Лазаренко Людмила Миколаївна. Лазаренко Л.М. Роль системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції. : Дис... д-ра наук: 03.00.09 - 2006.
Анотація до роботи:
Лазаренко Л.М. Роль системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 – імунологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 2006.
Дисертацію присвячено визначенню ролі системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції та асоційованих з нею передпухлинних і пухлинних захворювань шийки матки (доброякісних процесів, цервікальних інтранеоплазій та преінвазивного раку). Встановлено, що прогресування захворювання супроводжувалось глибокою супресією - та -інтерфероногенезу на тлі низького спонтанного синтезу цього цитокіну клітинами периферійної крові та фонових концентрацій сироваткового інтерферону, що асоціювалось з інфікуванням хворих папіломавірусами людини типами високого онкогенного ризику. Виявлено кореляційні зв’язки між продукцією інтерферону та іншими показниками імунітету. При папіломавірусній інфекції шийки матки порушувалась продукція фактора некрозу пухлин-, показники гуморального та клітинного імунітету. У випадку рецидивуючого перебігу захворювання у сироватці крові зростав вміст розчинних рецепторів І типу фактора некрозу пухлин- (фактора р55).
Обґрунтовано доцільність використання препаратів інтерферону та їх індукторів у комплексному лікуванні хворих. Застосування у комплексному лікуванні препарату рекомбінантного інтерферону-2 (лаферону) або циклоферону призводило до нормалізації процесів інтерфероноутворення та інших показників імунітету. Це супроводжувалось підвищенням клінічної ефективності терапії, що підтверджувалось зниженням частоти рецидивів захворювання.
Пригнічення інтерфероногенезу при клінічно несприятливому перебігу захворювання, наявність взаємозв’язку між продукцією інтерферону та іншими показниками імунітету, а також їх нормалізація під впливом препаратів інтерферону та його індукторів свідчать про ключову роль системи інтерферону в регуляції імунопатогенезу при папіломавірусній інфекції та асоційованих з нею передпухлинних і пухлинних захворюваннях шийки матки (доброякісних процесах, цервікальних інтранеоплазіях І-ІІІ ступеня, cancer in situ), а також обґрунтовують доцільність використання препаратів інтерферону або їх індукторів у комплексному лікуванні хворих.
Зниження концентрації інтерферону у цервікальному слизу на тлі одночасного зникнення клітин Лангерганса та зменшення кількості імуноцитів (макрофагів та лімфоцитів) при тяжкому ступені перебігу папіломавірусної інфекції, підтвердженому дезорганізацією цитоморфології та ультраструктури епітелію слизової оболонки шийки матки, свідчать про порушення локальної імунної відповіді.
Продукція інтерферонів- та - клітинами периферійної крові in vitro у відповідь на адекватну індукцію пригнічується при клінічно несприятливому перебігу папіломавірусної інфекції шийки матки на тлі низького рівня спонтанного синтезу цього цитокіну та фонових концентрацій сироваткового інтерферону, що асоціюється з інфікуванням хворих папіломавірусами людини типами високого онкогенного ризику. Ступінь пригнічення інтерфероногенезу указує на тяжкість перебігу патологічного процесу.
Супресія - та -інтерфероногенезу при папіломавірусній інфекції шийки матки спричинена зменшенням у периферійній крові хворих кількості та активності основних клітин-продуцентів цих цитокінів. Незалежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання зменшення кількості CD3+/HLA-DR+ лімфоцитів призводить до пригнічення продукції інтерферону-, а CD19+ В-лімфоцитів – інтерферону-.
Підвищення ступеня тяжкості перебігу папіломавірусної інфекції шийки матки супроводжується гіперпродукцією ФНПa клітинами периферійної крові на тлі одночасного виснаження їх функціональних можливостей та зростання концентрації ФНПa у сироватці крові і цервікальному слизу. Збільшення концентрації розчинних рецепторів І типу ФНПa (фактора р55) у сироватці крові є прогностично несприятливою ознакою тяжкого рецидивуючого перебігу захворювання.
