Азарова Ю. О. Культуротворчі інтенції деконструкції Ж. Дерріда. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 17.00.01 – теорія та історія культури. – Харківська державна академія культури, Харків, 2004.
Головна мета дисертації – висвітлити й дослідити культуротворчі інтенції деконструкції Ж. Дерріда. У зв’язку з цим проводиться комплексне дослідження концепції деконструкції, виявляються її наукові та культурні пріоритети. Ставиться й розглядається питання про можливість транспонування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність, створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Обґрунтовано тезу про те, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв’язанню ключових питань сучасної цивілізації.
На основі комплексного дослідження концепції деконструкції було висвітлено й розкрито її культуротворчі інтенції та доведено, що:
Простежуючи динаміку процесів смислоутворення в культурі, Дерріда виявляє, що проблема „сутності культури” насправді є проблемою „методу її дослідження”. Саме неадекватність методологічної процедурної технології виступає головною завадою чи перешкодою у пізнанні. Отже Дерріда пропонує новий засіб розв’язання цієї проблеми. Його концепція деконструкції, що розроблена як „не-методологічна” дослідницька стратегія, стає головним компонентом такої годологічної програми.
На відміну від традиційних методик дослідження, деконструкція намагається висвітлити культуру з середині конституючої її структури. Працюючи на межі „макроаналізу” (тобто вивчаючи феномени культури у великій просторовій і часовій перспективі) та „мікроаналізу” (досліджуючи саме ті прошарки культури, які частіше непомітні й виявляються тільки під „збільшувачем скла”), деконструкція розкриває стрижневі орієнтири буття культури, виявляє рушійні сили її розвитку.
Розглядаючи проблеми культури як нерозривно пов’язані між собою загальною схемою функціонування культурних концептів, деконструкція з’ясовує специфіку цього зв’язку. Аналіз дискурсивних, текстуальних, категоріальних та інших мислеформ сучасної культури дозволяє Дерріда зробити висновок про конвенціональну побудову культурного універсуму.
Відстежуючи конвенціональні характеристики культури, Дерріда виявляє, що будь-яка культурна реальність завжди розвивається як система внутрішніх розрізнень, розбіжностей та відмін, і тому – є багатовалентною за власною структурою. Адже, якщо культура є не єдиним, а складним гетерогенним утворенням, то проблематизація саме цього моменту дає можливість по-іншому осмислити і побачити закономірності культурного процесу.
Усвідомлюючи спекулятивність класичної філософії культури, доводячи її нездатність цілком охопити численний емпіричний матеріал, деконструція наполягає на створенні такого дослідницького проекту, що здатен зняти протиставлення (конфронтацію, опозицію) між конкретикою існування культурних явищ та узагальнюючою їх теоретичною реконструкцією. Приділяючи пильну увагу саме окремому, одиничному й неповторному в культурі, деконструкція знаходить шляхи, які дозволяють подолати обмежену практику схематизуючих спрощень.
Отже, щоб ліквідувати хибні наслідки догматичної репрезентації та висвітлити справжнє розмаїття культурного простору, деконструкція робить головний акцент на деструкцію метафізичної інтерпретації культури, тобто виявляє звісно неметафізичну (первинну) культурну архітектоніку, а також на реконструкцію втрачених чи знищених параметрів останньої.
Таким чином, розширюючи існуючі на сьогодні межі знання (про світ, культуру, людину, мистецтво) й відкриваючи нові його перспективи, де народження ідей або смислів вже не підсумовано ніякою догмою чи авторитетом, а навпаки, виходить з живого, творчого поринання, деконструкція розкриває величезний смислотворчий потенціал в культурі, дає новий імпульс її справжньому відродженню.
Публікації автора:
Азарова Ю. Границы Другого в без-граничии философии: по работам Ж. Деррида // Вiсн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Фiлософiя. – Фiлософськi перипетiї. – Х., 2001. – № 531. – С. 88-92.
Азарова Ю. Деконструкция Ж. Деррида в оценках западной критики // Нова парадигма. Альманах наук. пр. – Київ – Запоріжжя, 2004. – № 35. – С. 34-64.
Азарова Ю. Деконструкция и вопрос историко-философской дискурсивности // Філософія та історія філософії: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Вісн. Київськ. нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. – Сер.: Філософія. Політологія. – К., 2004. – № 66-67. – С. 14-15.
