Анотація до роботи:
Котовенко О. М. Кримінальна відповідальність за пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів.– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2002. Дисертація присвячена дослідженню ознак складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів) для його правильної кваліфікації, а також формулювання пропозицій з удосконалення у перспективі цієї норми. У роботі подано визначення родового, безпосереднього і додаткового об'єктів пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов'язаних із ними систем. Дисертант обґрунтовує закріплення розглядуваної кримінально-правової норми у Розділі 11 Особливої частини КК “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту”. Наголошується, що злочин, передбачуваний цією статтею, є предметним, аналізується правовий статус магістральних трубопроводів, подано їх відмінності від промислових. Із законодавчого опису магістральних трубопроводів автор робить висновок про те, що предмети злочину, передбачуваного ст. 292, з точки зору кримінального закону рівнозначні, характеризуються лише їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення. Дисертант заналізував визначення “пошкодження” і “руйнування”, з'ясування яких має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбачуваного у ст. 292. Автор висуває пропозицію поряд із поняттями “пошкодження” і “руйнування” доповнити диспозицію ст. 292 терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, яке спричинило пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов'язаних з ним систем чи інші суспільно небезпечні наслідки, про які йдеться у кримінальному законі. Розглядаючи зміст наслідків аналізованого злочину, автор розвиває й уточнює положення визнання пошкодження й руйнування, а також можливості настання наслідків як самостійного виду суспільно небезпечних наслідків. Складність суб'єктивної сторони розглядуваного злочину визначається складністю об'єктивної сторони цього делікту і через це вина має бути встановлена окремо до самого діяння, первинного наслідку і до вторинного наслідку. Виходячи з цього, дисертант обстоює думку, що злочин, передбачуваний ст. 292, може бути вчинений у рамках: а) умислу, б) у рамках подвійної форми вини і в) необережності. | 