Анотація до роботи:

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 — археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2008.

Дисертація є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура на пам’ятках Західного Криму.

Класифікація і типологія матеріального комплексу дозволили синхронізувати і хронологічно визначити матеріальні комплекси, виділивши вісім хронологічних горизонтів кизил-кобинської культури у Західному Криму, які при залученні вже проаналізованого матеріалу, адаптували його і комплексно залучили до загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Хронологічні горизонти склали три основні історичні періоди — Старший дотаврський, що синхронний часу НаА2—НаВ2, Молодший дотаврський, синхронний НаВ3 — початок НаС(ранній) і Таврський, синхронний НаС Центральної, скіфському часові Східної Європи і появі античних поселень у Західному Криму. Фінал цього періоду і культури загалом визначається IV ст. до н.е. Саме за цього періоду в античних джерелах міфічні „таври” набувають значення етнікону, яким позначається тубільне населення Передгірного та Гірського Криму.

У результаті здійсненого дослідження можна констатувати, що пам’ятки ККК у Західному Криму розподіляються за трьома основними їх періодами, матеріальна культура і, насамперед, кераміка яких мають істотні відмінності: старший дотаврський (СДП), молодший дотаврський (МДП) і таврський (ТП). СДП припадає на другу половину ХІ — кінець ІХ ст. до н.е, МДП — на кінець IX — середину VIII ст. до н.е. ТП починається не раніше другій половині VIIІ ст. до н.е. і закінчується для західної групи пам’яток у IV ст. до н.е. експансією Херсонесу, зникненням кизил-кобинських поселень і появою не властивих попереднім горизонтам типів матеріальної культури. Відмінність у матеріальній культурі і, насамперед, у кераміці окремих періодів ККК не дозволяє поширити на увесь її обсяг етнікон “таври”. Таврами, у справжньому етнічному визначенні, як виглядає, могло бути лише населення, яке залишило масові типи матеріальної культури, синхронні античним поселенням у регіоні.

Формування ККК у басейні р. Чорна пов’язане із початком поширення на Західний Крим впливу культур некласичного гальштату, що знайшло вияв у кераміці. Така кераміка, що має прямі аналогії у балкано-дунайських культурах, не просто спорадично з’являється у комплексах, але й представлена провідними типами, що існували впродовж всього СДП. Основною типологічною ознакою, що може свідчити про належність комплексу до ранньої ККК, є превалювання у наборі парадної кераміки якісно виготовленого лискованого посуду зі специфічним орнаментом. Такою ознакою характеризуються на ранніх етапах тільки комплекси пам’яток західної групи у басейні р. Чорна.

Дотаврськими періодами датуються майже всі достеменно визначені поселення, розташовані у важкодоступних місцях. Горизонти цих поселень містять залишки неодноразових пожеж, засвідчуючи складну історичну ситуацію у регіоні, що цілком збігається з історичними процесами, котрі синхронно відбувалися у Північному Причорномор’ї.

Матеріальну культуру ТП ККК створено населенням, відомим за античними джерелами як таври. На противагу дотаврським періодам, за таврської доби тубільний Західний Крим є периферією Центрального, де у пізніший час і постає центр варварської пізньоскіфської держави.

У Північно-Західному Криму кераміка ККК присутня у античних комплексах до кінця IV ст. до н.е. Враховуючи, що у цьому регіоні немає кизил-кобинських пам’яток, що існували під час виникнення античних, поява кераміки ТП ККК свідчить про міграцію таврів із передгір’їв саме до античних поселень. Із постанням полісу і формуванням ранньої хори Херсонеса співпадає зникнення у кінці V — першій половині IV ст. до н.е. поселень на північному березі і загибель у пожежі поселень на сході Гераклейського півострова.

На античних пам’ятках у Західному Криму і таврських поселеннях західної групи пам’яток кизил-кобинські типи речей існують до середини IV ст. до н.е. У Східному Криму вони трансформуються в своєрідну місцеву варварську еллінізовану культуру, а в Центральному — існують ще до ІІІ ст. до н.е. і зникають із уніфікацією та перетворенням племінної культури в державну.

Перспективними для подальших досліджень матеріальної культури населення, що пов’язується з ККК, є окреме узагальнююче дослідження старожитностей Східного і Центрального Криму в комплексі з матеріалом синхронних пам’яток Передкавказзя, Кубані та Приазов’я, а також подальше вивчення умов формування пізньоскіфського матеріального комплексу.

Публікації автора:

Статті, опубліковані у фахових виданнях:

1. Кравченко Е.А. Карта пам’яток Гераклейського півострова, Інкерманської долини та межиріччя Бельбеку і Чорної рубежу VIII/VІІ—ІV ст. до н.е. // Наукові записки НаУКМА.—К.: КМ Академія, 2002.—Т. 20. Спеціальний випуск. Ч.1.—С. 167—171.

2. Кравченко Е.А. Південний Крим за античними джерелами та легенда про таврів // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки.—К.: КМ Академія, 2002.—Т. 20. Читання пам’яті Михайла Брайчевського.—Ч. І.—С. 28—34.

3. Кравченко Е.А. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-Баш // Археологія.—2004.—№ 4.—С. 53—61.

4. Кравченко Э.А. Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров // Зубарь В.М., Буйских А.В., Кравченко Э.А., Русяева М.А. Херсонес Таврический во второй четверти VI — середине I вв. до н.э.—К.: Академпериодика, 2005.— С. 29—58.

5. Лесков О.М., Кравченко Е.А. Гряда А могильника кизил-кобинської культури Уркуста І у Південно-Західному Криму // Археологія.— 2007.—№ 4. — С. 11—22.

Статті у збірках наукових праць:

6. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Сугдейский сборник. Вып. ІІ.— Киев—Судак,: Академпериодика, 2005.— С. 485—495.

7. Кравченко Э.А. К вопросу об изменениях в материальной культуре населения Горного Крыма в предскифское время // REVISTA ARCHEOLOGIA. Vol. III. # 7—8.—Kishinau: ASM, 2007. Р. 282—294.

8. Zubar’ V. M., Kravchenko E.A. Interpretation of a Group of Archaeological Sites in the Vicinity of Tauric Chersonesos // The Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. eglov on the occasion of his 70^th birthday.—Aarhus: Aarhus University Press, 2003.—P. 185—196.

Матеріали конференцій і тези доповідей:

9. Кравченко Э.А. О методике датировки керамики кизил-кобинской культуры // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. М-лы ІІ Судакской междунар. науч. конф.—Киев—Судак: Академпериодика, 2004.—Ч. І.—С. 65—69.

10. Кравченко Э.А. Материалы эпохи раннего железа с поселения Уч-Баш в Юго-Западном Крыму // Боспорский феномен. М-лы международной научной конференции.—СПб.: Изд-во Государственого Эрмитажа, 2005.— С. 299—305.

11. Кравченко Э.А. Керамика поселения кизил-кобинской культуры Альма-Кермен // Ранній залізний вік Євразії: до 100-річчя від дня народження Олексія Івановича Тереножкіна. М-ли Міжнародної наукової конференції (м.Чигирин, 16—19 травня 2007 р.).— Київ—Чигирин: Формат, 2007.— С. 92—95.

12. Филиппенко А.А., Кравченко Э.А., Ушаков С.В. Античное поселение с греко-варварской керамикой “Трактирный мост” // М-лы ІІІ Междунар. научн. конф. “Причорномор’я, Крим, Русь в історії і культурі” (м.Судак, 18 — 21 вересня 2006). — Киев — Судак,: Академпериодика, 2006. — С. 58 — 67.

Анотації