Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу коней в господарствах Хмельницької області, розробці та удосконаленню методів і способів лікування, діагностики, профілактики, організації оздоровчих заходів. Досліджено етіологічний спектр і виявлено, що лептоспіроз у коней викликають такі серогрупи: L. icterohaemorrhagiae –27,1%, L. pomona–16,5%, L. grippotyphosaе –16%, L. canicola –5,2%, L. hebdomadis –0,7%, L. sejroe – 0,7%, L. tarassovi – 0,3%. При цьому у 33,3% коней лептоспіроз зумовлений одночасно двома і більше серотипами, серед яких домінують L. icterohaemorrhagiae або L. grippotyphosaе. Встановлено, що в стаціонарно неблагополучних господарствах по лептоспірозу у молодих кобил відмічаються аборти на останньому місяці жеребності, народження мертвих або нежиттєздатних лошат. У клінічно хворих на лептоспіроз коней розвиваються кон’юнктивіти, кератити, помутніння рогівки, сліпота, дерматити. У таких тварин відмічається тенденція до зниження кількості еритроцитів (р < 0,05-0,01), гемоглобіну, гематокриту, абсолютної кількості лімфоцитів (р < 0,05), вмісту каротину (р < 0,05), кальцію (р < 0,05), підвищення кількості лейкоцитів до 11-13 Г/л, нейтрофільний зсув вправо.Титр протилептоспірозних антитіл у таких тварин в РМА перевищує 1:200 . Показано, що для лікування хворих на лептоспіроз коней, а також для санації лептоспіроносіїв доцільно застосовувати стрептоміцину сульфат внутрішньовенно протягом 2-х діб, гемоспоридин з біциліном-5, кефзол та фармазин – 200. Встановлено, що поголовна вакцинація коней з 2-х місячного віку з інтервалом 6 місяців та лікування антибіотиками хворих, з титрами в РМА 1:200 і вище на 10-14 добу після вакцинації, є ефективним заходом боротьби з лептоспірозом. Вакцинація конепоголів’я за такою схемою дозволила в конегосподарстві знизити рівень інфікованості за 2 роки з 52% до 10%. Контрольована зміна пасовища кожні 3-5 діб за допомогою електропастуха попереджує зараження здорових тварин лептоспірозом та гельмінтозами і сприяє їх оздоровленню. Інфікованість лептоспірозом в господарстві протягом року знизилась з 53% до 6,66%.
В результаті клініко–епізоотологічного аналізу та серії експеримен-тальних досліджень обгрунтовано систему діагностики, терапії та профілактики лептоспірозу коней, запропоновано метод оздоровлення неблагополучних господарств. Показано, що гематологічні та біохімічні показники, динаміка яких вивчена при лептоспірозі коней, в комплексі з клінічними даними можуть бути використані як додатковий діагностичний маркер. Визначено серогрупи лептоспір, які найчастіше фігурують як збудники лептоспірозу коней в Хмельницькій області, зроблено наукове обґрунтування доцільності застосування відповідних лептоспірозних вакцин в процесі оздоровлення господарств.
Встановлено серологічний спектр лептоспір у коней у західному регіоні України : L. icterohaemorrhagiae –27,1%, L. pomona–16,5%, L. Grip-potyphosaе –16%, L. canicola –5,2%, L. hebdomadis –0,7%, L. sejroe – 0,7%, L. tarassovi – 0,3%. При цьому у 33,3% коней лептоспіроз зумовлений одночасно двома і більше серогрупами, серед яких домінують L. icterohaemorrhagiae або L. grippotyphosaе.
Провідну роль у виникненні маніфестальних форм лептоспірозу у коней відіграють L. icterohaemorrhagiae, grippotyphosaе, pomona, canicola.
Клінічні ознаки лептоспірозу у коней характеризуються різноманітністю. У 2-3% хворих коней температура тіла сягала 41, у 10-15% відмічалась субфебрильна температура, дерматити, у 20% - ураження очей (кон’юктивіти, кератити, помутніння рогівки, сліпота), у 25-30% молодих кобил спостерігались аборти. У хворих тварин відмічається тенденція до зниження кількості еритроцитів (р < 0,05-0,01), гемоглобіну, гематокриту, абсолютної кількості лімфоцитів (р < 0,05), каротину (р < 0,05), підвищення кількості лейкоцитів до 11-13 Г/л, нейтрофільний зсув вправо. Титр протилептоспірозних антитіл у таких тварин в РМА перевищує 1:200.
