Анотація до роботи:

Попік І.П. Лексико-семантичне поле „жестикуляція” в англійській мові та мовленні (на матеріалі словників і текстів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук із спеціальності 10.02.04. – германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2004.

Дисертація присвячена семіотичній проблемі співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації. Використовується вербальне означення кінеми, що трактується як протознак. В семантичній структурі вербалізованої кінеми виділено три обов’язкові сигніфікативні вузла, що входять в означуване вербалізованою кінеми: „хто рухається”, „як рухається” та „для чого рухається”. Вербалізовані кінеми, що реєструються в словниках, виступають конституентами мовного ЛСП „жестикуляція”, мовленнєві позначення кінем, тобто знакових жестів утворюють мовленнєві ЛСП „жестикуляція”. Ядерно-периферійна будова поля в мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відношень між його конституентами, а в мовленні вона підпорядковується принципу комунікативної активності, попиту номінуємих жестів.

На завершення виконаного дослідження сформулюємо загальні висновки, отримані після класифікації, опису та інтерпретації лексико-семантичного поля „жестикуляція” в сучасній англійській мові та мовленні.

В дисертації пропонується та доводиться наукова концепція про специфічний семіотичний характер конституентів ЛСП „жестикуляція”. Ми виходимо з посилання, що вербалізована кінема є знаком другого порядку, оскільки вона мовно означує жестову кінему, яку трактуємо як знак першого порядку, або протознак, тобто соціально значущу єдність означаючого й означуваного. Означаючим в кінемі є рух або положення тіла адресанта (в тому числі його рук, ніг, голови, корпусу). Означуваним є остенсивне визначення предмета, директива, ритуал, емоція або оцінка адресата кінеми або третьої особи, предмета, ситуації.

Семіотично використаний жест називаємо кінемою, мовну одиницю, що позначає знаковий жест, називаємо вербалізованою кінемою (ВК). Лексикографічно зареєстровані ВК трактуємо як мовні вербалізовані кінеми (МВК). Мовленнєві одиниці, які домінують, характеризують, описують кінеми, називаємо мовленнєвими вербалізованими кінемами (М₁ВК). Відповідно, МВК та М₁ВК утворюють мовне та мовленнєве ЛСП „жестикуляція”.

Сигніфікат ВК містить облігаторні жмутики смислів, які ми називаємо сигніфікативними вузлами, позначаємо їх „що рухається”, „як рухається”, „для чого/чому рухається”. Згідно з нашою концепцією перші два вузли відображають формальну складову протознака (що та як рухається), а третій вузол відображає змістовну компоненту кінематичного знака (для чого/чому рухається). Ядерно-периферійне структурування мовного поля підпорядковується семантичній ознаці: від загального до окремого, від семантично-облігаторного до факультативного. В найбільш узагальненій рамочній формі сигніфікативні вузли представлені в ключовому слові мовного ЛСП „жестикуляція” gesture. Поряд з ним інші широкозначні ВК to gesticulate, to motion, to sign, to signal гіперонімічно позначають кінетичні способи спілкування та утворюють ядро мовного поля. У міру віддалення від ядра лексичні одиниці медіальної зони набувають більш вузького, спеціального значення, збільшуючи кількість сем в семантичних жмутиках, додаючи до своєї семантики інформацію про кожен з трьох облігаторних сигніфікативних вузлів. До периферії поля потрапляють ВК з послабленою або відсутньою експлікацією облігаторних вузлів.

Мовленнєве поле „жестикуляція” структуровано за ознакою активності використання конституюючих його кластерів М₁ВК (тобто мовленнєвих одиниць, що номінують одну й ту ж кінему): від найбільш частотних та регулярних ядерних, через досить активні медіальні та далі до найменш активних периферійних. Ядро поля складають 2 кластери М₁ВК NOD та SHAKE HEAD, які реєструються в кожному аналізованому тексті та сумарно покривають майже третину всіх зареєстрованих використань мовленнєвих ВК. Ядерний статус таких кінем пояснюється їх надзвичайно високим комунікативним попитом. Медіальна зона об’єднує 6 кластерів: POINT, SHAKE, HANDS, GESTURE, WAVE, SHRUG, BOW; в них входять мовленнєві ВК, які на порядок менш частотні, ніж ядерні, і не мають 100% регулярності вживання. Периферія мовленнєвого поля включає М₁ВК, які через значну формальну та змістовну неоднорідність, а також розкиданість кількісних показників не входять до кластерів, але групуються за тематичними та функціональними ознаками у підмножинності М₁ВК, які називають контактні та дистантні жести, жести експресиви, директиви та ритуали.

Мовленнєве поле „жестикуляція” включає узуальні ВК, оказіонально модифіковані ВК та індивідуально-авторські оказіональні М₁ВК. Виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок про те, що мовленнєве ЛСП „жестикуляція” є в принципі відкритою множинністю, чиї межі проникні для входження в нього будь-яких мовленнєвих інновацій з відповідною семантикою, а також для виходу за межу поля його периферійних конституентів (у випадку втрати облігаторних семантичних компонентів) та їх переміщення у суміжні ЛСП.

Основні положення дисертації

висвітлені у публікаціях автора:

1. Попик И. П. Словарное означивание кинем // Записки з романо-германської філології. - Випуск 7. – Одеса: Латстар, 2002. – С. 223 – 228.

2. Попик И. П. Кинема жестикуляции в языке и речи // Записки з романо-германської філології. - Випуск 8. – Одеса: Латстар, 2000. – С. 202 – 214.

3. Попик И. П. Семантическое поле “жестикуляция” в англоязычной художественной прозе // Записки з романо- германської філології. - Випуск 12. – Одеса: Латстар, 2002. – С. 146 – 153.

4. Popik I. Dictionary of Kinemеs as a Source of ELT and Culture Studies // Third South Ukraine Regional Conference. – Odessa, 2001. - P. 68 – 69.

5. Tkhor N., Popik I. Use of Paralanguage and Kinesics in Everyday Life // Друга Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В. Л. Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 84 – 89.

6. Popik I. Informative Potential of Gesticulation // III Міжнародна наукова практична конференція з питань методики викладання іноземної мови, присвячена пам’яті доктора педагогічних наук, професора В. Л. Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 95 – 99.

7. Колегаєва І. М., Попік І. П. Вербалізовані кінеми як явище мовної та мовленнєвої презентації паравербальної поведінки // Треті Каразинські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції. Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. – Харків: ХНУ, 2003. – С. 88 – 90.

8. Попік І. П. Крос-культурні аспекти паравербальної комунікації // Прикладна лінгвістика у XXI столітті і лінгводидактичні та культурологічні стратегії. Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. – Львів: ЛНУ, 2003. – С. 36 – 39.