Анотація до роботи:

Сердюк П.П. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2004.

Дисертацію присвячено аналізові кримінологічних та кримінально-правових проблем, пов’язаних з протидією ввезенню, виготовленню, збуту та розповсюдженню творів, які пропагують культ насильства і жорстокості.

Вивчаються питання недостатньої ефективності ст. 300 КК, її причини. В роботі подається кримінально-правова характеристика ввезення, виготовлення, збуту, розповсюдження творів, які пропагують культ насильства і жорстокості. Визначаються родовий і безпосередні об’єкти злочину, передбаченого ст. 300 КК. Запропоновано визначення предмета цього злочину.

Подаються теоретично обґрунтовані заходи спеціально-кримінологічної профілактики цього злочину, а також заходи нейтралізації шкоди від його вчинення.

Зважаючи на роль, значення і перспективу в суспільному поступі такого фактору насильницьких злочинів, як пропаганда насильства і жорстокості, ми вважаємо обґрунтованою криміналізацію дій, зазначених у ст. 300 КК, взнаки їх істотної суспільної шкідливості. Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, які існують з приводу охорони соціально-психологічного (моральнісного) здоров’я населення. Тлумачення змісту і особливостей ознак об’єктивної та суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 300 КК, обтяжене складнощами у „примиренні” доктрин та інститутів кримінального права з концепцією формальних складів злочинів.

Оціночна природа нормативного викладення предмету злочину (творів або кіно-, відеопродукції, які пропагують культ насильства і жорстокості) породжує проблеми на практиці, тому пропонується конкретизувати ці ознаки через дефініцію творів, кіно- та відеопродукції, що пропагують насильство і жорстокість, яку передбачити у примітці до ст. 300 КК. Під творами, кіно-, відеопродукцією, що пропагують насильство і жорстокість слід розуміти твори, в яких прямо закликають ставитись до злочинних насильства і жорстокості, як до взірця наслідування або як таких, що приносять насолоду тим, хто їх здійснює, тобто письмові, друковані чи виконані в електронному варіанті, усні твори, фотознімки з написами, що містять такі заклики; звукозаписи, кіно-, відеопродукція, інші технічні записи зображень, що рухаються (комп’ютерні ігри тощо), якщо вони містять такі заклики; звукозаписи, кіно-, відеопродукція, інші технічні записи зображень, що рухаються (комп’ютерні ігри тощо), якщо їх загальна тривалість перевищує 20 хвилин^* і вони не містять таких закликів прямо, але часу тривалості яких присвячено сценам насильства і жорстокості. Інформація, яка висвітлює поточні події, записи, трансляції видів спорту, які є офіційно дозволеними, а також події хронікально-документального змісту не відносяться до таких творів чи продукції. Фрагменти або повний зміст таких творів чи продукції можуть бути використані в наукових дослідженнях за умови, якщо в таких дослідженнях вони не підтримуються, а також в експертній діяльності.

Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 300 КК, може бути фізична, осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Крім того, пропонується інституалізувати у цю норму відповідальність спеціального суб’єкта – відповідальну особу. У примітці до ст. 300 КК вказати кого слід розуміти під такою відповідальною посадовою особою. Відповідальною посадовою особою є посадова особа кіновидовищних та відеотелезакладів, видавництв тощо, до обов’язків якої входить прийняття рішення про випуск певної інформації в ефір, про публічний показ кіно-, відеопродукції або дозвіл до друку певної інформації.

Пропонується викласти ст. 300 КК у такій редакції: „Ст. 300 Розповсюдження творів, що пропагують насильство і жорстокість: Розповсюдження творів, кіно-, відеопродукції, що пропагують насильство і жорстокість, а також невиконання відповідальною посадовою особою обов’язку щодо недопущення розповсюдження творів, кіно-, відеопродукції, що пропагують насильство і жорстокість, – караються ...”

У регулюванні обігу кіно-, відеопродукції різного змісту значною мірою заважає відсутність певних критеріїв відмежування творів, що пропагують насильство і жорстокість від тих, в яких вони використовуються як художньо-технічний засіб. Тому тут слід мінімізувати людський фактор. За допомогою відповідного критерію можна вирішити ще й проблему деліктоздатності „неспеціалістів” у галузі мистецтв, вимагаючи від них відповідальної поведінки.

Публікації автора:

1. Сердюк П.П. Проблема визначення поняття насильства у кримінальному праві ФРН, Швейцарії і Голландії // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 4. – С. 228-233.

2. Сердюк П.П. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (об’єм злочинної дії)
// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С. 72-75.

3. Сердюк П.П. Об’єкт злочинів проти моральності: онтологічний та гносеологічний аспекти // Науковий вісник юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Зб. наук. праць. – 2002. – № 2. – С. 153-158.

4. Сердюк П.П. Проблемні питання тлумачення ст. 300 КК України (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості) // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002 р., м. Запоріжжя: У 2 ч. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2002. – Ч.1. – С. 64-66.

5. Сердюк П.П. Кіберпростір і дія закону про кримінальну відповідальність у просторі // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 5. – С. 101-103.

6. Сердюк П.П. Концептуальні проблеми інституту співучасті (на прикладі застосування ст. 300 КК України) // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. статей. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. – С. 151-156.

7. Сердюк П.П. Злочини проти моральності: питання родового об’єкту і кваліфікації // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства і практики його застосування: Зб. тез доповідей учасників Регіонального круглого столу. – Хмельницький: ХІРУП, 2003. – С. 215-218.

8. Сердюк П.П. Пропаганда насильства і жорстокості як фактор насильницької та організованої злочинності // Криминологическая ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: Сб. науч. ст. / Под. ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина. – Библиотека журнала “Юридический вестник”. – Одесса: Феникс, 2003. – С. 167-176.

9. Сердюк П.П. Про можливість застосування норми про малозначність дії, передбаченої ст. 300 КК України // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. Спеціальний випуск. Ч. 4. – 2004. – С. 173-179.