У дисертації наведено узагальнення та порівняльний аналіз результатів 240 міомектомій, розроблено алгоритм диференційованого застосування лапароскопічного та відкритого методів міомектомії, проведено порівняльний аналіз найближчих і віддалених результатів міомектомії у хворих, оперованих лапароскопічним і відкритим методом, досліджено можливості покращення результатів лапароскопічної міомектомії завдяки впровадженню різних оперативних технік. 1. Міомектомія, виконувана класичним відкритим доступом та із застосуванням лапароскопічної техніки, є ефективним методом лікування жінок, хворих на міому матки, репродуктивного віку, а також жінок пременопаузального віку, бажаючих зберегти менструальну функцію. Для покращення найближчих і віддалених результатів операції рекомендується їх диференційоване застосування з урахуванням репродуктивних намірів пацієнтки, розмірів, кількості, типу і розташування міоматозних вузлів, а також використовуваної оперативної техніки. 2. Лапароскопічна міомектомія доцільна при наявності міоматозного вузла на ніжці незалежно від його розміру, а також субсерозного й інтрамурального вузлів діаметром до 70 мм, з використанням лігатурної методики у жінок з репродуктивними намірами. Міомектомія відкритим доступом показана при вилученні інтрамуральних і субсерозних вузлів діаметром більше 70 мм. 3. Для видалення одиничного інтрамурального або субсерозного міоматозного вузла діаметром від 40 до 70 мм, розташованого в задній стінці або в ділянці дна матки, слід віддати перевагу лапароскопічній асистенції вагінальної міомектомії (ЛАВМ) при умовах достатньої еластичності піхви, що дозволяє в більш зручних умовах швидко і якісно ушити ложе вилученого міоматозного вузла. 4. Лапароскопічна міомектомія субсерозних і інтрамуральних вузлів діаметром до 70 мм, а також міоматозних вузлів на ніжці, порівняно з класичною трансабдомінальною операцією, сприяє зниженню інтраопераційної крововтрати майже вдвічі, зменшує потребу в післяопераційній аналгезії, інфузійній терапії, дозволяє планувати відновлення рухової активності хворих через 6 год після операції, скорочує післяопераційний ліжко-день вдвічі. 5. Після консервативної міомектомії, виконаної лапароскопічно і трансабдомінально, частота бажаної вагітності становила 45–47 % відповідно і не залежала від кількості, розміру, типу міом і техніки оперування. Алгоритм диференційованого застосування лапароскопічної техніки при проведенні консервативної міомектомії 6. Вірогідність розвитку рецидиву міоми значно збільшується у пацієнток віком від 30 до 40 років, які не народжували (r =+1,7), з множинною міомою матки (r =+1,87), клітинного гістотипу (r =+1,9). 7. Розроблений нами алгоритм хірургічного лікування хворих на міому матки дозволив покращити найближчі і віддалені результати консервативної міомектомії і ефективно використовувати переваги малоінвазивної лапароскопічної техніки. | 