Пригнічення інтенсивності поглинальної функції фагоцитів, гіперактивація їх киснезалежної бактерицидності у поєднанні зі зменшенням функціонального резерву внаслідок зростання ступеня тяжкості перебігу папіломавірусної інфекції шийки матки та у випадку рецидивів захворювання свідчать про порушення функціональної активності клітин фагоцитарної системи. Зниження інтенсивності фагоцитозу супроводжується пригніченням продукції інтерферонів-g, -a та асоціюється з виявленням ДНК папіломавірусів людини типів високого онкогенного ризику.
Порушення показників клітинної імунної відповіді при папіломавірусній інфекції шийки матки підтверджується зниженням імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (за рахунок зниження кількості CD4+ і підвищення кількості CD8+ Т-лімфоцитів), а також зменшенням кількості CD3+/HLA-DR+ клітин у периферійній крові при тяжкому перебігу захворювання (цервікальних інтранеоплазіях ІІІ ступеня і cancer in situ). Супресія -інтерфероногенезу найвиразніша при імунорегуляторному індексі CD4/CD8 меншому за одиницю та кількості CD3+/HLA-DR+ клітин, що була зменшена більш ніж удвічі.
Зниження вмісту імуноглобулінів G, М та підвищення концентрації ЦІК у сироватці крові, що має місце при клінічно несприятливому перебігу папіломавірусної інфекції шийки матки та у випадку рецидивів захворювання, свідчить про порушення показників гуморальної імунної відповіді. Зниження концентрації сироваткових IgG відбувається у хворих як зі зменшеною, так і збереженою на рівні контролю кількістю В-лімфоцитів.
Запропоновано науково обґрунтований підхід до оптимізації технології лікування хворих з папіломавірусною інфекцією шийки матки, який полягає у використанні у комплексній терапії препаратів інтерферону І типу або їх індукторів за схемами, в яких враховується фаза рефрактерності організму до їх дії, та на основі застосування принципу індивідуального підбору препаратів, а також визначення їх оптимальної дози in vitro.
Нормалізація інтерфероногенезу, а також показників неспецифічної резистентності організму, гуморального та клітинного імунітету після застосування препарату рекомбінантного інтерферону-2 (лаферону) або циклоферону у комплексному лікуванні хворих з папіломавірусною інфекцією шийки матки підвищує його клінічну ефективність, що підтверджується зниженням частоти рецидивів захворювання.
Спивак Н.Я., Лазаренко Л.Н., Михайленко О.Н. Интерферон и система мононуклеарных фагоцитов: Монография. – Киев: Фитосоциоцентр, 2002. – 164с.
Lazarenko L., Spivak N., Lakatosh V., Krivocshatskaya L., Michailenko O., Rudenko A., Tkachikova L., Mikula I. Production of interferons and change of the lymphocyte subpopulation phenotype in peripheral blood at cervical papillomavirus infection // Folia Microbiologica. – 2002. – v. 47, № 3. – P. 747-752.
Spivak N.Ya., Lakatosh V.P., Lazarenko L.M., Lyanenko L.M., Azarskova M.V., Michailenko O.M., Tkachikova L., Boroda A.M. Interrelation of lymphocyte subpopulations in peripheral blood under cervical papillomavirus infection // Folia Microbiologica. – 1999. – v.44, № 6. – Р. 721-725.
Лазаренко Л.М., Михайленко О.М., Лакатош В.П., Руденко А.В., Співак М.Я. Функціональна активність моноцитів та нейтрофілів при папіломавірусній інфекції шийки матки, що ускладнена хламідіозом // Імунологія та алергологія. – 2004. – № 2. – С. 45-49.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Михайленко О.М., Співак М.Я., Ляненко Л.А. Порушення системи інтерферону при папіломавірусних захворюваннях статевих органів жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 3. – С. 93-98.
