Анотація до роботи:

Богач М.В. Кишкові інвазії індиків (поширення, діагностика, патогенез, профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», м. Харків, 2008.

У дисертації викладено матеріали з вивчення епізоотологічної ситуації щодо інвазійних хвороб кишкового каналу індиків. Визначено екстенсивність та інтенсивність аскаридіозної, гетеракозної, капіляріозної, райєтинозної, еймеріозної, гістомонозної, трихомонозної інвазії в господарствах різних форм власності Півдня України.

Проведено дослідження щодо вивчення шляхів і джерел зараження індиків інвазійними хворобами, а також з’ясовано вплив абіотичних факторів навколишнього середовища на життєздатність і розвиток яєць гетеракісів.

Встановлено, що розвиток патологічного процесу в організмі індиків при гельмінтозах та протозоозах супроводжується змінами біохімічних показників: зниженням вмісту загального білка, фракції альбумінів, підвищенням рівня фракцій б- та г-глобулінів, збільшенням рівня ЦІК. Підвищений рівень серомукоїдів свідчить про імуносупресивну дію гельмінтів та простіших на загальний стан організму птиці. Імуносупресія посилюється при змішаних та асоційованих інвазіях індиків.

За хронічного перебігу змішаної аскаридіозно-райєтинозно-гістомонозної інвазії реєстрували глибокі патоморфологічні зміни клітин, тканин і органів.

Експериментально доведено, що більшість засобів фармакотерапії гельмінтозів і протозоозів індиків в терапевтичних дозах проявляють імуносупресивний вплив на протязі 14-21 доби, а бровалевамізол 8%, брованол, бровітакокцид вже на 3-5 добу після дегельмінтизації зменшували імуносупресію.

1. В дисертації узагальнено результати моніторингу кишкових інвазій індиків господарств Півдня України з визначенням проявів екстенсивності інвазійних хвороб в залежності від технології утримання, сезонних факторів та віку. Визначено джерела інвазування і шляхи розповсюдження гельмінтозів індиків, з’ясовано вплив абіотичних факторів навколишнього середовища на розвиток і життєздатність яєць гетеракісів. Досліджено вплив моно- і змішаної інвазій на морфологічний і біохімічний склад крові індиків, характер патологоморфологічних і гістологічних змін у внутрішніх і імунокомпетентних органах. Проведено порівняльну характеристику ефективності сучасних протипаразитарних препаратів при змішаних інвазіях і запропоновано комплекс заходів боротьби та профілактики.

2. В південному регіоні України найбільш поширеними інвазіями кишкового каналу індиків є: нематодози (аскаридіоз, капіляріоз, гетеракоз); цестодози (райєтиноз) та протозоози (гістомоноз, еймеріоз, трихомоноз). Більшість інвазій змішані, так як спричиняються міжвидовими збудниками, переважно один-два види нематод з райєтинами чи простішими.

3. Інтенсивність інвазії має сезонний характер. Аскаридіозно-капіляріозна інвазія максимально проявлялась восени та взимку (близько 10,7%), весною спостерігався її спад. Гетеракозно-райєтинозна інвазія індиків відмічалася упродовж всього року. Навесні екстенсивність інвазії складала 26,8%, влітку та восени зростала і становила 30,1-31,3%.

4. Основним джерелом зараження індиків є хвора птиця, яка з послідом виділяє яйця гельмінтів в зовнішнє середовище. У поширенні гельмінтозів певну роль відіграють резервуарні хазяї. Експериментально доведено, що дощові черви видів: Eisenia foetida, Allolobophora caliginosa, Lumbricus rubellus і Lumbricus terrestris та вовчок звичайний (Gryllotalpa gryllotalpa) здатні накопичувати личинки паразитичних нематод. При цьому екстенсивність інвазування дощових червів склала 8,9%, а вовчків – 13,8%, за інтенсивності інвазії від 1 до 18 яєць гельмінтів.

5. Підтверджено, що інвазійні яйця капілярій, виділені від дикого голуба, інвазують індиків, і, навпаки, інвазійні яйця від індиків є патогенними для сизого голуба. Доведено, що капілярії видів C. obsignata і C. caudinflata є поліспецифічними для міжвидового кола хазяїв, а синантропні птахи можуть слугувати джерелом та переносником інвазії.

6. Джерелом інвазування індиків гетеракісами є яйця Heterakis gallinarum, що перезимували. Кліматичні умови регіону (температурний режим ґрунтів та відносна вологість) сприяють збереженню яєць гетеракісів в зимовий період. Визначено, що весною життєздатність яєць гетеракісів на відкритій поверхні вигулів становить 13,7%, у верхньому шарі ґрунту – 14,1%, а на глибині 10 см – 36,7%.

