Пономарьова Галина Володимирівна. Лабораторно-біохімічні методи ранньої діагностики гострого коронарного синдрому, як характеристика запалення при коронарному атеросклерозі : Дис... канд. наук: 14.01.32 - 2009.
Анотація до роботи:
Пономарьова Г.В. .Лабораторно-біохімічні методи ранньої діагностики гострого коронарного синдрому, як характеристика запалення при коронарному атеросклерозі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю “14.01.32 – медична біохімія”. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2008.
Дисертація присвячена характеристиці стану запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкого підйому сегмента ST на ЕКГ за допомогою лабораторно-біохімічних методів дослідження, вивченню клінічної інформативності маркерів запалення, впливу на них лікування.
Дані, отримані в результаті обстеження 284 хворих на ІХС, свідчать про мінімальний ступінь прояву запалення за даними маркерів у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги і максимальний – у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST на ЕКГ. Вірогідно нижча інтенсивність запалення, порівняно з хворими на гострий ІМ з підйомом ST, спостерігалась у пацієнтів з гострим ІМ без підйому ST. Встановлено, що абсолютні величини показників маркерів запалення у пацієнтів з гострим коронарним синдромом перевищують їх рівень у хворих зі стабільною стенокардією. При ретроспективному аналізі результатів лабораторно-біохімічного обстеження пацієнтів встановлено, що у хворих на ГКС, які у госпітальному періоді мали ускладнення, величини показників маркерів запалення на момент госпіталізації були вірогідно вищими, порівняно з пацієнтами, які ускладнень не мали. Величина показників маркерів запалення у хворих з заключним діагнозом „інфаркт міокарда без підйому ST” перевищувала аналогічні показники пацієнтів з заключним діагнозом „нестабільна стенокардія”. Визначення рівня маркерів запалення на момент госпіталізації хворих на ГКС має прогностичне значення. Значно підвищений початковий рівень показників, що відображає інтенсивність запалення, є прогностично несприятливим. Найбільшу діагностичну і прогностичну цінність має показник концентрації в крові пацієнтів СРБ. У хворих, що на момент госпіталізації мали високий ступінь прояву запалення (за даними маркерів) в подальшому – в госпітальний період, на протязі 12 місяців після розвитку ГКС спостерігались ускладнення. Характер перебігу госпітального періоду визначає показник ШОЕ, розвиток ускладнень на протязі 12 місяців – концентрація в крові фібриногену. Встановлено, що хворі на ГКС без підйому ST, у яких згодом виявлено вогнищеве ураження міокарда, мають вірогідно більш значний рівень в крові СРБ на момент госпіталізації (у перші 72 години розвитку хвороби), ніж у пацієнтів з нестабільною стенокардією. Тому визначення концентрації СРБ в крові хворих з ГКС може бути використано в якості додаткового діагностичного критерію гострого ІМ. Зниження показника концентрації фібриногену в крові пацієнтів з ГКС під впливом сімвастатину відображає зменшення інтенсивності запалення, що призводить до більш сприятливого перебігу хвороби, зменшення частоти ускладнень впродовж 12 місяців. Оцінка показника концентрації СРБ в крові хворих показала зменшення ступеню прояву запалення, яке було більш значним у пацієнтів, що отримували дальтепарин, порівняно з нефракціонованим гепарином. Зниження інтенсивності запалення супроводжувалося зменшенням частоти розвитку ускладнень в перші три місяці з моменту розвитку ГКС.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів та досягнуто вирішення наукової задачі – на підставі виявлення взаємозв’язків між показниками запалення і тяжкістю перебігу хвороби, динаміки їх змін під впливом лікування визначити прогностично найбільш цінні предиктори розвитку ускладнень при ГКС без підйому сегмента ST на ЕКГ та обґрунтовати їх використання в лабораторній діагностиці.
Ступінь розвитку запалення за даними маркерів в групах хворих з різними формами ІХС відрізняється, що дозволяє проводити диференціальну діагностику. Найбільш високі рівні показників СРБ, кількості лейкоцитів в крові спостерігаються в групі пацієнтів з ІМ з підйомом сегмента ST на ЕКГ. Вони вірогідно переважають аналогічні показники в групі хворих з інфарктом міокарда без підйому ST, в загальній групі хворих з ГКС без підйому ST, групах з нестабільною та стабільною стенокардією. Показники СРБ і кількості лейкоцитів у пацієнтів з інфарктом міокарда без підйому ST переважають такі всіх груп хворих за виключенням хворих з інфарктом міокарда з підйомом ST. Показники ФВБ в групах хворих з інфарктом міокарда з підйомом ST і без підйому ST, загальній групі хворих з ГКС без підйому ST вірогідно не відрізняються і в той же час переважають показники інших груп. Найнижчий рівень СРБ, ФВБ, кількості лейкоцитів в крові спостерігається у пацієнтів зі стабільною стенокардією. Рівні ФН, ІЛ-6, ШОЕ в усіх групах хворих вірогідно не відрізняються.
