Анотація до роботи:

Якимова С.В. Кримінологічна характеристика та попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті (за матеріалами УМВСУ на Львівській залізниці). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація є комплексним кримінологічним дослідженням теоретичних і прикладних проблем попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті на сучасному етапі. В роботі наводяться авторські тлумачення корисливих злочинів на залізничному транспорті та їх кримінологічна класифікація. На підставі статистичного спостереження виведено низку характерних ознак для різних видів корисливих злочинів на залізничному транспорті та осіб, які їх вчинили. Досліджено та систематизовано детермінанти корисливих злочинів на залізничному транспорті. Уточнено напрямки спеціально-кримінологічного попередження корисливих злочинів з огляду на пріоритети діяльності галузі. З урахуванням теоретичних висновків, експертних оцінок та вивчення досвіду боротьби зі злочинами на залізничному транспорті узагальнено рекомендації щодо вдосконалення попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті України в сучасних умовах.

У висновках авторка сформулювала основні результати проведеного дослідження, які мають теоретико-прикладне значення й, зокрема:

1) з розвитком суспільних відносин на залізничному транспорті виникають не лише нові напрями господарської діяльності, але й нові види корисливої злочинної поведінки;

2) з огляду на положення транспортного законодавства корисливі злочини на залізничному транспорті визначено, як такі, що з мотивів набуття матеріальних переваг вчиняються в поїздах, на вокзалах, станціях, підприємствах залізничного транспорту, інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, які забезпечують діяльність і розвиток залізничного транспорту та входять до його складу;

3) встановлено специфічні негативні соціальні наслідки корисливих злочинів на залізничному транспорті (деструктивно впливають на функціонування та розвиток єдиної транспортної системи України; уповільнюють темпи її утвердження як транзитної держави на світовому ринку транспортних послуг; можуть посягати на безпеку руху й експлуатацію залізничного транспорту, спричиняти численні “нейтральні” жертви корисливих злочинів, завдаючи не лише матеріальної, але й фізичної й екологічної шкоди; порушувати транспортні правовідносини і наносити економічну шкоду, що суттєво перевищує прямі матеріальні збитки);

4) розроблено кримінологічну класифікацію корисливих злочинів на залізничному транспорті: корисливі злочини, пов’язані з пасажирськими перевезеннями; корисливі злочини, пов’язані з вантажними перевезеннями; корисливі злочини, пов’язані з безпекою руху й експлуатації залізничного транспорту; корисливі злочини економічної спрямованості в допоміжних напрямках діяльності залізниці; інші корисливі злочини, що вчиняються на об’єктах залізничного транспорту, які в силу своєї специфіки додатково використовуються не за прямим призначенням і можуть зацікавити корисливих злочинців;

5) узагальнено характерні ознаки для осіб, які вчинили різні види корисливих злочинів на залізничному транспорті, а також вказано на підвищену небезпеку економічного злочинця-залізничника у сфері вантажних перевезень, який спеціалізується на вчиненні злочинних посягань на вантажі, що користуються попитом на тіньовому ринку; володіє для цього відповідними знаннями та навиками, що робить його “невловимим” для правоохоронних органів; вчиняє корисливі злочини задля одержання додаткового прибутку, що перевищує офіційні доходи від легальної трудової діяльності на залізничному транспорті; підтримує конспіративний зв'язок з асоціальним середовищем;

6) виявлено галузеві детермінанти корисливих злочинів, які в сучасних умовах найбільш деструктивно впливають на функціонування та розвиток залізничного транспорту: недостатня пристосованість залізничного транспорту до ведення господарства в ринкових умовах; недоліки в організації перевізного процесу; недосконалість нормативно-правової бази та практики застосування транспортного законодавства; невисокий рівень трудової дисципліни суб’єктів транспортних правовідносин; упущення у правовому вихованні на залізничному транспорті; відсутність належної взаємодії між суб’єктами профілактики протиправної корисливої поведінки на залізничному транспорті; недоліки обліку корисливих злочинів на залізничному транспорті, які в певній мірі дезорганізують практику їх попередження й опосередковано впливають на криміналізацію традиційних для залізниці напрямів господарювання;

7) на підставі узагальнень історичного досвіду та існуючої практики попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті сформульовано рекомендації щодо її удосконалення на залізничному транспорті України в сучасних умовах. В зв’язку з цим виявлено доцільність створити координаційний орган профілактики протиправної поведінки на транспорті; посилити галузеву спеціалізацію в системі підготовки співробітників для ОВСТ; пріоритетні напрямки попередження корисливих злочинів ОВСТ привести у відповідність з пріоритетними напрямами у діяльності транспорту; розвивати віктимологічний напрям профілактики корисливих злочинів на пасажирському залізничному транспорті; розробити систему показників оцінювання ефективності заходів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті;

