1. Зелена зона міста – це сукупність ландшафтів міських озеленених територій, основними функціями яких є кліматична, природоохоронна і рекреаційна, і які відрізняється єдністю і взаємозв’язком структурних елементів як закономірним результатом розвитку міського середовища. При цьому, провідною функцією зеленої зони столичного міста є репрезентативна функція, що істотно впливає на решту функцій і визначає напрями та способи їх реалізації. 2. Впорядкувати послідовність вивчення і оцінки зеленої зони міста з метою оптимізації її стану, структури і функцій покликаний ландшафтно-екологічний аналіз – аналіз основних типів ландшафтно-територіальних структур зеленої зони столичного міста та їх картографічних моделей, результатом якого є обгрунтування системи оптимізаційних заходів для забезпечення найефективнішої реалізації провідних функцій міської зеленої зони. 3. Ефективним методичним прийомом ландшафтно-екологічного дослідження зеленої зони столичного міста є порівняльно-цільовий аналіз. Суть його полягає в тому, що для об’єкту оптимізації (ландшафтів Києва) підбирається інший об’єкт (ландшафти іншого міста), подібний за рядом ознак до об’єкту оптимізації, в якому цілі оптимізації вже певною мірою досягнуті. Об’єктом-аналогом для порівняльного аналізу зеленої зони Києва обрано Берлін (Німеччина). 3. На відміну від зеленої зони Берліна більшість територій зеленої зони Києва є практично незабрудненими важкими металами (в порівнянні з діючими ГДК). Збільшення концентрацій важких металів у в грунтах ландшафтів зеленої зони Києва спостерігається лише в порівнянні з природним фоном. Оскільки з часом не виключене зростання забруднення міської зеленої зони важкими металами та інтенсифікація їх негативного впливу на стан і зовнішній вигляд рослинності, важливого значення набуває розробка попереджувальних заходів. 4. Для зеленої зони Києва характерний високий рівень взаємозв’язку зеленої зони і забудови, а також висока концентрація окремих структурних частин зеленої зони (парків, лісопарків і лісів). Водночас Київ відзначається значно нижчим ступенем використання зеленої зони для короткочасового відпочинку та меншою зв’язністю біоцінтричної мережі (в порівнянні з Берліном). 5. В межах зеленої зони Києва сформувалося три ландшафтно-функціональні райони – центральний, серединний і зовнішній лісопарковий. Основними функціями зеленої зони в центральному ландшафтно-функціональному районі є столично-репрезентативна (у взаємозв’язку з естетичною і історико-ландшафтною), санітарно-гігієнічна і природоохоронна, в серединному – санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна і природоохоронна, в зовнішньому лісопарковому – кліматична, природоохоронна, рекреаційна функції. 6. За результатами ландшафтно-екологічного аналізу зеленої зони Києва складена схема оптимізаційного ландшафтно-екологічного районування міської зеленої зони з обгрунтуванням приорітетних напрямів і конкрутних заходів з оптимізації стану, структури і функцій зеленої зони для кожного виділеного району. 7. В межах зеленої зони Києва виділяються такі ландшафтно-екологічні райони: центральний, внутрішній кільцевий, серединний, зовнішній лісопарковий, Дніпровський заплавно-острівний. Крім того, можна виділити також два райони, в розміщенні яких не простежується “зональних” закономірностей – зелені насадження промислових територій і транспортної мережі, а також крупні масиви зелених насаджень в межах забудови. Кожен з виділених районів відзначається своєрідною структурою озеленених територій, різноманітним рівнем їх забруднення і виконуваними ними функціями. 8. Цілеспрямована практична реалізація запропонованих оптимізаційних заходів в межах Києва є необхідною умовою для значного покращення якості атмосферного повітря і міського клімату, підвищення привабливості і збереження біорізноманіття міських ландшафтів, зниження рівня техногенного забруднення зелених насаджень, забезпечення умов для комфортного відпочинку населення. Отримані результати можуть бути використані при оцінці фінансових, матеріальних і організаційних витрат, необхідних для ефективного планування комплексу заходів з охорони, відновлення і збереження зелених насаджень міста з врахуванням їх ландшафтної та ландшафтно-геохімічної структур, рівнів забруднення тощо, що є різними у різних міських районах. |