Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Археологія


Болтрик Юрій Вікторович. Курганне будівництво скіфів у V-IV ст. до Н.Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпровсько-Молочанського межиріччя): Дис... канд. іст. наук: 07.00.04 / НАН України; Інститут археології. - К., 2002. - 298арк. - Бібліогр.: арк. 176-213.



Анотація до роботи:

Болтрик Ю.В. Курганне будівництво скіфів у V-IV ст. до Н.Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2002

Основні результати досліджень опубліковані в 12 наукових працях.

В дисертації розглядається архітектура та будівництво поховальних пам‘яток скіфів у степу між Дніпром та Молочною. Встановлено закономірності у топографії та плануванні курганних могильників цього регіону - їх розміщували на вододілах, на найкращих пасовищах над заплавами річок. Найвизначніші з курганів збудовані вздовж стародавніх торгівельних шляхів та біля переправ. З‘ясовано, що кургани мали попереднє планування, ядро їх насипів складала первісна обваловка, навколо якої влаштовували могили залежних осіб. Простежено динаміку розвитку підземних поховальних споруд. Скіфський курган постає як єдиний комплекс, а могили під ним в більшості випадків одночасні з центральними, що змушує переглянути мікрохронологію пам‘яток еліти. З масиву поховальних пам‘яток виділені наземні та підземні культові споруди. На підставі аналізу обсягів курганів запропонована модель соціального устрою другої половини IV ст. до Н.Х., що демонструє наявність у Скіфії рангової ієрархічної піраміди.

В Дніпро-Молочанському межиріччі, внаслідок сприятливих умов, знаходилась більша частина головного ядра скіфів V - IV ст. до Н.Х.

Особливості устрою підкурганних поховальних споруд в різних частинах регіону вказують на існування певних адміністративних чи племінних утворень. Ці відмінності дають підстави виділити три просторові зони, де кургани мають як локальні, так і часові ознаки.

На ранніх етапах (VII-VI ст. до Н.Х.) для поховань використовувалися насипи попередніх епох. В V-IV ст. до Н.Х. відбувається ускладнення поховального ритуалу. Особливо яскравою картина стає в другій половині IV ст. до Н.Х. Коли споруджуються великі і надвеликі кургани Козел, Велика Цимбалка, Чортомлик та Огуз. Установлення наявності в курганах первісної обваловки, дозволило переглянути погляд на курган, як на сукупність різночасових поховань та обґрунтувати версію одночасного створення кургану як єдиного комплексу. Тобто, крім головного небіжчика, всі поховання належали супроводжуючим особам. Крім впливу на уявлення про соціальні відносини в Скіфії, цей висновок суттєво впливає на мікрохронологію курганів другою половини IV ст. до Н.Х., оскільки логіка змушує розглядати бокові могили в одному часовому діапазоні з центральними.

З масиву поховальних курганів виокремлено культові споруди. Вони представлені насипами, підземними ходами, які влаштовували в курганах скіфів та попередніх часів. Особливе місце серед культових споруд посідають ями з бофрами, які раніше не пов‘язували з діяльністю скіфів.

Встановлено, що статуї із зображеннями пов‘язані з могилами ранніх форм - ямами та підбоями. Силуетні статуї зустрічаються переважно в курганах з підбоями. А в катакомбах складних конструкцій, тобто спорудах другої половини IV ст. до Н.Х., вони практично не відомі.

Розвиток підземних поховальних споруд відбувається за схемою: ями - ями з нішами - прості катакомби - катакомби з двома синхронними входами - катакомби з довгими дромосами. Для поховань знаті першої половини V ст. до Н.Х. характерні великі квадратні в плані ями. Цей шар поховань відповідає часу Геродота і тому співпадає з його описом похоронного ритуалу скіфів. До кінця V ст. до Н.Х. ями змінюються катакомбами простих форм, що протягом IV в. розвиваються в бік їхнього ускладнення.

Запропонована модель соціальної піраміди Скіфії другої половини ІV ст. до. Н.Х. Ця модель побічно вказує на існування досить жорсткої регламентації в нормах обсягів витрат суспільної праці на спорудження поховальних пам‘яток, що безумовно підтверджує наявність розвиненої рангової ієрархії.

Чимала кількість курганів третьої - початку четвертої чверті IV ст. до Н.Х., з схожим плануванням, свідчить про існування державного канону влаштування могил. Пік масового будівництва курганів передує періоду згасання Скіфії, яке відбулось за життя двох наступних поколінь.

Фінал курганного будівництва скіфів, як одна з ознак загибелі чи згасання Великої Скіфії, припадає на першу чверть ІІІ ст. до Н.Х. Період курганного будівництва скіфів тривав з V до початку ІІІ ст. до Н.Х., що віддзеркалює високий рівень суспільної організації скіфів в цей час.

Публікації автора:

Колективна монографія

  1. Скифские погребальные памятники степей Северного Причерноморья. - К: Наук. думка, 1986. - 368 с. (в соавторстве с Черненко Е.В., Бессоновой С.С. и др.).

Статті в фахових виданнях

  1. Сухопутные коммуникации Скифии (по материалам новостроечных исследований от Приазовья до Днепра) // СА. - 1990. - № 4. - С.30-44

  2. Курган Плоская Могила // Курганы степной Скифии. - К.: Наук. думка, 1991. - С.98-107. (в соавторстве с Савовским И.П.).

  3. Курган Кара-Тюбе // Древности степного Причерноморья и Крыма. - Запорожье, 1993. – Т. ІV. - С.183-197.

  4. Могили скіфських царів другої половини ІV ст. до н.е. // Археологія. - 1995. - № 2. - С.3-13. (в співавторстві з Фіалко О.Є.).

  5. Der Oguz-Kurgan. Die Grabanlage eines Skythenkцnigs der Zeit nach Ateas // Hamburger Beitrдge zur Archologie 18, 1991. - Mainz, 1996. - S.107-129. (в співавторстві з Фіалко О.Є.).

  6. Про місце жіночих поховань в курганах скіфської еліти // Археологія. - 1997. - № 1. - С.28-37.

  7. Переправы Нижнего Днепра в скифское время // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. - Запорожье, 1999. - С.45-47.

  8. Скифский курган как единый ансамбль // Скифы и сарматы в VII- ІІІ вв. до н.э. Палеоэкология, антропология и археология. - М., 2000. - С.129-137.

  9. Соціальна стратифікація Скіфії періоду “золотої осені” // Магістеріум. Вип.6. Археологічні студії. - Київ: Стилос. 2001. - С.76-80.

  10. Комунікаційні магістралі Скіфії – України // Міжнародний Науковий Конгрес “Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. Чернівці, 16-18 травня 2001 р. Доповіді та повідомлення. - Чернівці: Рута, 2001. - Т. 3. -С.222-229.

  11. Курганы как ключ к пониманию социальной истории Скифии IV в. до н.э. // Из истории античного общества: Межвузовский сборник. - Н.Новгород, -2001. Вып.7. - С.170-181