Виявлено взаємозв’язок між значеннями показників, що характеризують запалення, а також між їх рівнем та особливостями перебігу госпітального та постгоспітального періодів хвороби. Встановлена пряма лінійна кореляція між значеннями показників ШОЕ і ФН. Зв’язки між рівнем СРБ і ФВБ, СРБ і ІЛ-6 носять нелінійний характер.
Найбільш надійними критеріями для прогнозу розвитку ускладнень в госпітальний і постгоспітальний періоди у хворих з ГКС без підйому ST є визначення при госпіталізації СРБ, ФН, ШОЕ. Встановлено наявність прямої залежності між їх початковим рівнем та розвитком ускладнень. Коливання показників СРБ в діапазоні від 15,2 до 71 мг/л (в середньому 28,29±1,94), ШОЕ – в межах 11 – 38 мм/год (в середньому 17,14±0,92), ФН – 3,75 – 5,5 г/л (в середньому 4,08±0,05) найбільш часто спостерігається у групах хворих з ускладненим перебігом госпітального періоду (зворотною і рефрактерною стенокардією, гострою серцевою недостатністю). В групах пацієнтів з вказаною початковою концентрацією СРБ і ФН через 6-12 місяців спостерігається більш частий розвиток ускладнень (смерть, нефатальний ІМ, госпіталізація з приводу НС).
З ряду маркерів запалення, що вивчались, при встановлені діагнозу інфаркта міокарда без підйому сегмента ST на ЕКГ найбільшу діагностичну цінність має СРБ. Заключний діагноз „інфаркт міокарда” частіше реєструється в діапазоні концентрацій 15,2 – 71 мг/л. Середній показник СРБ на момент госпіталізації в групі пацієнтів з ГКС, яким в подальшому було поставлено діагноз ГІМ, склав 21,25±1,98 мг/л (проти 9,92±0,71 в групі хворих з НС). Раннім діагностичним критерієм вогнищевого ураження міокарда у цієї категорії пацієнтів є початкова концентрація СРБ в крові, що складає 12,1 мг/л та вище.
При використанні для діагностики і прогнозу таких маркерів запалення, як ФН і СРБ, слід враховувати зміни показників під впливом препаратів, що застосовуються. До вірогідного зниження рівня в крові вмісту ФН призводить прийом хворими сімвастатина, концентрацію СРБ зменшує дальтепарин натрію. Базисна терапія, що включає бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, нітрати, на величину показників суттєво не впливає.
Величина показників СРБ, ФН, ФВБ, ІЛ-6, вмісту лейкоцитів в крові хворих з ГКС без підйому ST не залежить від анамнестичних даних (статі, віку, індекса маси тіла, факторів ризику – супутньої артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, паління). Виявлена пряма корелятивна залежність між показником ШОЕ і віком пацієнтів. При цьому середнє значення ШОЕ є вірогідно вищим у жінок порівняно з чоловіками.
Практичні рекомендації.
Для діагностики інфаркта міокарда у хворих на ГКС без підйому сегмента ST на ЕКГ з ряду вивчених маркерів запалення найбільш цінним є визначення в крові вмісту СРБ. Як ранній біохімічний тест розвитку вогнищевого ураження міокарда необхідно розцінювати показник СРБ на рівні 12,1 мг/л та вище.
Визначення показників СРБ, ФН, ШОЕ слід використовувати для прогнозування ускладнень у хворих на ГКС без підйому сегмента ST на ЕКГ в госпітальному і післягоспітальному періодах. Початковий показник вмісту в крові СРБ, рівний 15,2 мг/л та вище свідчить про найвищий ризик розвитку ускладнень в госпітальний період і на протязі 6-12 місяців спостереження. Величина показника ШОЕ, рівна 11 мм/ч і більше, інформує про можливий розвиток ускладнень в госпітальному періоді. Початковий рівень ФН 3,75 г/л і більше прогнозує розвиток коронарних ускладнень на протязі 12 місяців.
Необхідно враховувати, що на прогностичну цінність показника СРБ може впливати використання дальтепарину натрію, а ФН – симвастатину, так як ці препарати знижують їх рівень.
Для контролю за ефективністю лікування хворих з ГКС без підйому ST рекомендується визначення в крові СРБ і ФВБ в динаміці.
Публікації автора:
Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Пономарева Г.В. Применение дальтепарина натрия у больных с острым коронарным синдромом без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме и его влияние на маркеры воспаления и эндотелиальной дисфункции // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 4. – С. 17–21.
