Комплексний аналіз іншомовних інновацій у провідних мовленнєвих сферах пострадянського соціуму дозволяє зробити загальні висновки. Головним чинником сучасного лексичного запозичення є взаємодія декількох факторів: демократизація суспільства, орієнтація на західну соціально-політичну модель (провідні екстралінгвальні чинники) та уточнення, деталізація існуючих у мові-реципієнті номінацій, короткість позначення зі спеціалізацією поняття конкретної сфери (внутрішні, мовні чинники). Залучення іншомовних інновацій (у тому числі іншомовних вкраплень) відбувається за умови, яка є характерною для розглядуваного історичного періоду: належному рівні володіння іноземними мовами в журналістів пострадянських мас-медіа та осіб певної професійної діяльності. Адаптація іншомовних лексичних елементів найбільш яскраво та широко відбувається на лексико-семантичному та словотвірному рівнях мови-реципієнта. Перш за все відмічаються різноманітні види семантичної трансформації інновацій та їх словотвірних дериватів: зміни в змістовій структурі одиниць, які виявляються у звуженні загального значення запозичення та скороченні питомої семи запозиченого ЛСВ, набутті додаткових сем або специфічних конотацій, появі на російському тлі нових ЛСВ у результаті а) контекстуального/переносного вживання слів; б) запозичення слів (або їх моделювання з іншомовних елементів у мові-реципієнті) із одночасним наданням інноваціям нового, непритаманного їм значення в мові-джерелі, узагальненні різного роду в семантичній структурі запозичень, що призводить до розширення об’єму номінації та свідчить про генералізацію позначуваного поняття. Спостерігається значна активність словотвірної деривації (неафіксальної та афіксальної, в останньому випадку з використанням великої групи російських словотвірних формантів). Фіксуються такі структурні явища, як словотвірне/морфологічне дооформлення одиниць. Результатом вказаних процесів є значний ступінь словотвірної інтеграції іншомовних елементів – формування розгалужених словотвірних парадигм, ланцюжків та гнізд. Іншомовні Nomina Agentis комплектують значну групу неозапозичень, до якої входять і словотвірні похідні найменування осіб (мотивовані іншомовними іменниками), що відповідає загальній тенденції появи нових професій та занять, які формують інтереси їх учасників. Засвоєння іншомовної лексики на семантичному рівні зумовлює розвиток лексичних парадигм російської мови (утворення лексико-семантичних груп та підгруп; розвиток синонімічних значень – формування пар та рядів, до яких входять питомі лексеми, запозичені та неозапозичені; включення інновацій до різноманітних терміносистем мови-реципієнта), а на словотвірному – чинить певний вплив на динаміку словотвірної системи мови-реципієнта (це утворення складних лексем із використанням коротких англіцизмів, а також поява ряду новоутворень з англійським афіксоїдом). Основним критерієм визначення екзотичної лексики в сучасній російській мові виступає не “зовнішньосистемна ознака”, а загальний мовний критерій можливого тимчасового “незасвоєння” чи “недозасвоєння” іншомовної одиниці на різних мовних рівнях (і, в першу чергу, на лексико-семантичному та словотвірному). Залучення у мову-реципієнт іншомовних вкраплень різноманітних типів пов’язано з виконанням численних функціональних завдань (різного роду номінативної та прагматичної функцій), а використання вкраплень як семантично точніших номінацій, які перебувають на початковому етапі своєї адаптації в російській мові, відбувається нарівні з уживанням таких одиниць із метою експресії. Функціонування новітньої іншомовної лексики в російській мові характеризується порушенням поетапності її засвоєння, що відбивається у змішуванні основних фаз запозичення: придбанні відносно стійких ЛСВ і граматичних характеристик поряд із варіантністю графемно-фонетичного оформлення інновацій; участі в російських словотвірних та словозмінних процесах графічно неоформлених елементів, одиниць із коливанням у своїй зовнішній (морфемній) структурі; участі в словотворенні неозапозичень, які є неосвоєними на лексико-семантичному рівні. Фіксується також використання іншомовних слів із нестійкою змістовою структурою у творенні стійких словосполучень, виразів експресивного характеру. Мова ЗМІ останнього десятиріччя ХХ – початку ХХІ ст. свідчить про суттєві зміни всередині пострадянського суспільства, яскраво відбиває дійсність розглядуваного періоду, що значною мірою відображається у залученні і вживанні інновацій іншомовного походження. Відкритість лексичної системи російської мови на зламі тисячоліть є переконливим доказом відкритості російськомовного соціуму, новітньою ілюстрацією взаємовпливу мови та суспільства. | 