7. В спеціалізованих і фермерських господарствах за технології безвигульного утримання домінуючими інвазіями індиків з різною ЕІ були: гетеракозно-гістомонозна – 34,2%; гетеракозно-райєтинозна – 29,2%; аскаридіозно-гетеракозна – 25,9%; аскаридіозно-капіляріозна – 8,9% та еймеріозно-гістомонозна – 8,6%. У господарствах з вигульним утриманням визначено суттєво відмінні міжвидові відносини паразитофауни: гетеракозно-райєтинозна – 34%; гетеракозно-гістомонозна – 33,4%; аскаридіозно-гетеракозна – 31,1%; еймеріозно-гістомонозна – 11,7% та аскаридіозно-капіляріозна – 8,3%.

8. Екстенсивність інвазії корелювала з віковими параметрами індиків. Так, екстенсивність аскаридіозної інвазії 45-60-добових індичат склала 2,9%, 65-80-добових – 4,9%. Пік інвазії реєстрували у 105-120 добових індичат – 9,3%. В подальшому в 285-370-добовому віці відбувалось достовірне зниження ЕІ до 2,17%. Екстенсивність гетеракозної інвазії в 45-60-добових індичат склала 13,6%, в 65-80-добових – 25,9%. Пік ЕІ також припадав на період 105-120 діб (37,1%), проте його спад носив більш повільніший темп і в кінці спостережень склав 15,9%.

9. Еспериментально відтворено гістомоноз індичат шляхом зараження їх інвазійними яйцями гетеракісів, отриманих від дорослої птиці, ураженої асоційованою гетеракозно-гістомонозною інвазією. Встановлено, що збільшення кількості інвазійних яєць в дозі з 200±20 до 400±40 екз. на індича, сприяло підвищенню ЕІ гістомонозу з 90 до 100%. При сумісному утриманні клінічно здорових індиків з хворими на гістомоноз встановлено, що у відсутність гетеракісів їх ураженість була лише 20%. Це пояснюється швидкою загибеллю гістомонад в навколишньому середовищі, а присутність гельмінтів Heterakis gallinarum свідчить про змішану, асоційовану та ускладнюючу інвазії.

10. За асоційованого перебігу гетеракозно-гістомонозної інвазії патологоморфологічні зміни характеризуються катарально-дистрофічними і деструктивними процесами в сліпих кишках. Гетеракіси локалізуються переважно в ділянці верхівки, а гістомонади – в її основі. За гістомонозу уражується печінка з проявом вогнищевих некротичних ділянок.

За гострого перебігу гетеракозно-гістомонозної інвазії найбільш характерні патоморфологічні зміни спостерігали в тимусі, які відзначалися делімфатизацією кіркового і мозкового прошарків дольок. За хронічного перебігу разом з тимусом до формування імунної відповіді на інвазію залучались цекальні фолікули бурси Фабриціуса і селезінка. У них відмічали збідніння лімфоїдними елементами, що вказує на виражену імунодепресивну дію гельмінтів і простіших.

У індиків-гельмінтоносіїв за хронічного перебігу аскаридіозно-райєтинозно-гістомонозної інвазії реєстрували глибокі патоморфологічні зміни клітин, тканин і органів, які проявлялись крововиливами, набряками, некрозами, зернистою жировою дистрофією печінки, гіперплазією, дегенерацією, гістіолімфоцитарною інфільтрацією та пригніченням кровотворної і імунної функції селезінки, тимуса, сумки Фабриціуса.

11. Розвиток патологічного процесу в організмі індиків при гельмінтозах та протозоозах супроводжувався змінами біохімічних показників: зниженням вмісту загального білка, фракції альбумінів, підвищенням рівня фракцій б- та г-глобулінів, збільшенням рівня ЦІК. Підвищення рівня серомукоїдів свідчило про імуносупресивну дію гельмінтів та простіших на загальний стан організму індиків. Імуносупресія посилювалась при асоційованих та змішаних інвазіях.

