довгань В.І. Лептоспіроз тварин в Одеській області (етіологічна структура, особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. Одеський державний аграрний університет, Одеса, 2003.
У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин в Одеській області, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів. В етіологічній структурі лептоспірозу тварин в Одеській області головну роль відіграють лептоспіри слідуючих серотипів: у великої рогатої худоби - Sejroe (29,02%), Hebdomadis (21,75%), Tarassovi (21,20%), Icterohaemorragiae (12,90%), у свиней - Icterohaemorragiae (42,93%), Pomona (28,07%), Tarassovi (24,32%); у коней - Icterohaemorragiae (53,15%), Canicola (31,53%), Grippotyphosa (8,10%); у собак - Canicola (39,32%), Icterohaemorragiae (27,18%), Pomona (10,67%), Tarassovi (9,70%), Hebdomadis (7,28%). Лептоспіроз тварин в Одеській області в основному перебігає безсимптомно.
У дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин в Одеській області, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів.
В Одеській області за період з 1995 по 2002 роки клінічно виражений лептоспіроз реєструвався в 20-ти господарствах 11-ти адміністративних районів. Із загальної кількості неблагополучних пунктів лептоспіроз свиней реєструвався в 11-ти, лептоспіроз великої рогатої худоби – в 8-ми і лептоспіроз коней – в одному.
Із 79-ти обстежених ферм великої рогатої худоби усіх 26-ти адміністративних районів області в 69-ти у тварин в РМА виявлено специфічні антитіла до лептоспір в діагностичному титрі 1:50 при відсутності клінічних ознак хвороби. Із 55-ти обстежених свиноферм в 54-х у свинопоголів’я в РМА виявлено протилептоспірозні антитіла в діагностичному титрі 1:50 при відсутності клінічних ознак хвороби.
Інфекційний процес при латентній формі лептоспірозу у великої рогатої худоби, інфікованої лептоспірами сероварів Sejroe і Hebdomadis характеризується зниженням рівня гемоглобіну в крові (на 20,0%), збільшенням кількості нейтрофілів (на 18,9%), зниженням кількості цукру в крові (на 9,6%), підвищенням рівня білірубіну в крові (на 70,3%).
В етіологічній структурі лептоспірозу тварин в Одеській області головну роль відіграють лептоспіри слідуючих сероварів: у великої рогатої худоби -Sejroe (29,02%), Hebdomadis (21,75%), Tarassovi (21,20%), Icterohaemorragiae (12,90%); у свиней - Icterohaemorragiae (42,93%), Pomona (28,07%), Tarassovi (24,32%); у коней - Icterohaemorragiae (53,15%), Canicola (31,53%), Grippotyphosa (8,10%); у собак - Canicola (39,32%), Icterohaemorragiae (27,18%), Pomona (10,67%), Tarassovi (9,70%), Hebdomadis (7,28%).
Антитіла до лептоспір серотипу Grippotyphosa виявлені у 29,48% мишей-полівок і у 5,88% лісових мишей; антитіла до лептоспір серотипу Icterohaemorragiaе виявлені у 33,56% сірих щурів і у 1,31% домових мишей. Указані види мишоподібних гризунів формують на території Одеської області резервуари збудника лептоспірозної інфекції.
Сірі щурі і домові миші, які є носіями L.Icterohaemorragiae можуть бути джерелом збудника інфекції для свиней, великої рогатої худоби, коней і собак. Миші-полівки і лісові миші, які є носіями L. Grippotyphosa, можуть бути джерелом цього збудника для коней.
