Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Емірсуінова Гульшат Ібраімівна. Лексикон сучасного фемiнiзму (на матерiалi англiйської мови). : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2003.



Анотація до роботи:

Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемiнiзму (на матерiалi англiйської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток і зміни словникового складу сучасної англійської мови, вивченню шляхів та механізмів поповнення лексикону англійської мови, спричинених жіночим рухом, формування власне фемiнiстського лексикону а також ‘фемiнiзацiї’ загальновживаної лексики. Визначено особливості феміністської неології теоретичного дискурсу та мовні результати суспільного резонансу, викликаного жiночим рухом.

Встановлено основні вектори поповнення лексики під впливом фемінізму: внутрішній (теоретичний), зовнішній (суспільна реакція на жіночий рух). Розглянуто можливі способи класифікації феміністських неологізмів; подано детальну тематичну класифікацію на основі семантичного, соціолінгвістичного та праксіолінгвістичного підходів.

Проведене дослідження лексикону сучасного фемінізму на матерiалi англійської мови дозволило поглибити уявлення про ступінь, напрямки, механізми та результати впливу жіночого руху на лексичний склад сучасної англійської мови. За результатами дослідження нами були зроблені такі висновки:

феміністський рух спричинив кількісні та якісні зміни у словниковому складі сучасної англійської мови, які здійснювалися головним чином за двома основними напрямками (векторами) – внутрішнім та зовнішнім;

базою творення теоретичного (внутрішнього) вектора феміністського лексикону є теоретичний феміністський дискурс, який розвивався на загальних засадах постмодерністських філософіських концепцій, центральними об'єктами вивчення яких є мова, влада, сексуальність тощо;

основними рисами феміністського дискурсу є ревізійний підхід до досягнень культури та наук антропоцентричного (андроцентричного у феміністcькому розумінні) циклу – історії, соціології, філософії, лінгвістики; критичний розгляд (деконструкція) сталих концептів та вихідних принципів "проекту істини" (раз-i-назавжди-сказаностi);

функціонування та інтелігібельність феміністського науково-публіцистичного дискурсу зумовлюється його центральною семантичною одиницею – термінологемою, яка займає проміжне положення між одиницями термінологічної та нетермінологічної лексики за рахунок своїх релевантних якостей (наявності експрессивності, креативності, фунціональної омонімії);

з огляду на власну ревізіоністську спрямованість феміністський дискурс приділяє чималу увагу проблемам співвідношення мови та суспільства, мови та влади, мови та статі, статі та влади – ці засади разом з розвитком етнолінгвістики та символьної антропології призводять до виникнення "феміністської лінгвістики" (feminist language critique), основним завданнями якої є вивчення особливостей вербалізації концепту "жіноче" у різних мовах (переважно германських) та дослідження гендерних особливостей вербальної поведінки особистості;

розвиток феміністської лінгвістики призводить до усвідомлення необхідності перетворення андроцентричної, патріархатної, маскулінізованої англійської мови (в першу чергу її лексичної системи) на "інклузивну" мову, що й здійснювалося на двох рівнях – державного мовного планування та формування феміністського дискурсу;

неологія внутрішнього вектора складається з термінологем теоретичного фемінізму (переважно ретермінологізованих одиниць), лексем гендерної парадигми гуманітарних наук та авторских неологізмів зі сфери етики, психології, літературної критики;

процес поповнення групп внутрiшнього вектору відбувається здебільшого шляхом авторського, індивідуального словотвору; при цьому використовуються механізми семантичної деривації, аналогії (семантичної та морфологічної);

для феміністської неології внутрішнього вектору також характерно утворення нових одиниць засобом транстермінологізації та термінологізації загальновживаних одиниць;

центральними семантичними полями внутрішнього вектору є "жіночий текст", "етика піклування", "гендер". Найбільш інтенсивну синонімічну та тематичну атракцію демонструє поле "гендер", де ця одиниця є основою словотворчого гнізда та ядром лексико-семантичної парадигми;

внутрішній вектор збагатився також за рахунок інновацій тематичних груп "типи фемінізму" та "самоідентифікація жінок"; кількість та значна вживаність одиниць цих груп свідчить про активність суспільного феномена жіночий рух і його репрезентованість у свідомості англомовної спільноти;

проект феміністської лінгвістичної реформи передбачає елімінацію дискримінуючих жінку лексичних одиниць та заміну їх гендерно-нейтральними (наприклад, в назвах професій) або стилістично-нейтральними (в загальновживаній лексиці) лексемами;

серед засобів подолання гендерної дискримінації через мову (або подолання мовного сексизму) найважливішим постає субституція займеннику третьої особи однини чоловічого роду у функції узагальнюючого іншими, гендерно-нейтральними формами;

одиницями зовнішнього вектора є лексеми, поява яких була спричинена жіночим рухом за межами самого фемінізму, тобто суспільною реакцією; зовнішній вектор формують тематичні групи "гендерна дискримінація", "нові й традиційні ролі жінки", "чоловічий рух і рух сексуальних меншин";

