Судова влада в Україні повинна забезпечити кожній людині доступ до незалежного і неупередженого суду, який здійснюється носіями судової влади - професійними суддями та, у визначених законом випадках, народними засідателями чи присяжними. Конституція України гарантуючи незалежність і недоторканість суддів, зобов’язує державу забезпечити особисту безпеку суддів та їхніх сімей. Будь-які посягання на законну діяльність суддів тягнуть за собою юридичну відповідальність. Посягання на життя носіїв судової влади та їх близьких родичів визнається за Кримінальним кодексом України особливо тяжким злочином і тягне за собою, згідно ст. 379 КК, самі суворі види покарання. З метою подальшого посилення кримінально-правового захисту носіїв судової влади в Україні, пропонується: закріпити на рівні Конституції України поняття “судова влада”, уточнити поняття “правосуддя” та “носії судової влади”, під якими слід розуміти професійних суддів судів загальної юрисдикції, суддів спеціалізованих судів (окрім голів та заступників голів цих судів), професійних суддів, які займають адміністративні посади (голови судів, їх заступники), народних засідателів та присяжних. Існує також потреба в уточненні та новому формульовані юридичних ознак досліджуваного злочину що спрямоване на вдосконалення кримінально-правової норми (ст. 379 КК) шляхом уточнення основних юридичних ознак: об’єктів злочину, кола і правового статусу потерпілих, способу та наслідків злочину, мотивів, цілей та мети злочину. Вважаємо також за необхідне привести санкцію ст. 379 КК у відповідність з європейськими стандартами захисту життя носіїв судової влади та їхніх сімей. Це надає можливість запропонувати авторську редакцію статті 379 КК України. "Стаття 379. “Умисне перешкоджання здійсненню правосуддя” 1. Умисне перешкоджання законній діяльності особам, які здійснюють правосуддя із застосуванням насильства або з погрозою його застосування з метою змінити або припинити їх діяльність, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо ними заподіяні тяжкі тілесні ушкодження або інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років. 3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, вчинене особою з метою змінити або припинити діяльність потерпілого із здійснення правосуддя, або з помсти за таку діяльність шляхом заподіяння смерті потерпілому або його близькому родичу, - карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років, або довічним ув'язненням." |