^{12. Визначено оптимальні терапевтичні дози бровалевамізолу, бровадазолу, брованолу, бровітакокциду, брометронід-нового, бровермектин-грануляту для даного виду птиці та на основі цього запропоновано доповнення до існуючих Настанов (листівок-вкладок) по їх застосуванню для індиків.}

13. Більшість препаратів при гельмінтозно-протозоозних інвазіях індиків в терапевтичних дозах діють імуносупресивно протягом 14-21-ї доби. Доведено, що бровалевамізол 8% у дозі 5 мг/10 кг маси тіла, брованол (1 г/10 кг маси тіла), бровітакокцид (2 г/кг корму) вже на 3-5 добу нормалізують вміст загального білка і глобулінових фракцій, сприяють зниженню рівня ЦІК та серомукоїдів у крові індиків.

14. Комплексний препарат бровафом-новий за спонтанної асоційованої гетеракозно-гістомонозної інвазії проявляє 100% терапевтичну ефективність і не володіє імуносупресивною дією, про це свідчить збільшення вмісту загального білка, фракції альбумінів, зниження фракції глобулінів, зменшення рівня ЦІК та серомукоїдів.

16. Встановлено, що бровермектин-гранулят у дозі 1 г/10 кг маси тіла є високоефективним відносно всіх видів нематод індиків, а в дозі 1,5 г/10 кг маси тіла відносно цестод виду Raillietina echinobothrida. Проте, із збільшенням дози відповідно зростав імуносупресивний вплив (від 5-10 до 25-30 доби).

17. Виявлено дезівазійну здатність дезінфектантів: бровадез-20, ДЗПТ-1 та септаміну на інвазійні яйця Heterakis gallinarum, що дозволяє їх рекомендувати для дезінвазії птахівничих господарств.

Публікації автора:

1. Богач М.В. Інвазійні хвороби свійської птиці / М.В. Богач, А.В. Березовський, І.Л. Тараненко. – К.: Ветінформ, 2007. – 224 с. (Дисертант розробив загальні і спеціальні заходи боротьби з гельмінтозами та протозоями птиці).

2. Рекомендації з діагностики, лікування та заходів профілактики інвазійних хвороб індиків / М.В. Богач, А.В. Березовський. – К.: Ветінформ, 2005. – 35 с. (Дисертант описав методи діагностики гельмінтозів індиків та підготував матеріали до друку).

3. Рекомендації «Профилактика и меры борьбы с инфекционными и инвазионными болезнями птиц в птицеводческих хозяйствах юга Украины на 2003-2008 г.» / С.В. Муляк, В.П. Федоряка, Н.В. Богач, В.А. Липецкий – Одеса, 2003. – 52 с. (Дисертант розробив заходи боротьби і профілактики гельмінтозів і протозоозів птиці).

4. Богач М.В. Ефективність левамізолу при спонтанному аскаридіозі індиків // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. – Вип. 3(6). – С. 443-445.

5. Богач М.В. Про поширення гельмінтозів індиків на півдні України // Научные труды Крымского государственного аграрного университета: Ветеринарные науки. – Симферополь, 2000. – Вып. 64. – С. 181-186.

6. Богач М.В. Застосування бровадозолу для дегельмінтизації індиків при змішаній аскаридіозно-гетеракідозній інвазії // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені. С.З. Гжицького. – Львів, 2000. – Том. 2 (№2). – С. 17-19.

7. Богач М.В. Вплив дегельмінтизації на відновлювальні процеси сліпого кишечника індиків при експериментальному гетеракідозі // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірник наукових праць. – Одеса, 2000. – Вип. 4 (9). – С. 150-153.

8. Богач М.В. Застосування бровалевамізолу для імунопрофілактики змішаних кишкових нематодозів індиків // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2001. – № 42. – С. 180-183.

9. Богач М.В., Тараненко І.Л. Застосування брованолу при мішаній гетеракідозно-райєтинозній інвазії індиків // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірник наукових праць. – Одеса, 2001. – Вип. 5 (16). – С. 41-44. (Дисертант розробив схему досліду, провів дослідження і обґрунтував результати).

10. Богач М.В. До епізоотології гістомонозу індиків // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірник наукових праць. – Одеса, 2001. – Вип. 5 (16). – С. 44-47.

11. Богач М.В. Щодо сприйнятливості індиків до збудника Ascaridia galli // Актуальные проблемы ветеринарной медицины / Науч. тр. Крымского гос. аграрн. ун-та – Симферополь, 2002. – Вып. 71. – С. 7-10.

12. Богач М.В., Тараненко І.Л. Порівняльна характеристика брованолу і бровалевамізолу при спонтанному райєтинозі індиків // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірник наукових праць. – Одеса, 2002. – Вип. 4 (15). – С. 157-162. (Дисертант провів дослідження та відпрацював дози препаратів).

