Анотація до роботи:
Семикін М. В. Кримінальна відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. У дисертації здійснено комплексне наукове дослідження проблем відповідальності за створення терористичної групи чи терористичної організації. Встановлено, що ці діяння є різновидом організованої злочинності й тероризму, та наведено аргументи, що окремій криміналізації може підлягати лише створення організованих терористичних груп. Окрема криміналізація інших груп не відповідає міжнародним стандартам, суперечить основним положенням чинного кримінального законодавства України, занадто поширює дію ч. 4 ст. 258 КК України й призводить до того, що покарання за діяння, які є різновидом готування до злочину, передбачене більш суворе, ніж за закінчений терористичний акт та інший злочин терористичної спрямованості. Тому пропонується внести зміни до ч. 4 ст. 258 КК України, де прямо вказати на криміналізацію створення саме терористичної групи чи терористичної організації, а організаційну терористичну діяльність у складі групи осіб-співвиконавців чи групи осіб за попередньою змовою між собою кваліфікувати за ч. 3 ст. 27 КК та відповідними статтями Загальної частини (ст. 14 або ст. 15 КК – якщо діяння не було закінченим) й Особливої частини КК України. Досліджено об’єктивні та суб’єктивні ознаки створення терористичної групи чи терористичної організації, проведено порівняльний аналіз розглядаємого складу злочину зі суміжними складами, виявлено неточності й протиріччя, та на цій основі розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства та Закону України „Про боротьбу з тероризмом”. У зв’язку з тим, що згідно зі ст. 24 цього Закону України відповідальність за терористичну діяльність може наставати не тільки фізичних, але також і юридичних осіб, запропоновано розрізняти суб’єкта злочину (суб’єкта кримінальної відповідальності) та суб’єкта (суб’єктів) відповідальності за вчинене суб’єктом злочину суспільно небезпечне діяння, як останні можуть бути інші фізичні особи, юридичні особи, держава й нести в зв’язку з учиненим злочином певні види юридичної відповідальності, але не кримінальну відповідальність. |