Анотація до роботи:

Леньо М.І. Кислотно-основний баланс у здорових та хворих на кетоз корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено механізм розвитку метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, та запропоновано нові інформативні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основної рівноваги організму.

Вивчено показники обміну речовин і стан кислотно-основного балансу крові та сечі у корів з середнім і високим рівнями продуктивності та в різні фізіологічні періоди (до та після отелення). Встановлено, що у клінічно здорових корів кислотно-основний баланс крові є стабільним і не залежить від продуктивності. Після родів у корів зростає утворення кислих елементів, що спричиняє активізацію компенсаторних функцій організму за рахунок збільшення виділення з сечею кислот та іонів амонію і зменшення виділення основ.

Проведені дослідження показують, що кетоз реєструється у дійних корів, продуктивність яких більше 5000 кг молока за лактацію. Причиною хвороби є незбалансованість раціонів за основними поживними та біологічно-активними речовинами, цілорічне стійлове утримання, гіподинамія, ожиріння, післяродова патологія.

У корів, хворих на кетоз, спостерігається загальне пригнічення, кволість, неохочі рухи, залежування, зниження апетиту, порушення чутливості, запах ацетону з видихуваним повітрям та зі шкіри, гепатомегалія, зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну, кетонемія, кетонурія, гіпоглікемія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперферментемія (АСТ). У крові хворих корів знижується концентрація кальцію, магнію, фосфору та натрію і збільшується К⁺, що свідчить про активацію компенсаторних реакцій організму, спрямованих на утилізацію іонів водню.

Накопичення в крові корів, хворих на кетоз, кетонових тіл та інших недоокислених продуктів спричиняє розвиток метаболічного ацидозу. У одних хворих корів компенсаторні можливості підтримують КОБ організму в фізіологічних межах, а в інших виникає компенсований або субкомпенсований метаболічний ацидоз. При компенсованому метаболічному ацидозі активуються буферні властивості нирок, відбувається посилене виділення кислих продуктів з організму і нормалізація кислотно-основного балансу крові. Тому у сечі корів, хворих на кетоз, знижується рН і загальний кислотно-основний баланс за рахунок збільшення виділення кислот та іонів амонію і зменшення основ. При метаболічному ацидозі, який розвивається у хворих корів спостерігається тісна кореляційна залежність між показниками кислотно-основного балансу крові й сечі.

Внутрішньовенне введення 0,3 г на 1 кг маси 40 %-ного розчину глюкози коровам, хворим на кетоз, сприяє зниженню кетонових тіл і нормалізує кислот-но-основний баланс організму.

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено механізм розвитку метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, та запропоновано нові інформативні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу організму. Одержані результати є новим розв’язанням важливої наукової проблеми при вивченні хвороб обміну речовин великої рогатої худоби.

2. У клінічно здорових корів кислотно-основний баланс крові є стабільним і не залежить від продуктивності. Після родів у корів зростає кількість кис-лих елементів крові, що зумовлює активацію компенсаторних функцій організму за рахунок інтенсивного виділення з сечею кислот та іонів амонію (р<0,01) і зменшення – основ (р<0,01).

3. Кетоз реєструється у дійних корів, продуктивність яких більше 5000 кг молока за лактацію. У кінці першої декади лактації кетонурія виявлена у 20 % корів (20 % – слабкого ступеня – ”+”, 40 % – середнього – ”++”, 40 % – си-льного – ”+++”), під час другої декади – 36 % (33 % – ”+”, 44 % – ”++”, 23 % – ”+++”), на другому місяці після родів – 11 % (33 % – ”+”, 50 % – ”++”, 17 % – ”+++”). Причиною кетозу у високопродуктивних корів є незбалансованість ра-ціонів за основними поживними та біологічно-активними речовинами (протеїном, цукром, клітковиною, жиром), цілорічне стійлове утримання, гіпокінезія, ожиріння, післяродова патологія.

4. Клінічно у корів, хворих на кетоз, розвивається загальне пригнічення, кволість, неохочі рухи, залежування, зниження апетиту, порушення чутливості шкіри, запах ацетону з видихуваним повітрям та зі шкіри, гепатомегалія, зменшується кількість еритроцитів (р<0,001), лейкоцитів (р<0,05) та гемоглобіну.

5. У крові корів, хворих на кетоз, збільшується кількість кетонових тіл (р<0,001) за рахунок зростання частки ацетону та ацетооцтової кислоти (відношення бета-оксимасляної кислоти до ацетону і ацетооцтової кислоти складає 4:1 проти 5:1 у клінічно здорових тварин); знижується вміст глюкози (р<0,001), загального білка (р<0,01), альбумінів (р<0,001), збільшується активність АСТ (р<0,001).