13. Богач М.В., Тараненко І.Л. Епізоотологічні аспекти гельмінтозів індиків фермерських та приватних господарств Півдня України // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2002. – Вип. 7. – С. 8-10. (Дисертант зібрав матеріали стосовно поширення гельмінтозів індиків в господарствах різних форм власності).

14. Богач М.В., Тараненко І.Л. Гістомоноз індиків на Півдні України // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2002. – № 80. – С. 91-94. (Дисертант з’ясував характер патологоанатомічних змін за вказаної інвазії).

15. Богач М.В., Тараненко І.Л. Епізоотологічний моніторинг гельмінтозів курей та індиків приватних господарств Одещини // Вісник Державного агроекологічного університету: Наук.-темат. зб. – Житомир, 2003. – № 1. – С. 181-184. (Дисертант провів моніторингові дослідження та підготував статтю до видання).

16. Богач М.В., Тараненко І.Л. Паразитарні хвороби індиків фермерських і присадибних господарств Півдня України // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 21. – С. 311-317. (Дисертант провів обстеження господарств Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та визначив ураженість індиків гельмінтами і простішими).

17. Богач М.В. Вивчення дезінвазійного засобу при асоціативних хворобах птиці // Збірн. наук. пр. Луганського НАУ. – Луганськ, 2003. – № 31/43. – С. 89-92.

18. Богач М.В., Тараненко І.Л. Вікові особливості морфметрії тимуса індиків кросу “Харківський 9” в нормі і патології // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2003. – № 82. – С. 99-102. (Дисертант сформував групи птиці, провів морфометрію тимусу і підготував статтю).

19. Богач М.В. Особливості циркуляції збудників капіляріозу курей і індиків при вільно-вигульному утриманні // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – № 83. – С. 7-9.

20. Богач М.В. Залежність показника екстенсивності інвазійних захворювань кишкового тракту індиків від віку птиці // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – № 84. – С. 104-106.

21. Богач М.В. Особливості перебігу трихомонозної інвазії у індиків різних вікових груп // Вісник Сумського НАУ: Ветеринарна медицина. – Суми, 2004. – Вип. 2 (11). – С. 13-15.

22. Богач М.В. Комплексне лікування індиків при спонтанній гістомонозно-гетеракідозній інвазії // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірн. наук. пр. – Одеса, 2004. – Вип. 25. – С. 53-56.

23. Богач М., Березовський А. Терапевтична та імунологічна оцінка деяких засобів хіміотерапії гістомонозу індиків // Ветеринарна медицина України, 2005. – № 6. – С. 27-28. (Дисертант сформував групи птиці, підібрав антипротозойні засоби та провів аналіз отриманих результатів).

24. Богач М.В. Порівняльна оцінка ефективності бровітакокциду і брометроніду нового при спонтанній еймеріозній інвазії індиків // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. – № 85. – С. 141-143.

25. Богач М.В., Тараненко І.Л. Вплив гетеракозної та змішаної гетеракозно-гістомонозної інвазії на біохімічні та імунологічні показники сироватки крові індиків 75-добового віку // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірн. наук. пр. – Одеса, 2005. – Вип. 30. – С. 9-12. (Дисертант сформував групи птиці, відтворив інвазію та узагальнив отримані результати).

26. Богач М., Березовський А. Експериментальне вивчення ефективності бровермектину-гранулята при змішаній інвазії курей та його вплив на виводимість яєць // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 12. – С. 13-14. (Дисертант підготував групи птиці, в динаміці визначив дози препарату і підготував статтю).

27. Березовський А., Богач М. Оцінка терапевтичної ефективності бровермектину-гранулята при асоціативних інвазійних хворобах індиків // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 3. – С. 41-42. (Дисертант відпрацював оптимальну дозу препарату і провів експериментальні дослідження).

28. Богач М.В. Випробування дезінфектантів при гетеракозній інвазії індиків // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірн. наук. пр. – Одеса, 2007. – Вип. 39. – С. 85-88.

29. Деклараційний патент на винахід № 70894А, Україна 7 А61К31/60 / Богач М.В., Стегній Б.Т., Тараненко І.Л. «Засіб для лікування індиків при спонтанній гістомонозно-гетеракідозній інвазії». Заявл. 31.12.2003 р. Опубл. 15.10.2004 р. Бюл. № 10.

30. Деклараційний патент на корисну модель № 8068, Україна 7 А61К31/60 / Богач М.В., Стегній Б.Т. «Лікувальний та профілактичний засіб при гістомонозі та трихомонозі індиків». Заявл. 10.01.2005 р. Опубл. 15.07.2005 р. Бюл. № 7.