Руденко А.В., Ромащенко О.В., Яковенко Л.Ф., Співак М.Я., Лазаренко Л.М., Ганова Л.О., Кривохатська Л.Д., Ващенко В.В. Показники інтерферонового статусу та продукція фактору некрозу пухлин у юних жінок із запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів // Імунологія та алергологія. – 2000. – № 2-3. – С. 43-47.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.Н., Спивак Н.Я., Ляненко Л.А. Иммунный ответ при ВПЧ-инфекции и ассоциированных с ней заболеваниях половых органов женщин // Врачебное дело. – 1998. – № 7. – С. 25-36.
Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Лакатош В.П., Михайленко О.М., Ляненко Л.О., Грабченко Н.І. Продукція інтерферону-g та фактора некрозу пухлин при папіломавірусній інфекції у жінок із захворюваннями шийки матки // Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології. – 2000. – № 7. – С. 55-57.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Ганова Л.О., Ляненко Л.О., Михайленко О.М. Функціональна активність клітин фагоцитарної системи при папіломавірусній інфекції статевих органів жінок // Український медичний часопис. – 1999. – № 4 (12). – С. 119-122.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Ляненко Л.О., Азарскова М.В., Михайленко О.М. Визначення стану показників клітинного імунітету при папіломавірусній інфекції статевих органів жінок // Лікарська справа. – 1999. – № 4. – С. 98-101.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Корніліна О.М., Співак М.Я., Ляненко Л.О. Стан показників гуморальної імунної відповіді при папіломавірусній інфекції статевих органів жінок // Вісник вінницького державного медичного університету. – 1999. – № 2. – С. 305-306.
Лазаренко Л.М., Лакатош В.П., Співак М.Я., Корніліна О.М., Ляненко Л.О. Циркулюючі імунні комплекси при папіломавірусній інфекції та комплексному лікуванні // Вісник вінницького державного медичного університету. – 2000. – № 1. – С. 118-119.
Лакатош В.П., Борода А.М., Лазаренко Л.М., Ляненко Л.О., Дубчак В.Є., Демченко С.І. Кольпоскопічна характеристика патологічних процесів у шийці матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією // Лікарська справа. – 1999. – № 1. – С. 67-70.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Ляненко Л.О., Дубчак В.Є. Сучасні уявлення про папіломавірусну інфекцію та її роль в патогенезі передпухлинних та пухлинних процесів у шийці матки // Лікарська справа. – 1999. – № 2. – С. 22-31.
Лакатош В.П., Ляненко Л.О., Лазаренко Л.М. Сучасні уявлення про клініку, діагностику та лікування папіломавірусних уражень статевих органів жінок // Лікарська справа. – 1999. – № 3. – С. 29-37.
Лакатош В.П., Стеченко Л.О., Куфтирьова Т.П., Лазаренко Л.Н., Ляненко Л.О. Особливості ультраструктурної організації слизової оболонки шийки матки після комплексного лікування папіломавірусної інфекції // Лікарська справа. – 2000. – № 2. – С. 100-103.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Ляненко Л.О., Стеченко Л.О., Скибінська Т.Р. Особливості ультраструктурної організації слизової оболонки шийки матки при патологічних процесах, індукованих папіломавірусною інфекцією // Вісник морфології. – 2000. – № 1. – С. 33-34.
Лакатош В.П., Ляненко Л.О., Лазаренко Л.М., Дубчак В.П. Визначення кореляції між кольпоцитоморфологічними та ультраструктурними змінами епітелію шийки матки і типом вірусу папіломи // Вісник морфології. – 2000. – № 2. – С. 177-178.
Лакатош В.П., Козар М.І., Лазаренко Л.М., Дубчак В.Є., Демченко С.І., Полулях О.А. Особливості мікробіоценозу сечостатевих органів у жінок із захворюваннями шийки матки, індукованими папіломавірусною інфекцією // Вісник морфології. – 2003. – № 2 – С. 333-335.