розглянуті нами в контексті (преса) приклади функціонування даних лексем свідчать, що їх вживання часто супроводжується негативною конотацією. Це виражає занепокоєність в суспільстві, яка пов’язана з втратою традиційних родинних цінностей, спробою їх відродження. Ми вважаємо, що в цьому виражається негативний аспект "жіночого визволення";

одиниці зовнішнього вектора демонструють суперечливість двох тенденцій у суспільстві, у когнітивній картині світу та мовній картині: зіткнення шанобливого ставлення до жінки з принижуючим сприяє розвиткові двох протилежних мовних процесів – меліорації та пейорації значень вже існуючих слів та лексичних інновацій;

протиборство двох тенденцій сприяє збагаченню словникового складу сучасної англійської мови, зокрема семантичного поля "жіноцтво", а також інших класів та угруповань лексики (назви професій);

внутрішній та зовнішній вектори впливу фемінізму на розвиток словникового складу англійської мови принципово відрізняються за наступними параметрами: креативність, тип конотації (за умов її наявності), формальні покажчики;

одиниці внутрішнього вектора більш нейтральні стосовно конотації: якщо вона є, то носить частіше позитивний, схвальний характер, ніж негативний. У випадку з одиницями зовнішнього вектора простежується переважно протилежна тенденція;

oднак одиниці внутрішнього вектора більш креативні, евристичні; результати індивідуального словотвору часто порушують мовні традиції; одиниці зовнішнього вектора відповідають нормам та законам (особливо це стосується формального аспекту одиниць, які утворюються згідно з певними моделями словотвору);

якщо загальна тенденція зовнішнього вектора зберігається (називати позитивні та негативні явища, появу яких прямо або опосередковано спричинив жіночий рух), то загальна тенденція внутрішнього вектора дещо змінилася протягом 1990-х років. Феміністська теорія, дискурс та терміносистема спрямовані вже не в середину себе, а стали рефлективними, виходять за межі власне фемінізму як руху жінок за рівні права з чоловіками;

однією з особливостей неології, спричиненої рухом фемінізму, є загальний номінативний характер нової лексики. Розглянуті нами в ході дослідження релевантні одиниці здебільшого належать до класу іменників (36%) або є номінативними сполученнями типу N+N (37%). Це ілюструє загальну тенденцію феміністського підходу до дійсності: називаючи явища та процеси, додавати їм влучної, яскравої характеристики;

особливу категорію, на наш погляд, складають інновації класу “варіанти гендерно-нейтрального займеннику”, адже в цій категорії неологізмів представлені нові одиниці, які поєднують в собі властивості фонетичних, графічних та семантичних неологізмів, тобто є абсолютними неологізмами;

превалювання семантичних способів утворення нової лексики серед релевантних одиниць ми пояснюємо підвищеною увагою до пошуку нових змістів на засадах загальноревізіоністського подходу внутрішнього вектору та зсувами у суспільному усвідомленні ролі жінки у суспільстві на зовнішньому рівні;

неологія, зумовлена активізацією жіночого руху, з одного боку, демонструє загальні тенденції розвитку словникового складу англійської мови, а з іншого, вносить певний деконструкційний елемент у перебудову словника, що є, на нашу думку, позитивним кроком у подоланні мовного сексизму та суспільних гендерних стереотипів загалом.

Публікації автора:

1.Феміністська лінгвістика: досягнення і завдання // Мовнi і концептуальнi картини свiту. Зб. наук. праць. – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 114-118

2. "Інклузивна" мова та деякі проблеми перекладу // Вісник СумДУ. –– Суми, 2001. – Вип. 5 (26). – С. 203-207.

3.Акроніми сучасної англійської мови, пов'язані з фемінізмом // Гуманітарний вісник. Серія "Іноземна філологія". – Черкаси, 2001. – Число 5. – С. 136-138.

4.Семантичні особливості феміністського дискурсу // Вісник ЗДУ. Фiлологiчнi науки. – Запоріжжя, 2001. -- № 3. – С. 54-57.

5.Відбиття соціального статусу жінки в англійській мові // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна.. – Харків, 2001. – Вип. 537 – С. 142-148.

6.Функціонування суфіксів-фемінітативів в сучасній англійській мові // Нова філологія.– Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). – С. 312-314.

7. Деякі тенденції розвитку фемінізму другої половини ХХ століття // Нова парадигма.– Запоріжжя: Запорізький державний універсистет, 2000. – Вип. 16. – С.188-199.

8.Особливості функціонування лексеми gender в сучасній англійській мові // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми державного будівництва в умовах європейського шляху розвитку незалежної України" 25 квітня 2001р. Секція "Германська філологія". – К.: МІЛП. – С. 149-150.

9.Языковой сексизм как проявление "властных" отношений // Материалы международной научной конференции "Функциональная лингвистика: Язык. Человек. Власть". Ин-т языковедения им. А.А.Потебни, Отд. языка и лит-ры РАН, Таврический Нац. ун-т им. В.И.Вернадского. – Ялта, 2001.- С. 303-305.