31. Технічні умови. ТУ У 24.2-14332579-012:2004: «Бровавом-новий», порошок / А.В. Березовський, М.В. Богач. Погоджено: Державним департаментом ветеринарної медицини Мін. АП України (24.09.2004 р.); ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок (16.08.2004 р.). – 33 с.

32. Настанова по застосуванню препарату Бровафом-новий, виробника ТзОВ «Бровафарма», Україна / А.В. Березовський, М.В. Богач. Затверджено Головним державним інспектором ветеринарної медицини України за №15-3-1-3/5856 від 27.12.2007 р. – 3 с.

33. Богач Н., Тараненко И. К изучению белкового спектра сыворотки крови при смешаной гетеракидозной и гистомонозной инвазии индеек // Terele conferintej jubiliare 25 de ani invatamant superior medical veterinar in republica Moldova. – Chisinau, 1999. – С. 94-95. (Дисертант підготував групи птиці, узагальнив результати і підготував статтю).

34. Богач Н. Влияние абиотических факторов среды на развитие и жизнеспособность яиц Ascaridia dissimilis (Vigneras, 1931) в условиях юга Украины // Terele conferintej jubiliare 25 de ani invatamant superior medical veterinar in republica Moldova. – Chisinau, 1999. – С. 122-123.

35. Богач Н.В. Медведка обыкновенная – резервуарный хазяин при экспериментальной аскаридиозно-гетеракидозной инвазии индеек // Матер. учредительной конф. междун. ассоциации паразитологов. – Витебск, 1999. – С. 116-117.

36. Богач М.В. Щодо епізоотології гельмінтозів індиків на Одещині // Матеріали науково-практичної конференції паразитологів (3-5 листопада 1999 р.) – Київ НАУ, 1999. – С. 15-17.

37. Богач М.В., Тараненко І.Л. Щодо гельмінтофауни індиків півдня України // Прогресивні технології ветеринарної медицини в промисловому птахівництві ХХІ сторіччя: Матер. міжнар. наук.-практич. конф. (4-6 квітня 2000 р.). – Київ, 2000. – С. 19-20. (Дисертант провів моніторингові дослідження гельмінтозів індиків і узагальнив результати).

38. Муляк С.В., Богач М.В. Паразитоценоз в промышленном птицеводстве на фоне циркуляции токсиногенных факторов // Збірн. наук. пр. Луганського НАУ. – Луганськ, 2003. – №31/43. – С. 382-385. (Дисертант особисто описав вплив гельмінтів на імунобіологічну реактивність організму птиці).

39. Богач М.В. Інвазійні хвороби кишкового тракту індиків півдня України // Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції: Матер. міжнар. наук.-практич. конф. (27-29 жовтня 2004 р.). – Одеса, 2004. – Ч.І. – С. 136-141.

40. Тараненко И.Л., Богач М.В. Иммунологическая реактивность индеек при первичном гетеракидозе и реинвазии // Современные проблемы общей, медицинской и ветеринарной паразитологии. – Витебск, 2004. – С. 325-328. (Дисертант в експерименті відтворив гетеракозну інвазію, провів дегельмінтизацію та ре інвазію індиків).

41. Богач М.В. Патологоанатомічні зміни внутрішніх органів індиків при експериментальному гетеракідозі // Матер. ІІІ конф. Всеукр. тов. вет. патологів (21-23 квітня 2004 р.). – Харків, 2004. – С. 12-13.

42. Богач М.В., Бездєтко Л.Є. Гематологічні, імунологічні і біохімічні показники крові індиків уражених змішаною гетеракідозно-гістомонозною інвазією // Птахівництво: Матер. V Укр. конф. по пахівництву з міжнародною участю. – Алушта, 2004. – Вип. 55. – С. 515-517. (Дисертант поставив дослід, узагальнив одержані результати).

43. Параметри біотрансформації та екскрекції івермектину з яйцями курей / Березовський А.В., Богач М.В., Засадна З.С., Янович Д.В. // Птахівництво: Матер. VІІ Укр. конф. по птахівництву з міжнародною участю. – Алушта, 2006. – Вип.58. – С. 509-513. (Дисертант поставив дослід, узагальнив результати).

44. Богач М.В. Патологоанатомічні і гістологічні зміни в імунокомпетентних органах індиків при змішаній гетеракозно-гістомонозній інвазії // Аграрний вісник Причорномор’я: Збірн. наук. пр. – Одеса, 2007. – Вип. 39. – С. 81-85.