Азарова Ю. Деконструкция, или мистерия чтения // Розвиток нацiональної моделi дизайну та образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу: Матерiали Мiжнародної науково-практичної конференцiї. – Вісн. Харків. держ. ак. дизайну i мистецтв. – Х., 2002. – № 6. – С. 136-137.
Азарова Ю. Деконструкция и литература // Вiсн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Фiлософiя. – Фiлософськi перипетiї. – Х., 2002. – № 561. – С. 92-96
Азарова Ю. Деррида и Кант: к вопросу о возможности построения “чистой” эстетики // Вiсн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Фiлософiя. – Фiлософськi перипетiї. – Х., 2003. – № 591. – С. 57-66.
Азарова Ю. Истина литературы, деконструкция и миметологическая традиция // Нова парадигма. Альманах наук. пр. – К., 2004. – № 36. – С. 89-109.
Азарова Ю. Жак Деррида и вопросы эстетической теории // Вiсн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і фiлософiя науки. – Х., 2003. – № 587. – С. 96-102.
Азарова Ю. Жак Деррида и парадоксы классической концепции знака // Вiсн. Харків. нац. техн. ун-ту “ХПІ”. – Сер.: Фiлософiя. – Х., 2004. – № 6. – С. 160-167.
Азарова Ю. К вопросу о концептуальных истоках деконструк-ции Ж. Деррида // Вiсн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і фiлософiя науки. – Х., 2004. – № 615. – С. 3-12.
Азарова Ю. Конструкт ecriture – archi-ecriture в терминологии Ж. Деррида // Вiсн. Харків. нац. техн. ун-ту “ХПІ”. Сер.: Фiлософiя. – Х., 2003. – № 2. – С. 135-144.
Азарова Ю. Культура без суб’єкту, або людина post factum // Фiлософська та полiтична антропологiя : мiсце людини в пост-тоталiтарному соцiумi: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Гуманітарний вісник Запорізької держ. інженер. ак. – Запоріжжя, 2002. – № 9 – С. 194-196.
Азарова Ю. Логика заблуждения или заблуждение логики? // Проблеми викладання логіки та дисциплін логічного циклу: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. –К., 2004. – С. 4-5.
Азарова Ю. Проблема интерпретации и стратегия Differаnce Ж. Деррида // Обрії комунікації та інтерпретації: Матеріали VIII Харківських мiжнародних Сковородинiвських читань. – Х., 2001. – С. 103-104.
Азарова Ю. Свобода как пространство де-онтологии Другого // Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії: Матеріали Х Харківських мiжнародних Сковородинiвських читань. – Х., 2003. – Ч. 1. – С. 120-122.
Азарова Ю. “Текст” и “текстуальность” в текстах Ж. Деррида // Вісн. Житомирського держ. пед. ун-ту ім. І. Франка. – Сер.: Філософські науки. Педагогічні науки. – Житомир, 2003. – № 12. – С. 28-33.
Азарова Ю. Топос культуры в модусе деконструкции // Духовна культура в iнформацiйному суспiльствi: Матерiали Мiжнародної науково-теоретичної конференцiї. – Х., 2002. – С. 17-18.
Азарова Ю. Языковые границы философии, или границы философии языка? // Філософська спадщина Г. С. Сковороди і сучасність: Матеріали IХ Харківських мiжнародних Сковородинiвських читань (до 280-річчя Г .С. Сковороди). – Х., 2002. – С. 125-127.
Авторські переклади робіт Ж. Дерріда до дисертації:
Деррида Ж. Дар смерти. Ч. 1 // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2002. – № 552/1. – С. 120-152.
Деррида Ж. Дар смерти. Ч. 2 // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2002. – № 552/2. – С. 3-18.
Деррида Ж. Дар смерти. Ч. 3 // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2003. – № 579/1. – С. 3-25.
Деррида Ж. Дар смерти. Ч. 4 // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2003. – № 587. – С. 103-117.
Деррида Ж. Колодец и пирамида: введение в семиологию Гегеля // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Х., 2004. – № 615. – С. 173-199.
Деррида Ж. Les fin’s de l’homme // Вісн. Харків. нац. ун-ту “ХПІ” – Сер.: Філософія. – Х., 2004. – № 6. – С. 66-95.