Пархоменко А.Н., Лутай Я.М., Пономарева Г.В., Брыль Ж.В. Диагностическое и прогностическое значение маркера системного воспаления С-реактивного протеина у больных с острыми коронарными синдромами // Український кардіологічний журнал. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
Пономарева Г.В., Лутай Я.М., Пархоменко А.Н. Определение уровня С-реактивного белка как маркера системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, 2002. – №8. – С. 251–254.
Деклараційний патент на винахід А61В5/145G01N33/48 Спосіб визначення вогнищевого враження міокарда у хворих на гострий коронарний синдром без стійкого підйому сегмента ST на електрокардіограмі /Пархоменко О.М., Лутай Я.М., Бриль Ж.В.,
Нетяженко В.З., Юрочко Б.М., Пономарьова Г.В., Степанчук М.М. Клінічна ефективність раннього застосування симвастатину при гострих коронарних синдромах без елевації сегментна ST і його вплив на маркери запалення // Серце і судини. – 2005. – №1. – С. 67–74.
Казимирко В.К., Кутовой В.В., Пономарева Г.В. Уровень маркеров системного воспаления при коронарном атеросклерозе // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Випуск 15. Книга 1. – Київ, 2006. – С. 440-443.
Казимирко В.К., Кутовой В.В., Пономарева Г.В. Атеросклероз как воспаление // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім.. П.Л. Шупика. Випуск 15, книга 2. – Київ, 2006. – С. 648–653.
Лутай М.И., Лысенко А.Ф., Пономарева Г.В. Клиническая эффективность фенофибрата при лечении дислипидемий. Липикард: опыт клинического применения /Информационное сообщение. – Киев, 2006. – 20 с.
Лутай М.И., Лысенко А.Ф., Пономарева Г.В., Мойсеенко О.М. Применение аторвастатина у больных с нарушениями липидного обмена // Український кардіологічний журнал. – 2006 – № 5. – С.70–76.
Пархоменко А.Н., Брыль Ж.В., Иркин О.И., Пономарева Г.В., Гурьева О.С., Лутай Я.М. Раннее назначение симвастатина у больных острым инфарктом миокарда: влияние на маркеры воспаления и гемодинамику. Часть II. // Український кардіологічний журнал. – 2006. – №5. – С. 23–29.
Рыжкова Н.А., Гавриленко Т.И., Пархоменко А.Н., Ломаковский А.Н., Лутай Я.М., Пономарева Г.В., Кравченко Л.Н. Сравнительная характеристика функционального состояния нейтрофильных гранулоцитов у больных с различными формами ишемической болезни сердца. Часть ІІ. Абсолютные величины // Український кардіологічний журнал. – 2006. – № 6. – С. 28–33.
Казимирко В.К., Кутовий В.В., Пономарьова Г.В., Сілантьєва Т.С., Дубкова А.Г., Іваницька Л.Н. Активність окисно-відновних ферментів у нейтрофілах крові при ішемічній хворобі серця // Медична хімія. – 2007. – Том 9, № 1. – С. 36-37.
Казимирко В.К., Пономарева Г.В. Атеросклероз как пролиферативное воспаление // Український медичний альманах. – 2007. – Том 10, № 5. – С. 56- 62.
Пономарьова Г.В. Діагностичні та прогностичні можливості показників системного запалення при ішемічній хворобі серця // Український медичний альманах. – 2007. – Том 10, № 3. – С. 109-112.
Пархоменко А.Н., Лутай Я.М., Пономарева Г.В., Иркин О.И., Брыль Ж.В. Определение выраженности системного воспалительного процесса у больных острыми коронарными синдромами // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. – Київ, 2000. – С. 47.
Лутай Я.М., Пархоменко А.Н., Пономарева Г.В., Брыль Ж.В., Козловский В.И. Диагностическое и прогностическое значение маркеров системного воспаления у больных острыми коронарными синдромами без элевации ST на электрокардиограмме // Материалы Российского Национального конгресса кардиологов “Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения”. – Москва, 2001. – С. 232–233.
Лутай Я.М., Пономарьова Г.В., Бриль Ж.В., Іркін О.І. Визначення факторів системного запалення у хворих з нестабільними коронарними синдромами // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів". – Київ, 2001. – С. 227–228.
Казимирко В.К., Пономарева Г.В., Силантьєва Т.С., Дубкова А.Г., Кутовой В.В. Показатели метаболизма полиморфноядерных лейкоцитов крови как критерий прогноза при коронарном атеросклерозе // Пленум правління асоціації ревматологів України: „Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії”. Тези наукових доповідей. 4-5 жовтня 2006, Київ. – С. 81.
