У дисертації обгрунтовано нове вирішення актуального наукового завдання – запропоновано напрями вдосконалення системи кримінально-правових заходів протидії антиконкурентним узгодженим діям суб’єктів господарювання та сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України. 1. Об’єктом правової, в тому числі кримінально-правової, охорони є добросовісна економічна конкуренція – сукупність передбачених нормативно-правовими нормами правил поведінки суб’єктів господарювання на спільному ринку, дотримання яких стимулює розвиток економіки, забезпечує рівні права суб’єктів господарювання на отримання ринкових переваг при здійсненні ними господарської діяльності, забезпечує права споживачів на отримання товарів, робіт, послуг за економічно обгрунтованими цінами. В цьому контексті місце кримінально-правової норми полягає в виконанні нею свого функціонального призначення – охороні економічної конкуренції від суспільно небезпечних діянь, які здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. 2. Антиконкурентні узгоджені дії – це господарсько-правове правопорушення, тобто винне, протиправне діяння суб’єктів господарювання, суб’єктивні та об’єктивні ознаки якого залежать від виду антиконкурентних узгоджених дій. За вчинення такого правопорушення до суб’єктів господарювання застосовується господарсько-правова та цивільно-правова відповідальність. Адміністративна відповідальність, передбачена ст. 1662 КпАП України, не є ефективним засобом протидії антиконкурентним узгодженим діям: по-перше, положення вказаної статті не узгоджуються зі змістом Закону „Про захист економічної конкуренції”, а, по-друге, антиконкурентні узгоджені дії не віднесені до передбаченого ст. 54 Закону „Про захист економічної конкуренції” переліку правопорушень, за вчинення яких до посадових осіб та інших працівників суб’єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю може бути застосовна адміністративна відповідальність. 3. Обґрунтовується доцільність внесення одночасних комплексних змін у законодавство України, зокрема, у КК та КпАП, спрямованих на вдосконалення правової, в тому числі кримінально – правової, охорони економічної конкуренції. При цьому необхідно уникнути ситуації, коли можливим є одночасне застосування адміністративної та / або кримінальної відповідальності до фізичної особи за вчинення одного й того ж правопорушення, яким є антиконкурентні узгоджені дії, оскільки це суперечить ст. 61 Конституції України, принципу non bis in idem. 4. На підставі аналізу ознак основного і кваліфікованого складів злочину, передбаченого чинною редакцією ст. 228 КК, виявлено найбільш суттєві недоліки сформульованої у ній норми, якими слід визнати: 1) норма не враховує специфіки та ступеня суспільної небезпечності окремих видів посягань на економічну конкуренцію – власне антиконкурентних узгоджених дій, і криміналізує лише примушування до їх вчинення; 2) у формулюванні норми порушуються окремі правила нормотворчої техніки, зокрема не врахована необхідність однотипності підходів щодо вживання термінів в Особливій частині КК та визначення кваліфікуючих ознак складів злочину; 3) у нормі не диференційована відповідальність за застосування насильства, залежно від того, є воно чи ні небезпечним для життя чи здоров’я, ступеня тяжкості наслідків, зокрема розміру заподіяної шкоди. В той же час в інших подібних випадках (ст. ст. 189, 206, 355 КК) така диференціація здійснюється; 4) у нормі відсутні показники визначення матеріальної шкоди, але не визначено кола осіб, яким ця шкода може бути заподіяна (потерпілих). Зазначені недоліки, на думку дисертанта, мають бути усунені шляхом внесення змін до тексту ст. 228 КК. 5. На підставі здійсненого дослідження пропонуються такі зміни та доповнення до Кримінального кодексу України: 1. Викласти статтю 228 КК у такій редакції: „Стаття 228. Примушування до вчинення дій, якими обмежується конкуренція в підприємницькій діяльності 1. Примушування до встановлення чи підтримання економічно необґрунтованих цін на товари, роботи, послуги, поєднане з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна, обмеження прав, свобод чи законних інтересів потерпілого чи близьких йому осіб, або розголошення відомостей, які потерпілий чи близькі йому особи бажають зберегти в таємниці,- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи близьких йому осіб, або з пошкодженням чи знищенням майна,- караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або вчинені організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди у великому розмірі чи спричинили інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”. 2. Доповнити Кримінальний кодекс України статтями 2281 та ст. 2282 такого змісту: «Стаття 2281. Встановлення чи підтримання економічно необгрунтованих цін на товари, роботи, послуги 1. Встановлення чи підтримання економічно необгрунтованих цін на товари, роботи, послуги, вчинене за попередньою змовою групою осіб, якщо це завдало споживачу чи суб’єкту господарювання матеріальної шкоди у великому розмірі ,- карається штрафом у розмірі від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Ті самі дії, що завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Примітка. Матеріальна шкода, яка завдана споживачу, вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великому - якщо її розмір у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Матеріальна шкода, яка заподіяна державі чи суб’єкту господарювання, вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великому – якщо її розмір у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Стаття 2282. Порушення порядку проведення тендерів, конкурсів, аукціонів Порушення порядку проведення тендерів, конкурсів, аукціонів а так само продаж їх об’єктів за економічно необґрунтованими цінами, якщо такі дії завдали матеріальну шкоду у значному розмірі власнику майна або учаснику торгів,-
караються штрафом у розмірі від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років Ті самі дії, якщо вони завдали матеріальної шкоди у великих розмірах,-
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою у значному розмірі, якщо її розмір у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великому - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.» |
