Анотація до роботи:

Храмцов О.М. Кримінологія вербальної агресії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – Університет внутрішніх справ МВС, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено проблемам кримінальної вербальної агресії та злочинам, які вчиняються за допомогою слова (погрози, образи, неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян та об’єктів власності тощо). Розглядаються наукові теорії, які розглядають феномен агресії. На їх основі подано визначення терміну “кримінальна вербальна агресія” та її класифікація за різними підставами. Називаються основні причини та умови, які сприяють вчиненню такого роду злочинів. Окрема увага приділяється мотивації вербальних агресивних злочинів. Дається соціально-демографічна та психологічна характеристика особистості злочинця. На основі кримінально-правового та кримінологічного аналізу деяких кримінально-правових норм про вербальні агресивні злочини (погрози вбивством та знищенням майна, доведення до самогубства, завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян та об’єктів власності) запропоновано рекомендації про внесення змін до відповідних статей Кримінального Кодексу. Розглядається практика та пропонуються додаткові заходи щодо профілактики, запобігання та припинення вербальних агресивних злочинів.

У дисертації обґрунтовуються наступні висновки та рекомендації:

Під кримінальною вербальною агресією слід розуміти цілеспрямовану, деструктивну поведінку, яка виражається в особливому виді інформаційних діянь – вербальних (словесних), що мотивовані ворожістю до людей, суспільства і наносять шкоду життю та здоров’ю, честі й гідності, правам людини, викликають у неї психічний дискомфорт (стан напруги, тривоги, страху та інші негативні емоції), за які діючим законодавством передбачена кримінальна відповідальність.

Кримінальну вербальну агресію можна розділити за різними підставами на наступні види:

- залежно від спрямованості – пряма та непряма;

- залежно від засобів вчинення таких дій – активна та пасивна;

- залежно від мети таких дій – ворожа та інструментальна;

- залежно від суб’єктного складу – індивідуальна та групова;

- залежно була чи ні з боку інших осіб провокація агресивних дій – реактивна та проактивна.

Ці класифікації мають як теоретичне так і практичне значення, бо дозволяють більш детально дослідити механізм вчинення таких злочинів та ефективніше здійснювати заходи спеціально-кримінологічного попередження.

Поняття “кримінальна вербальна агресія” є поняттям ширшим ніж поняття “психічне насильство”, бо включає в себе окрім останнього й інші види інформаційних дій, що можуть бути спрямовані не тільки на фізичних, а й юридичних осіб, які не мають психіки.

Розглянуто такі фонові для агресивних вербальних злочинів явища, як сімейні та побутові конфлікти, незлочинні погрози і образи; наголошується на тому, що їх попередження обумовлює попередження небезпечних агресивних злочинів, з якими вони мають тісний зв’язок.

Безпосередньою (спеціальною причиною) кримінальної вербальної агресії є недоліки людської особистості (психічні хвороби, акцентуації особистості, такі якості, як підвищений рівень агресивності, тривожності тощо).

Мотивація вербальних агресивних злочинів носить ворожий і інструментальний характер. Першу характеризує бажання нанести шкоду потерпілому. Другу, – інша мета, ніж нанесення шкоди, наприклад, самоствердження. Більшість вербальних агресивних злочинів є полімотивними – обумовлюються кількома мотивами. Все це повинно бути ураховано при встановленні вини особи.

Потребують вдосконалення кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за деякі вербальні агресивні злочини. А саме:

- вік кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 259 КК України (завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) повинен бути знижений до 14 років. Це відповідає підставам такого зниження та сучасній ситуації;

- основною ознакою реальності погроз вбивством або знищенням майна (ст.ст. 129, 195 КК України) повинна бути інтенсивність, систематичність психічної травми. Повинна бути встановлена відповідальність не тільки за погрозу вбивством і за погрозу нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, бо більшість таких погроз носить невизначений характер;

- вербальні агресивні дії в деяких випадках можуть бути способом вчинення вбивства. Так, заподіяння психічної травми особою, якій було відомо про захворювання серця та судинної системи, при наявності мети позбавлення життя потерпілого, повинно визнаватись вбивством. Доведення до самогубства особи такими діями при наявності прямого умислу і створенні обстановки, з якої у потерпілого немає виходу, окрім самогубства, повинно визнаватись вбивством, яке характеризується особливим способом його вчинення.

- для декриміналізації таких вербальних суспільно небезпечних дій, як образа та наклеп, не було жодних підстав і тому вони повинні бути криміналізовані.

Основними напрямками спеціально-кримінологічного попередження вербальних агресивних злочинів повинні бути: своєчасна діагностика психічних аномалій та акцентуацій особистості; організація ефективної допомоги особам з підвищеним рівнем агресивності; захист населення від психопатичних епідемій. Для цього слід застосовувати увесь спектр профілактичних (як індивідуальних, так і загальних ) заходів, а також заходів запобігання та припинення.

Вже давно назріла необхідність введення в судову систему України інституту мирових суддів; слід ширше використовувати альтернативні кримінальному покаранню види впливу на злочинців, використовуючи при цьому закордонний досвід. Такі злочини, як погрози вбивством та знищенням майна, слід віднести до справ приватного обвинувачення і розглядати у мировому суді.

Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації дозволять більш ефективніше проводити заходи спеціально-кримінологічного попередження найбільш небезпечного виду злочинності – агресивної.

За результатами дослідження автором опубліковано такі роботи:

1. Храмцов О.М. Психічне насильство та вербальна агресія у кримінальному праві та кримінології // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С. 251-252.

2. Храмцов О.М. Про поняття та види кримінальної вербальної агресії // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 11. – С. 149-153.

3. Храмцов О.М. Кримінологічна характеристика та попередження “телефонного тероризму” // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип.16. – С. 57-62.

4. Храмцов О.М. Проблема нейтралізації підвищеної агресивності – важливої умови попередження кримінальної вербальної агресії // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С. 362-366.

5. Храмцов О.М. Попередження вербальної агресивної злочинності органами внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип.18. – С. 6-10.

6. Храмцов О.М. Про поняття фонових явищ та їх зв’язок з агресивною злочинністю // Сучасні проблеми права, державної безпеки, життєдіяльності людини, формування громадянського суспільства: Тези доповідей обласної конференції молодих науковців “ Тобі Харківщино, пошук молодих”. – Харків.: Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – 2002. – С. 97-99.