Анотація до роботи:

Красноголовець С.В. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих та референдних прав громадян в Україні та державах Центральної Європи (порівняльний аналіз на прикладі Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2009.

Дисертація є першим комплексним порівняльно-правовим дослідженням кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих і референдних прав громадян. У кандидатській праці проаналізовано різні підходи до розуміння поняття порівняльного правознавства, визначаються принципи проведення компаративного дослідження, його форми, методика, проведену загальну характеристику критеріїв поділу правових систем на правові сім’ї, обґрунтовано необхідність запровадження нового підходу здійснення порівняльно-правових досліджень, під час якого слід всебічно враховувати міжнародно-правові стандарти в галузі виборчих і референдних правовідносин.

Досліджуються злочини за перешкоджання реалізації виборчих і референдних прав громадян, способи перешкоджання; за фальсифікацію результатів голосування, підробку виборчих і референдних документів; за недотримання порядку фінансування виборів і референдуму; порушення таємниці голосування за КК України та КК окремих держав Центральної Європи. Проведено порівняльний аналіз кримінально-правових санкцій за злочини проти виборчих і референдних прав громадян.

На підставі наведеного аналізу формулюються пропозиції щодо вдосконалення чинного КК України.

У Висновках викладено основні результати проведеного дисертаційного дослідження, які мають наукове і практичне значення, а саме:

1. Для розвитку теорії кримінального права, подальших наукових досліджень та для юридичної освіти обґрунтовано таке:

1.1. Законодавцями Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії у кримінальних кодексах застосовано спосіб закріплення кримінально караних діянь, які посягають на виборчі і референдні права громадян, шляхом ототожнення випадків кримінальної відповідальності за порушення як виборчих прав особи, так і права на участь у референдумі, що найбільш повно відповідає природі вказаних правовідносин, а тому аналогічний принцип побудови норм КК буде доцільно застосовувати і в Україні.

1.2. Зважаючи на позитивний зарубіжний досвід правового регулювання кримінальної відповідальності за порушення виборчих і референдних прав громадян, при вдосконаленні КК України необхідно застосувати бланкетний принцип побудови диспозиції, що найбільш повно відповідає природі виборчих і референдних правовідносин.

2. Обґрунтовано пропозиції, спрямовані на подальше вдосконалення КК України, із врахуванням позитивного досвіду правового регулювання злочинів проти виборчих та референдних прав громадян у зарубіжних державах:

2.1. Обґрунтовано необхідність доповнити ст. 157 КК України ч.5, якою слід встановити кримінальну відповідальність особи, яка отримала вигоду від голосування у визначений спосіб, та наведено пропоновану редакцію цієї частини.

2.2. Проведений порівняльний аналіз злочину, передбаченого ст.158 КК України, дає підстави для вдосконалення диспозиції цієї статті КК України наступним чином:

– обґрунтовано, що суб’єкт злочину у ч.ч. 2, 3 ст. 158 КК України повинен бути загальний, а тому необхідно вдосконалити кримінальний закон у цьому напрямку;

– диспозицію ч. 4 ст. 158 КК України слід викласти наступним чином: «незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня або бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка голосує, чи незаконне отримання особою виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі з будь-якою метою»;

– автором обґрунтовано необхідність встановити кримінальну відповідальність за формальний та матеріальний склад злочину окремими частинами ст. 158 КК України;

– ч. 6 ст. 158 КК України слід доповнити словами: «вчинені членом виборчої комісії чи комісії з референдуму»;

– відповідальність за свідомо невірний підрахунок голосів та фальсифікацію результатів голосування слід передбачити окремою статтею, диспозицію якої слід викласти наступним чином:

«1. Свідомо неправильний підрахунок голосів на виборах чи референдумі або фальсифікація результатів голосування на виборах чи референдумі будь-яким способом, вчинені членом виборчої комісії чи членом комісії з референдуму, –

караються …

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, що призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати голосування на референдумі, вчинені членом виборчої комісії чи членом комісії з референдуму, –

караються …».

– зважаючи на суспільну небезпеку вчиненого злочину, найбільш обґрунтованим було б декриміналізувати діяння, передбачені ч. 9–12 ст. 158 КК України, попередньо внісши відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.3. У дослідженні обґрунтовано необхідність доповнити КК України правовою нормою, якою встановити відповідальність за невиконання фінансовим уповноваженим політичної партії (блоку) своїх обов’язків та перешкоджання виконання фінансовим уповноваженим політичної партії (блоку) покладених на нього обов’язків з боку будь-якої особи.

2.4. При вдосконаленні КК України ч. 1 ст. 159¹ КК України слід викласти у такій редакції: «Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку) або ініціативній групі з проведення референдуму, іншій групі учасників з проведення референдуму з порушенням встановленого законом порядку».

3. Незважаючи на проведене порівняльно-правове дослідження, залишається можливість подальших наукових розробок проблематики кримінальної відповідальності за порушення виборчих і референдних прав громадян: по-перше, у напрямку подальшого узгодження правових норм розділу V КК України зі статтями інших розділів КК України; по-друге, у напрямку обґрунтованості переведення частини злочинів проти виборчих та референдних прав громадян до категорії кримінального проступку; по-третє, у напрямку визначення співвідношення статей розділу V КК України з нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та в інших напрямках.

Публікації автора:

1. Красноголовець С.В. Кримінальна відповідальність за перешкоджання підготовці та проведенню виборів в Україні та Угорщині / С.В. Красноголовець // Вісник прокуратури. – 2008. – № 4. – С. 69–81.

2. Красноголовець С.В. Кримінальна відповідальність за перешкоджання підготовці та проведенню виборів і референдуму в Україні та країнах Центральної Європи (на прикладі Польщі, Словаччини): порівняльний аналіз / С.В. Красноголовець // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 134–139.

3. Красноголовець С.В. Міжнародні стандарти виборчих і рефередних прав громадян та їх значення для проведення порівняльно-правового дослідження у галузі кримінального права / С.В. Красноголовець // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2008. – Вип. 10.– С. 285–289.

4. Красноголовець С.В. Окремі аспекти кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування виборів в Україні та Польщі (порівняльний аналіз) / С.В. Красноголовець // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. –2007. – Вип. 8. – С. 308–312.

5. Красноголовець С.В. Особливості кримінальної відповідальності за порушення таємниці голосування за КК України, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини: порівняльний аналіз / С.В. Красноголовець // Збірник тез доповідей на науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи» (Тернопіль, 11 квітня 2008 р.). – Тернопіль, 2008. – С. 533–535.

6. Красноголовець С.В. Поняття та система гарантій реалізації виборчих та референдних прав особи / С.В. Красноголовець: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Права людини у сучасному світі», м. Ужгород, 10 грудня 2007 року. – Ужгород, 2007. – С.87–96.

7. Красноголовець С.В. Поняття та способи перешкоджання реалізації виборчих та референдних прав громадян за КК України та КК країн Центральної Європи (поріняльно-правовий аналіз на прикладі Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини) / С.В. Красноголовець // Збірник наукових статей за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми та узагальнення національного досвіду в напрямку бачення шляхів реформування правової системи України», м. Луцьк, 23 травня 2008 року. – Луцьк, 2008. – С. 148–152.

8. Красноголовець С.В. Юридична відповідальність за порушення виборчих та референдних прав особи: поняття та види / С.В. Красноголовець // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2008. – Вип. 9. – С. 182–186.