У дисертації здійснено нове вирішення наукового завдання – сформульовані теоретично обґрунтовані висновки щодо поняття та видів кримінально-правової юрисдикції України та її принципів, а також визначено кримінально-правову юрисдикцію України щодо злочинів, вчинених за її межами, які мають теоретичне та прикладне значення: 1. Кримінально-правова юрисдикція України являє собою сукупність повноважень держави, закріплених у кримінальному законі та міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо визначення кола осіб, які, перебуваючи на певних територіях та об’єктах, при вчиненні певних злочинів, підлягають кримінальній відповідальності на підставі КК України. Кримінально-правова юрисдикція держави визначається за допомогою трьох критеріїв: місця вчинення злочину, громадянства злочинця та виду злочину. 2. Кримінально-правова юрисдикція поділяється на наступні види: залежно від місця вчинення злочину: кримінально-правова юрисдикція щодо злочинів, вчинених на території України (територіальна юрисдикція), і щодо злочинів, вчинених за межами України (екстратериторіальна юрисдикція); залежно від громадянства злочинця: кримінально-правова юрисдикція щодо громадян України, щодо іноземних громадян і осіб без громадянства. В свою чергу кримінально-правова юрисдикція України щодо осіб без громадянства поділяється на кримінально-правову юрисдикцію щодо осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та кримінально-правову юрисдикцію України щодо осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні; залежно від видів (категорій) злочинів: кримінально-правова юрисдикція щодо всіх злочинів (повна кримінально-правова юрисдикція) та кримінально-правова юрисдикція щодо окремих категорій злочинів (обмежена кримінально-правова юрисдикція). 3. Положення кримінального закону про поширення кримінально-правової юрисдикції держави наукою кримінального права об’єднуються у теоретичні конструкції, що називаються принципами кримінально-правової юрисдикції України, під якими розуміються сукупність встановлених кримінальним законом і згрупованих за певним критерієм правил, за допомогою яких визначається кримінально-правова юрисдикція України. 4. У чинному КК України закріплено наступні принципи кримінально-правової юрисдикції держави: територіальний, громадянства, захисту та міжнародних договорів. Екстратериторіальна кримінально-правова юрисдикція України встановлюється на підставі принципів громадянства, захисту та міжнародних договорів. 5. Підставами законодавчого закріплення принципів екстратеріторіальної кримінально-правової юрисдикції України є: наявність правового зв’язку між громадянами України та особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, і Українською державою та вимоги міжнародного права (щодо принципу громадянства); дотримання вимог міжнародних договорів України (щодо принципу міжнародних договорів) та завдання Української держави (щодо принципу захисту). 6. Екстратериторіальна кримінально-правова юрисдикція поширюється на винних осіб незалежно від того, перебувають вони в Україні чи за її межами на момент вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності на підставі КК України 7. Притягнення особи до кримінальної відповідальності за законами України за злочин, вчинений за її межами, не суперечить міжнародному та національному праву навіть у випадку, якщо за цей злочин вона була притягнута до кримінальної відповідальності в іноземній державі, за винятками, встановленими міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. 8. З урахуванням викладеного пропонується статті 7 та 8 доцільно викласти, наприклад, у такій редакції: «Стаття 7. Кримінально-правова юрисдикція України щодо злочинів, вчинених за межами України громадянами України та особами без громадянства, що постійно проживають в Україні 1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні кримінальній відповідальності за цим Кодексом. 2. Якщо компетентним органом іноземної держави було винесено і здійснено остаточне рішення щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, за злочини, вчинені за межами України, такі особи не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини, крім випадків, якщо злочини було вчинено проти інтересів України, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, прав і свобод громадянина України або особи без громадянства, що постійно проживає в Україні, і прийняте рішення явно не відповідає тяжкості вчиненого діяння, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. В таких випадках суд при призначенні покарання враховує покарання, що було відбуте за цей злочин за вироком суду іноземної держави. 3. Громадяни України або особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які були засуджені або виправдані міжнародним судом за злочин, вчинений за межами України, не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин. 4. Положення цієї статті поширюються також на осіб, які набули статус громадянина України або особи без громадянства, що постійно проживає в Україні, після вчинення злочину. Стаття 8. Кримінально-правова юрисдикція України щодо злочинів, вчинених за межами України іноземцями та особами без громадянства, що постійно не проживають в Україні 1. Іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні кримінальній відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або якщо вони вчинили тяжкий чи особливо тяжкий злочин проти інтересів України, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, прав і свобод громадянина України або особи без громадянства, що постійно проживає в Україні. 2. Якщо компетентним органом іноземної держави було винесено і здійснено остаточне рішення щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, за злочини, вчинені за межами України, такі особи не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини, крім випадків, якщо злочини було вчинено проти інтересів України, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, прав і свобод громадянина України або особи без громадянства, що постійно проживає в Україні, і прийняте рішення явно не відповідає тяжкості вчиненого діяння, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. В таких випадках суд при призначенні покарання враховує покарання, що було відбуте за цей злочин за вироком суду іноземної держави. 3. Іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які були засуджені або виправдані міжнародним судом за злочин, вчинений за межами України, не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин». |