У неблагополучних гуртах коней має місце перебіг лептоспірозу у вигляді імунізуючої субінфекції, про що свідчить відсутність клінічних ознак та імунобіологічних змін в організмі. Титр протилептоспірозних антитіл у сироватці крові таких тварин утримується в межах 1:50 – 1:100.
Лікування хворих на лептоспіроз коней необхідно проводити кефзолом з розрахунку 1г/100 кг маси тіла та фармазином-200 з розрахунку 2,5 см3 на 100 кг маси тіла 1 раз на добу протягом 3-х діб, або шляхом внутрішньовенного введення 15-16 мг/кг маси тіла стрептоміцину сульфат разом із 100 см3 фізіологічного розчину 1 раз на добу протягом 2-х діб. Для санації лептоспіроносіїв можна використовувати 2%-ний розчин гемоспоридину разом з біциліном-5.
Одноразове введення вакцини 1-го варіанту, що містить антигени L. іcterohaemorrhagiae, pomona, canicola, tarassovi, забезпечує формування імунітету у коней до 6 місяців. Поголовна вакцинація коней з 2-х місячного віку з інтервалом 6 місяців та лікування хворих з титрами в РМА 1:200 і вище на 10-14 добу після вакцинації антибіотиками є ефективним заходом боротьби з лептоспірозом. Вакцинація конепоголів’я за такою схемою дозволила в конегосподарстві знизити рівень інфікованості за 2 роки з 52% до 10%.
Вакцинацію та лікування тварин антибіотиками необхідно застосовувати в конегосподарствах, де антитіла в РМА виявлені в титрах 1:100 і вище більш ніж у 20% досліджених не вакцинованих коней.
Контрольоване використання пасовища кожні 3-5 діб за допомогою електропастуха запобігає зараженню здорових тварин лептоспірами та гельмінтозами і сприяє їх оздоровленню. Інфікованість лептоспірами в господарстві протягом року знизилась з 53% до 6,66%.
Економічна ефективність оздоровчих заходів із застосуванням вакцини та санації антибіотиками становить 17,88 грн на 1 грн витрат.
Публікації автора:
Каньовський А.І. Епізоотологічні та морфофункціональні показники діагностики лептоспірозу коней // Ветеринарна медицина України, К. – 2003.- № 6. –С. 13-15.
Каньовський А.І. Технологія вирощування та оздоровлення коней від гельмінтозів і лептоспірозу за допомогою електропастуха // Аграрний вісник Причорномор’я.- Одеса.- 2003.- Вип. № 21.-С.195-199.
Каньовський А.І. Пошук ефективних препаратів для лікування коней при лептоспірозі // Вісник Державного агроекологічного університету.- Житомир.- 2003.- №1. – С. 289-293.
Галатюк О.Є., Каньовський А.І. Основи профілактики хвороб коней // Ветеринарна медицина України. К. – 2003.- № 4. –С. 12-13.(Дисертант провів експериментальну частину досліджень та аналіз отриманих результатів).
Галатюк О.Є., Федотов В.С., Каньовський А.І., Карпович Г.М. Динаміка та ступінь інфікованості деяких видів тварин лептоспірами на території Житомирщини // Мат. 2-ої міжнародної науково-практичної конференції з проблем дрібних тварин.- Одеса.- 2003. – С. 108-113.
Галатюк О.Є., Каньовський А.І. Патент 60980 А України, МПК А01КЗ/00, А23К1/00 – 20021210052. Спосіб вирощування та оздоровлення коней від гельмінтозів і лептоспірозу за допомогою електропастуха. Заявлено 13.12.02; Опубл. 15.10.2003. Бюл. № 10, 2003. (Дисертант провів експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів).
Каневский А.И., Галатюк А.Е. Лечение и профилактика лептоспироза лошадей // Десятый Московский международный ветеринарный конгресс. Материалы. –М.- 2002. – С. 334-335.
Галатюк А.Е., Каневский А.И. Профилактика и лечение основных инвазионных болезней лошадей. // Первый международный ветеринарный конгресс. Материалы, Казахстан, Алмааты.- 2002. – С. 93-98.
Галатюк А.Е., Каневский А.И. Особенности инфекционного процесса и диагностика лептоспироза лошадей // Материалы второй научно-практической конференции по болезням лошадей.- М. – 2001. – С. 22-26.
Галатюк А.Е., Каневский А.И. Профилактика болезней лошадей. //Животновод. -М.- 2002.- №2.- С. 28-29. (Дисертант провів експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів).
Каньовський А.І. Рекомендації з профілактики та оздоровлення коней від лептоспірозу в господарствах Хмельницької області. – Житомир. - 2004. – 21с.
