| У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Заголовок твору художньої літератури – це промовиста словесна формула, мінімальна за кількістю мовних одиниць, але максимальна за силою психосоціолінгвістичного узагальнення, яка концентровано представляє ідейно-тематичний зміст художнього твору у вигляді певного коду, а також репрезентує риси індивідуальної поетики й психології творчості письменника та характерні для нього й національної літератури змістові й формальні орієнтації. З огляду на думки науковців щодо специфіки літературного заголовка, назва твору художньої літератури повинна бути семантично адекватною змістові та ідеї твору, гранично простою, зрозумілою, точною, виразною, оригінальною. Щодо заголовків нехудожніх творів, то вони повинні складатися переважно з основних (значущих) слів, що мають однозначно виражати зміст понять та кількість яких в середньому має становити не більше 5-6. Крім того, у заголовках не повинно бути складних синтаксичних конструкцій. 2. Газетний заголовок – це обов’язковий компонент публіцистичного твору газетного видання, що гранично стисло й максимально інформативно відображає зміст матеріалу, передає ставлення автора й редакції до описуваних подій і постає засобом забезпечення комунікативних інтересів читачів. Підсумовуючи погляди дослідників щодо стану вивчення проблеми заголовка літературного твору та назви газетного тексту, можна зробити висновок про недостатню увагу в журналістикознавстві до всебічного висвітлення теорії газетного заголовка та констатувати відсутність фундаментальних праць, де б в усій повноті було розглянуто медіазаголовок з урахуванням специфіки газетного тексту. 3. На основі наукових студій лінгвістів із проблеми дослідження лексичної семантики, зроблено спробу системного опису моделі „картини світу”, яку репрезентують заголовки текстів сучасної періодики. Опрацьовану на основі компонентного аналізу класифікацію хрематонімів представлено тематичною групою „Життя”. 4. З огляду на наявний фактичний матеріал виділено засоби увиразнення газетних заголовків. Підсилювати експресивність газетної назви можуть актуалізатори – спеціальні слова, що встановлюють змістові зв’язки між самим заголовком та, по-перше, текстом і, по-друге, з об’єктами, фактами, подіями, явищами тощо – усім тим, що визначає об’єктивну реальність. Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що найчастіше застосовують такі мовні засоби увиразнення газетних заголовків: незвичайна ситуація; терміни, іменники з метафоричним значенням; обігрування багатозначності слів; пряме застосування фразеологічних одиниць, а також їх трансформація; виразні синтаксичні конструкції, інверсія; тавтологія, оксюморон, метафора, гра слів; трансономізація онімів; римовані рядки. Для посилення виразності газетного матеріалу, привернення додаткової читацької уваги до змісту статті застосовують лексичний і семантичний повтори заголовка в тексті. 5. Газетний заголовок має свою специфіку, що відповідає характерові подій, типові газети і жанрові публікації. Так, для кореспонденції, звіту й огляду необхідно добирати узагальнювальні заголовки. Для репліки і статті найбільш вдалим варіантом є спонукальний заголовок. Заголовок замітки повинен бути насамперед інформаційним. Назви нарису, рецензії, есе емоційно-образні. Медіаназва інтерв’ю репрезентує позицію інтервйованого, заголовок репортажу за стилем викладу пов’язаний із зачином, врізом та підзаголовком. У заголовку журналістського розслідування має бути сформульований висновок дослідження. Сатиричний, оригінальний заголовок фейлетону повинен відразу викликати в читача певну реакцію. Усі ці особливості потрібно враховувати під час написання журналістських матеріалів. 6. З огляду на опрацьований матеріал слід зауважити, що досить часто автори газетних матеріалів уживають у ролі заголовків фразеологізми в видозміненій, трансформованій формі. Трансформація фразеологізмів – це видозміна стійкого словосполучення, що уможливлює досягнення комунікативно-інформаційної мети. 7. Проаналізувавши та систематизувавши погляди дослідників на проблему газетних заголовків та їхні особливості, можемо зробити висновок, що основними рисами газетних заголовків сучасних мас-медіа є лаконізм та семантична місткість. Так, під поняттям лаконічності слід розуміти гранично стисле й чітке висловлення думки. Семантично містким є заголовок, здатний уміщувати значну кількість інформації, охоплювати сутність багатьох явищ, подій, фактів тощо. Семантично місткий та лаконічний заголовок здатний відображати різні сторони й властивості явищ дійсності. 8. На основі зібраного матеріалу з проблеми вживання авторами газетних матеріалів військової термінології у заголовках можна зробити висновок, що часте використання військової лексики в мирному контексті приводить до „зношування”, перетворення на штампи, мовні кліше. Сьогодні, коли минули часи гігантизму в доборі слів, що було характерною рисою радянської журналістики, прийом використання військових термінолексем у мирному контексті матеріалів сучасних газетних видань викликає сумніви, оскільки нині це не є ефективним засобом, що актуалізує заголовок і тим більше робить його дієвим. Авторам журналістських матеріалів варто більш критично ставитися до семантичних можливостей мови, перевіряти, чи відповідає істині те уявлення, яке несе в собі мова в ЗМІ. Адже мовні ресурси містять широкий спектр виразних, дієвих, емоційних методів, способів, засобів упливу на сучасного читача. 8. За семантично-комунікативними особливостями заголовки-запитання поділяємо на такі типи: 1) власне питальні речення: запит-пошук, запит-з’ясування, запит-уточнення; 2) питально-риторичні речення: власне риторичні, запит-провокація, запит-припущення, запит-заперечення, запит-ствердження. Рідше трапляються серед газетних заголовків із питальною модальністю питально-спонукальні речення, а також мають місце питально-гіпотетичні речення. Окрему групу становлять питальні заголовки, що містять авторизовану оцінку. 9. Результати аналізу газетних заголовків сучасної періодики у лексико-семантичному аспекті не вичерпують усіх питань, пов’язаних із вивченням медіаназви в сучасній пресолінгвістиці, проте відкривають перспективи для подальших наукових розвідок щодо розв’язання проблеми дослідження газетної мови та заголовка як засобу забезпечення комунікативних інтересів читачів. | 