8) попередження корисливих злочинів, пов’язаних з пасажирськими та вантажними перевезеннями, безпекою руху й експлуатації залізничного транспорту визначено в якості пріоритетних напрямів попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті;

9) окреслено першочергові заходи попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті, які мають бути спрямовані на удосконалення організаційно-управлінської й економічної діяльності на пасажирському та вантажному залізничному транспорті; усунення недоліків обліку корисливих злочинів; розроблення інформаційно-аналітичного супроводу запобігання корисливим злочинам з урахуванням специфіки пасажирських і вантажних перевезень; підвищення рівня виконавчої дисципліни суб’єктів транспортних правовідносин; правове виховання осіб, які в різній мірі пов’язані з діяльністю залізничного транспорту; а також включати широкий спектр заходів організаційного, правового, виховного, технічного характеру щодо унеможливлення вчинення на об’єктах залізничного транспорту крадіжок засобів безпеки руху й експлуатації залізничного транспорту, їх збуту чи придбання заради наживи;

10) на підставі теоретичних та емпіричних узагальнень пропонується:

ст. 9 Закону України “Про Державну спеціальну службу транспорту” (повноваження Міністерства транспорту у взаємовідносинах з новоствореною Державною спеціальною службою транспорту) доповнити посиланням на взаємодію з правоохоронними органами на транспорті та викласти у такій редакції: “... забезпечує здійснення взаємовідносин Державної спеціальної служби транспорту з органами державної влади всіх рівнів, правоохоронними органами на транспорті, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також міжнародне співробітництво; здійснює інші повноваження, встановлені законом”;

диспозицію ст. 277 КК України викласти у такій редакції:

ч. 1: “умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації транспорту, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у стан непридатний для безпечної експлуатації…”;

ч. 2: “ті самі діяння, якщо вони спричинили аварію поїзда, судна, порушили нормальну роботу транспорту, настання інших тяжких наслідків, а також спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди…”;

ч. 3: “діяння, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей…”;

у спільній вказівці Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ та податкової міліції України від 02.06.04 р. № 12-157 окв щодо єдиного порядку обліку злочинів у сфері економіки до переліку злочинів, вчинених у паливно-енергетичному комплексі, як одному з пріоритетних напрямів, включити: “злочини, вчинені на транспорті, який забезпечує перевезення паливно-мастильних матеріалів”.

Публікації автора:

1. Якимова С.В. Становлення, розвиток та функціонування залізничного транспорту як середовища комплексного кримінологічного дослідження // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВСУ. – Львів, 2002. – С. 152-160.

2. Якимова С.В. Кримінологічна класифікація корисливих злочинів на залізничному транспорті України // Науковий Вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. – Львів, 2005.– Вип. 1. – С. 43-54.

3. Якимова С.В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти крадіжок засобів безпеки руху на залізничному транспорті // Життя і право. – 2005. –
№ 6-7 (18-19). – С. 74-79.

4. Якимова С.В. Спеціально-кримінологічне попередження корисливих економічних злочинів на залізничному транспорті // Життя і право. – 2005. –
№ 5 (17). – С. 74-78.

5. Якимова С.В. Загальносоціальні заходи попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. – Львів. – Вип. 2. – 2005. – С. 49-60.

6. Якимова С.В. Злочини в сфері пасажирських перевезень залізничним транспортом: кримінологічний аспект // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії МВС. – 2002. – № 3 (9). – С. 145-152.

7. Якимова С.В. Окремі показники ефективності індивідуальної профілактики та попередження корисливих злочинів на залізничному транспорті // Правова статистика: проблеми теорії і практики: збірник доповідей науково-практичної конференції 29.05.2003. – Хмельницький: ХІРУП, 2003. – С. 65-71.

8. Якимова С.В. Актуальні проблеми удосконалення організаційно-правового забезпечення профілактики злочинів на залізничному транспорті // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 3-4 жовтня 2002 р. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. – С. 208-211.

9. Якимова С.В. Деякі питання вивчення злочинності на залізничному транспорті // Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки: Матеріали науково-практичної конференції. – Київ: НАВСУ, 2003. – С. 227-230.

10. Якимова С.В. Окремі питання удосконалення профілактики злочинів неповнолітніх на залізниці в Західному регіоні України // Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх: Матеріали науково-практичної конференції 22-23 листопада 2002 р. – Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2004. – С. 138-142.

11. Якимова С.В. Запобігання наркобізнесу організованих злочинних груп на залізничному транспорті // Теоретико-прикладні проблеми протидії організований злочинності та злочинам терористичної спрямованості: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 8-9 квітня 2005 р. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2005.– С. 131-135.