Співак М.Я., Карпов О.В., Жолобак Н.М., Лазаренко Л.Н., Тимошок Н.О., Зощенко В.М., Грабченко Н.І., Ганова Л.О., Михайленко О.М. Індуктори інтерферону – від теорії до практики // Мікробіологічний журнал – 2003. – т.65, № 1-2. – С. 191-204.
Пат 37769 А України МКИ 7 А61F13/68, A61B18/02 Спосіб лікування атипічної кондиломи шийки матки: Патент 37769 А України МКИ 7 А61F13/68, A61B18/02, 15. 05. 2001/ Ляненко Л.О., Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Співак М.Я. – Заявл. 13.04.2000; Опубл. 15. 05. 2001, Бюлетень винаходів №4. – 2с.
Пат. 45529 А України МКИ 7 А61В5/145 Спосіб вибору імуномодулятора та його оптимальної дози для корекції імунітету у хворих: Патент 45529 А України МКИ 7 А61В5/145 / Ганова Л.О., Співак М.Я., Корніліна О.М., Товт-Коршинська М.І., Руденко А.В., Грабченко Н.І., Лазаренко Л.М., Стинич О.А. – Заявл. 01.06.2000; Опубл. 15. 04. 2002., Бюлетень винаходів № 11. – 2с.
Пат. 58461 А України 7 А61В18/00, А61В17/42 Спосіб лікування плоскої кондиломи шийки матки, ускладненої бактеріальним вагінозом: Патент 58461 А України 7 А61В18/00, А61В17/42, 15.07.2003 / Терещенко М.А., Лакатош В.П., Лазаренко Л.М., Козар М.І. – Заяв. 24.12.2002; Опубл. 15.07.2003, Бюлетень винаходів №7. – 2с.
Лакатош В.П., Лазаренко Л.Н., Спивак Н.Я., Ляненко Л.А. Влияние папилломавирусной инфекции на продукцию фактора некроза опухолей у женщин с заболеваниями шейки матки // Онкология-2000: Материаллы ІІ съезда онкологов стран СНГ. – Киев, 2000. – С. 142.
Ляненко Л.А., Лазаренко Л.М., Лакатош В.П., Спивак Н.Я. Продукция интерферона-g при атипической кондиломе шейки матки, ассоциированной с папилломавирусной инфекцией // Онкология-2000: Материаллы ІІ съезда онкологов стран СНГ. – Киев, 2000. – С. 146.
Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Лакатош В.П. Вплив папіломавірусної інфекції на продукцію інтерферонів // Біоресурси та віруси: Матеріали ІІІ Міжнародної конференції. – Київ, 2001.– С.47.
Співак М., Лазаренко Л., Михайленко О. Інтерферони та імунореактивність організму // Матеріали Установчого з’їзду Українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 281.
Лазаренко Л., Михайленко О., Співак М. Функціональний стан системи фагоцитів та продукція фактора некрозу пухлин при папіломавірусній інфекції // Матеріали Установчого з’їзду Українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 289.
Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Михайленко О.М., Лакатош В.П. Вплив перебігу папіломавірусної інфекції на продукцію фактора некрозу пухлин та -інтерфероногенез // Матеріали ІV Міжнародної конференції “Біоресурси і віруси”. – Київ. – 2004. – С. 59.
Лазаренко Л.М., Співак М.Я., Михайленко О.М., Лакатош В.П. Роль системи інтерферону в імунопатогенезі папіломавірусної інфекції шийки матки // Матеріали Х з’їзду Товариства мікробіологів України. – Одеса, 2004. – С. 138.
Spivak N.Ya., Lakatosh V.P., Lazarenko L.N. Research of interferon and tumour necrosis factor levels in cervical mucous at human papillomavirus infections of women’s genital tract // Біоресурси та віруси: Матеріали ІІ Міжнародної конференції. – Київ, 1998. – С. 172.
