У висновках сформульовані основні результати дослідження проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері приватизації. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, які мають значення як у теоретичному, так і в практичному плані: 1. Злочини у сфері приватизації – це передбачені кримінальним законом діяння, які порушують визначені приватизаційним законодавством обов’язкові умови проведення процесу приватизації державного і комунального майна. 2. Кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за вчинення злочинів у сфері приватизації, в цілому дозволяють забезпечити кримінально-правову охорону господарських відносин, що виникають між суб’єктами приватизації, визначаються їх правами та обов’язками в процесі зміни форми власності. 3. Разом з тим неповнота, суперечливість, розпорошеність положень регулюючого законодавства у сфері приватизації, а також суттєві редакційні та системні недоліки диспозицій ст.ст. 233-235 КК України є основними чинниками, що ускладнюють правозастосування цих кримінально-правових норм. 4. Пропонується ряд змін і доповнень до регулюючого приватизаційного законодавства, що певним чином полегшить застосування бланкетних диспозицій ст.ст. 233-235 КК України, зокрема, запропоновано включити до переліку органів приватизації контрольні комісії з питань приватизації, передбачити чіткий, конкретний перелік покупців майна, яке підлягає приватизації, диференційованими за їх родовими та видовими ознаками. 5. Сформульовані та обґрунтовані визначення усіх ознак злочинів у сфері приватизації. Зокрема, визначено, що безпосереднім об’єктом незаконної приватизації державного, комунального майна є суспільні відносини, що виникають між органами приватизації, покупцями та посередниками (учасники відносин) у процесі приватизації державного і комунального майна (предмети відносин) і полягають в дотриманні ними визначених спеціальним законодавством прав та обов’язків (соціальний зв’язок) стосовно визначення об’єктів приватизації, їх вартості та правомочних покупців, а також стосовно використання ними приватизаційних документів. 6. Визначені напрями подальшого вдосконалення кримінального законодавства України про відповідальність за злочини у сфері приватизації: а) статтю 233 КК України викласти в такій редакції: «Стаття 233. Незаконна приватизація майна 1. Приватизація майна будь-яким способом, не передбаченим законодавством, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою, – караються …. 2. Ті самі діяння, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна в великих розмірах або вчинені групою осіб за попередньою змовою, – караються … 3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна в особливо великих розмірах, або вчинені особою, раніше судимою за незаконну приватизацію державного, комунального майна, або організованою групою, або з використанням службового становища, – караються … Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, особливо великим розміром – незаконна приватизація майна на суму, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.» б) статті 234 і 235 КК України виключити. |