6. У крові корів, хворих на кетоз, знижується концентрація кальцію (р<0,01), спостерігається тенденція до зменшення вмісту магнію, фосфору і натрію та збільшення К⁺, що свідчить про активацію компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зниження кількості іонів водню у плазмі крові.

7. Накопичення в крові корів, хворих на кетоз, кетонових тіл та інших не доокислених продуктів спричиняє розвиток метаболічного ацидозу, що характеризується зменшенням водневого показника, дефіцитом буферних основ, зниженням парціального тиску вуглекислого газу (р<0,05) та зростанням парціального тиску кисню (р<0,05). У частки хворих корів компенсаторні можливості підтримують КОБ організму у фізіологічних межах, а в інших виникає компенсований або субкомпенсований метаболічний ацидоз (у крові величина рН знижується до 7,339, рСО₂ – до 35,6 мм рт. ст., рО₂ – до 26,0 мм рт. ст., НСО₃^- – до 23,2 ммоль/л, ВЕ – до –2,4 ммоль/л; у сечі рН знижується до 6,5, ЗКОБ сечі – до –27,0 ммоль/л, основи – до 55,0 ммоль/л та зростає вміст кислот до 80,4 ммоль/л і NH₄⁺ – до 46,8 ммоль/л).

8. При компенсованому метаболічному ацидозі активуються буферні властивості нирок, йде посилене виділення кислих продуктів з організму і нормалізація кислотно-основного балансу крові. У сечі корів, хворих на кетоз, знижується рН і показник загального кислотно-основного балансу за рахунок збільшення виділення кислот та іонів амонію і зменшення основ. Вказані показники сечі є важливими патогенетичними та діагностичними тестами, які свідчать про порушення кислотно-основного балансу організму.

9. При метаболічному ацидозі у корів, хворих на кетоз, спостерігається тісна кореляційна залежність між показниками кислотно-основного балансу крові та сечі. Так, коефіцієнт кореляції між показниками КОБ сечі (рН, ЗКОБ, кислоти, основи, NH₄⁺) та крові (рН, HCO₃^-, BE, pCO₂) складає від 0,6 до 0,97, що вказує на можливість використання простих методів дослідження сечі для діагностики метаболічного ацидозу чи алкалозу.

10. Внутрішньовенне введення 0,3 г на 1 кг маси 40 %-ного розчину глюкози коровам, хворим на кетоз, сприяє зниженню кетонових тіл і нормалізує кислотно-основний баланс організму.

Публікації автора:

1. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: Довіник / Л.В.Андреєва, П.І.Вербицький, О.І.Віщур, В.В.Влізло, С.Й.Вовк, ..., М.І.Суходольська та ін. – Львів, 2004. – 399 с.

Всього 53 автори. Дисертантка підготувала до друку окремі підрозділи з розділів 2 і 3.

2. Суходольська М.І., Тимчишин Х.Я. Вплив вуглеводів на ферментативні процеси в рубці та синтез молока у корів // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З.Ґжицького – Т. 4 (2). – Ч. 2. – С. 111–116.

Дисертантка проводила аналіз раціону, клінічні й біохімічні дослідження крові та вмісту рубця, узагальнила результати.

3. Влізло В.В., Суходольська М.І. Стан кислотно-основного балансу у корів, хворих на кетоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2003, Вип. 25. ч. 2. – С. 24–28.

Дисертантка проводила клінічне дослідження та біохімічний аналіз крові, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів хворих на кетоз.

4. Суходольська М.І. Дослідження кислотно-основного балансу сечі // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. – Т. 6 (3). – Ч. 2. – Львів, 2004 – С. 132–135.

5. Суходольська М.І. Кислотно-основний баланс у крові корів сухостійного періоду // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5 (3). – С. 73–77.

6. Суходольська М.І. Вміст електролітів у крові корів, хворих на кетоз // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5 (1–2). – С. 126–129.

7. Vlizlo V., Sukhodolska M. Stand der Sure-Base-Haushalt im Blut von Khen abhngig von der Konzentration von Ketonkrpern im Blut und Urin // V Symposium Ukraine-Austria: Agriculture: Science vand Practice. – Kyiv, 2004. – S. 64–65.

Дисертантка проводила клінічні, біохімічні дослідження крові і сечі, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, узагальнила результати.

8. Влізло В.В., Леньо М.І. Стан кислотно-основного балансу сечі корів залежно від ступеня кетонурії // Біологія тварин. – Львів, 2005. – Вип. 7, № 1–2. – С. 182–185.

Дисертантка проводила клінічне дослідження, біохімічний аналіз сечі, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, узагальнила результати.