1. Злочини, у сфері обігу наркотиків, все частіше вчинюються організованими угрупованнями зі стійкими транснаціональними зв’язками. Зростання кількості наркоманів призводить до активного формування транснаціонального наркобізнесу, як однієї з основних ланок організованої злочинності. Удосконалюються професіоналізм і організованість злочинців, цьому сприяють тісні зв’язки вітчизняних та зарубіжних злочинних угруповань, близькість України до азіатських країн-виробників і європейського ринку збуту. Характерною рисою транснаціонального наркобізнесу є перетворення українського транзитного шляху в додаткову зону збуту контрабандних наркотиків. Міжнародна наркоманія вже використовує територію держави не тільки як транспортну артерію для перевезення наркотиків, але й як новий ринок їх збуту. Про це свідчать сталі канали транзиту і ввозу в Україну наркотиків. Останнім часом спостерігається збільшення обсягів постачання контрабандних психотропних речовин, (амфетамінів, метамфетамінів, „екстазі”) з Польщі та нарковмісних медичних препаратів з території Румунії та Молдови. Це пояснюється меншою їх вартістю по відношенню до вартості героїну і кокаїну та збільшенням попиту на них у молодіжному середовищі. 2. Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угруповання розрізняються за формою і розмірами, кваліфікацією і спеціалізацією. Вони діють у різних регіонах і на ринках різних товарів та використовують саму різноманітну тактику і механізми, від організацій з жорсткою структурою до більш гнучких і динамічних мережеподібних структур. Ознаками транснаціонального наркобізнесу є: наявність транснаціональних злочинних угруповань, сформованих за національними, родинними, професійними чи іншими ознаками; єдина мета і програма дій; стійкий, постійний, планований, управляємий характер злочинної діяльності; корисливо-насильницька спрямованість злочинної діяльності і її зв’язок з тіньовою економікою; захоплення і закріплення для своєї діяльності регіональних просторів на території національних держав; контроль на певній території за окремим видом злочинної діяльності — наркобізнесом, нерідко додатковими видами діяльності — торгівля зброєю, переправлення через кордони незаконних мігрантів тощо; високий рівень організації та конспірації злочинної діяльності; організація системи власної безпеки; наявність системи нейтралізації форм соціального контролю; наявність значних сум грошових засобів і цінностей для власного відтворення і матеріальної підтримки членів злочинних угруповань; організація діяльності комерційних структур щодо легалізації злочинних доходів; „відмивання” злочинного капіталу через легальні форми комерційної і банківсько-кредитної діяльності; політизація злочинної діяльності; розширення діяльності шляхом встановлення контролю над суміжними територіями і сферами соціального життя; вихід за рамки національних кордонів і набуття масштабного, міжрегіонального чи міжнародного (транснаціонального) характеру злочинної діяльності. 3. Пропонуємо таке визначення транснаціонального наркобізнесу — це окремий вид організованої транснаціональної злочинності, який характеризується структурованою системою високоорганізованих і ретельно законспірованих злочинних угруповань, які займаються міжрегіональною, у ряді випадків міжнародною злочинною діяльністю у вигляді промислу, що спрямована на незаконний обіг наркотиків, чи пов’язаним з ним іншим видом такої діяльності, з метою систематичного отримання максимальних прибутків та надприбутків, використовуючи в своїх інтересах як державні структури, так і інститути громадянського суспільства. 4. Причини транснаціональної організованої злочинності та транснаціонального наркобізнесу в Україні, автором, розподіляються на економічного, соціального та морального характеру. Основними умовами, що забезпечують існування транснаціонального наркобізнесу в Україні виділяються: обмеженість економічних ресурсів для належного облаштування державних кордонів; відсутність жорсткого валютного, фінансового, банківського, податкового та іншого економічного контролю; відсутність чітко налагодженої митної і міграційної служб; корумпованість посадових осіб та інших державних чиновників; жебрацьке становище значної частини населення; значна кількість незайнятих роботою людей, зокрема першокласних фахівців, які бажають вижити будь-яким шляхом; монополізація світової економіки; наявність незаконної міграції та інші. Погіршенню наркоситуації в Україні у найближчі роки будуть сприяти: значна наркосировинна база; геополітичне розміщення; можливість облаштування нових підпільних нарколабораторій з наближенням їх до споживчого ринку Європи; порівняно просте проникненням на територію держави міжнародних наркоділків; використання міжнародними наркоділками наявної в Україні дешевої робочої сили; залучення соціально незабезпечених верств населення до транснаціонального наркобізнесу, як основного джерела існування. 5. Відмивання наркогрошей — багатоступінчастий процес, який поділяється на три послідовних етапи: перший полягає у вкладанні наркоділками отриманої від продажу наркотиків значної маси готівки незручної для них, у банки або в цінні папери; на другому етапі, гроші переводяться частинами з країни в країну, з однієї фінансової установи в іншу, розміщаються на міжнародних ринках, операції здійснюються багаторазово, щоб ускладнити розкриття злочину; на третьому, заключному, етапі наркогроші повністю інтегруються в легальну економіку у формі цілком законних фінансових рахунків і підприємств. 6. З метою відмежування організованої злочинної групи від інших форм співучасті у сфері транснаціонального наркобізнесу, пропонуємо такі ознаки: стійкість, високий ступінь організованості, наявність психологічної структури групи; стала злочинна діяльність, розподіл ролей при її здійсненні; ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення; використання складних способів злочинної діяльності; жорстка дисципліна, заміна особистих відносин на ділові; розподіл злочинних доходів за певними схемами, спеціальний грошовий фонд; прагнення до зв’язків з корумпованими представниками державних та правоохоронних органів, держпідприємств та комерційних структур; використання нетипових для злочинного середовища прошарків суспільства та професіоналів (фахівців). 7. Дослідження показало, що організатор транснаціонального наркобізнесу це особа віком 18-24 або 30-39 років, з середньою професійною або повною загальною середньою освітою, як правило, без постійного джерела доходу. У злочинній групі він виконує п’ять основних функцій: організаторську; інформаційну; стратегічну; нормативно-ціннісну та дисциплінарну. 8. З метою ефективної протидії транснаціональному наркобізнесу вважаємо за необхідне: продовжити реформування правоохоронної системи та приведення її у відповідність до світових правових стандартів; матеріально-технічне та кадрове укріплення спецпідрозділів, які протидіють наркобізнесу; створити міжвідомчий банк наркоданих; розширити участь вітчизняних правоохоронців в міжнародних та всесвітніх операціях щодо скорочення попиту на наркотики (міжнародні контрольовані поставки, накопичення та реалізація даних про наміри міжнародних наркосиндикатів тощо); з огляду на Стратегію та План заходів ЄС по боротьбі з наркоманією вжити заходів до подальшої інтенсифікації співробітництва між Україною та ЄС у цій сфері; організувати проведення широкомасштабного соціологічного дослідження латентності наркоманії та наркозлочинності в Україні; створити служби соціально-психологічної реабілітації хворих на наркоманію та змінити підходи до системи наркообліку; підвищити на основі міжвідомчої взаємодії ефективність профілактично-упереджувальних заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед неповнолітніх та молоді, посилити роз’яснювальну роботу серед педагогічних колективів; заохочувати та розвивати участь неурядових громадських організацій, благодійних фондів, релігійних осередків у сприянні боротьбі з незаконним обігом наркотиків; розробити та забезпечити ефективну систему протидії витоку в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів з об’єктів підприємницької діяльності, яким видана ліцензія на таку діяльність. |
